Ухвала суду № 91227752, 31.08.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/536/14-ц

4-с/310/7/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання Мазняк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ПрАТ «Банк Фамільний» на рішення та дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тислицького Ю.В.,

В с т а н о в и в:

ПрАТ «Банк Фамільний» в особі свого представника Родоман А.О. звернулось до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тислицького Ю.В. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання в якому просило визнати таке рішення неправомірним, скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, поновити строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 310/536/14-ц до виконання, обґрунтовуючи вимоги тим, що 13.12.2018 року державним виконавцем Бердянського МРВ ДВС ГТУЮ Тислицьким Ю.В. на підставі п. 2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено рішення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання з зв`язку з пропуском стягувачем строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. ПрАТ «Банк Фамільний» не погоджується із твердженням про закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення у справі № 310/536/14-ц було проголошено 10.10.2014 року, а сам виконавчий документ видано 29.12.2016 року та отримано стягувачем 05.01.2017 року, у зв`язку з чим Банк вважає початком дати реалізації свого права стягувача з дати фактичної видачі судом виконавчого документу, а саме з 29.12.2016 року. Крім того, зважаючи на строк звернення до суду, який наближено до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, просить суд поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа № 310/536/14-ц до виконання, оскільки з часу проголошення рішення у справі ПрАТ «Банк Фамільний» здійснено переїзд із м. Донецьк до м. Київ, проведено скорочення штату та здійснено перереєстрацію юридичної особи, проведено інвентаризацію у зв`язку з чим Банк вважає існувала реальна загроза пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 , розпорядженням керівника апарату Бердянського міськрайонного суду Безух М.О. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №206 від 26.03.2020 скаргу було повторно автоматизовано розподілено.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями 26.03.2020 справу передано в провадження судді Мариніна О.В.

Скаржник, боржник та третя особа в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.10.2014 року задоволено позов ПАТ «Банк Фамільний» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з 01.07.2008 по 22.06.2012 року в розмірі 1545, 51 грн., а також судовий збір в розмірі 242,60 грн., а всього 1790, 11 грн. Рішення набрало законної сили 31.03.2015 року.

29.12.2016 року за заявою ПАТ «Банк Фамільний» Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було видано виконавчий лист у справі № 310/536/14-ц.

06.12.2018 року ПАТ «Банк Фамільний» звернувся до Бердянського МРВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

13.12.2018 року державний виконавцем Бердянського МРВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Тислицьким Ю.В. розглянуто заяву ПАТ «Банк Фамільний» та повернуто виконавчий документ без прийняття виконавчого документу до виконання на підставі п.2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (аналогічна норма містилась і у ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV).

Таким чином строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 310/536/14-ц до 01.04.2018 року.

Відповідно п.2 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державний виконавець Тислицький Ю.В. діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання є законним та обґрунтованим.

Посилання представника ПрАТ «Банк Фамільний» на те, Банк вважає початком дати реалізації свого права стягувача з дати фактичної видачі судом виконавчого документу, а саме з 29.12.2016 року необґрунтовані та не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо заявлених вимог про поновлення строку пропуску для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зважаючи на обставини, викладені у скарзі, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявником не наведено поважних причин для поновлення пропущеного строку.

Посилання заявника на переїзд із м. Донецьк до м. Київ, скорочення штату та перереєстрацію юридичної особи на переконання суду не можуть свідчити про поважність пропуску строку.

Пасивна позиція стягувача протягом тривалого часу не свідчить про поважність причин поновлення пропущеного строку. При цьому суд враховує, що стягувачем протягом багатьох років не були вжиті жодні заходи, він не вживав активних дій для реалізації своїх прав.

Слід зазначати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому у задоволенні заяви в частині поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа на виконання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.261, 353, 433 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ПрАТ «Банк Фамільний» на рішення та дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тислицького Ю.В. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та клопотанні про поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа на виконання - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.В. Маринін