Ухвала суду № 91226145, 27.08.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/2344/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2020м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Чекайлова А.Є.,

представника потерпілої

юричної особи - Погорелова О.В.,

представника органу

з питань пробації- Ковальчук О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

17 серпня 2020 року в провадження Краснолиманського міського суду Донецької області від Слов`янської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42020051720000045 від 15 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України та додані до нього документи: реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою судді від 18 серпня 2020 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання 27 серпня 2020 року з`явились прокурор Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Чекайлов А.Є., представник потерпілої юридичної особи - Погорелов О.В., представник органу з питань пробації Ковальчук О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до договів оренди землі від 10.08.2012 року, укладеного між Шандриголівською сільською радою та ОСОБА_2 , земельна ділянка, яка зареєстрована за кадастровим номером 1423086500:04:000:0927 (тип власності: державна власність, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства площею 42,7423 га) передана в строкове платне користування громадян ОСОБА_2 на строк 49 років.

Відповідно до п. 26 вказаного Договору оренди землі, на земельній ділянці встановлено обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки - курган, площею 0,1361 га.

Так, в межах земельної ділянки за кадастровим номером 1423086500:04:000:0927 на місцевості виділено два археологічні об`єкти курганної групи, які своєю площею виокремленні з меж земельної ділянки і входять до її складу, а саме: кургани - тимчасовий обліковий № 211103 з топографічною прив`язкою - «Лиманський р-н, Лиманська ОТГ, за 0,3 км на схід від південної частини с.Шандриголове» та тимчасовий обліковий №2111004, з топографічною прив`язкою - «Лиманський р-н, Лиманська ОТГ 0,3 км на схід від південної частини с Шандриголове», які розміщені на особливо цінних землях історико-культурного призначення державної форми власності. Навколо археологічних об`єктів встановлена охоронна зона.

Археологічний об`єкт, а саме: курган без номеру (з присвоєним пізніше тимчасовим обліковим №21110004), переданий під охорону із забороною використання земельної ділянки згідно охоронного договору на пам`ятки (об`єкти) археологічної спадщини № 01/21 від 10.02.2012 року укладеного між ОСОБА_2 та відділом культури і туризму Краснолиманської міської ради (далі - Охоронний договір).

Згідно п. 1 Охоронного договору, користувач (власник, уповноважена особа) земель, поряд з якими розташовані пам`ятки археології, бере на себе зобов`язання щодо охорони охоронної межі пам`ятки археології без номеру.

Згідно п. 2 Охоронного договору, термін дії цього договору встановлено на строк з 10.02.2012 року по 10.02.2022 рік.

Згідно п. 4 Охоронного договору, розпорядження органу охорони щодо археологічного об`єкту, додержання його меж (охоронної зони) та використання його ділянки є обов`язковим для користувача (власника).

Згідно п. 5 Охоронного договору, користувач (власник) зобов`язується додержуватись меж археологічного об`єкту. У разі набуття прав щодо земельної ділянки археологічного об`єкту та у встановленому порядку, зокрема, за погодженням з органом охорони культурної спадщини утримувати земельну ділянку археологічного об`єкту в належному стані: використовувати земельну ділянку поряд з археологічним об`єктом - за режимом її використання визначеного Актом технічного стану та за частиною першою пункту 5 цього договору виключно: у межах археологічного об`єкту - в межах насипу курганів та їх охоронних зон сприяти природному залуженню, за межами археологічного об`єкту - рілля за межами кургану з обмеженням відповідно до даного охоронного договору.

Відповідно до п. 12 Охоронного договору, з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для використання суміжник (користувач) зобов`язаний виконати такі роботи: сприяти природному залуженню насипу кургану, визначити на місцевості та дотримуватися меж археологічного об`єкту, відновленню дерно - покровного насипу кургану.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.

Будучи засновником фермерського господарства «Агро-Еко» ЄДРПОУ 38301687, та на підставі п.6.2 Статуту цього підприємства, ОСОБА_2 передав у користування цьому підприємству земельну ділянку з кадастровим номером 1423086500:04:000:0927 площею 42,7423 га, яку ФГ «Агро-Еко» використовує у своїй господарській діяльності для вирощування на ній сільськогосподарських культур.

Відповідно до Рішення засновника ФГ «Агро-Еко» №3 від 01.07.2013 року на посаду голови ФГ «Агро-Еко» призначено ОСОБА_1 .

Відповідно до посадової інструкції від 01.07.2013 року директор ФГ «Агро-Еко» виконує наступні обов`язки:

-вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам керівника, керівникам виробничих підрозділів підприємства.

-забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку.

Відповідно до п. 1.2 Розділу IV «Відповідальність» посадової інструкції директор підприємства за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, несе відповідальність в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 2 Розділу IV посадової інструкції директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені чинним законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими актами. Керівник підприємства не звільняється від відповідальності, якщо дії, що тягнуть відповідальність, були здійснені особами, яким він делегував свої права.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 1 вересня 2019 року між ФГ «Агро-Еко» в особі його директора ОСОБА_1 , з одного боку, що іменується в подальшому Замовник та ФГ «Время» в особі його директора ОСОБА_4 , що іменується в подальшому Виконавець, укладено договір на проведення робіт та послуг.

Відповідно до Розділу 1 «Предмет договору» вказаного договору Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг з посіву зернових, внесенню мінеральних добрив, внесенню гербіцидів і пестицидів згідно заявки Замовника на земельній ділянці з кадастровим №1423086500:04:000:0927 площею 42,7423 га.

В подальшому, відповідно до умов цього договору, директор фермерського господарства «Агро-Еко» ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в межах території земельної ділянки з кадастровим номером №1423086500:04:000:0927 об`єктів археології - кургану № 2111003 площею 0,1033 га та кургану без номеру площею 0,0239 га, з визначеною охоронною зоною, а також про заборону ведення земельних робіт на території місця розташування об`єктів культурної спадщини, з метою здійснення своєї господарської діяльності, з порушенням вимог Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», Земельного кодексу України, надав фермерському господарству «Время» заявку щодо засівання сільськогосподарськими культурами земельної ділянки №1423086500:04:000:0927 суцільним масивом.

На виконання умов даного договору та заявки директора ФГ «Агро-Еко» ОСОБА_1 , директором ФГ «Время» 06.09.2019 року видано дорожній лист №100 із завданням трактористу ОСОБА_5 на подрібнення залишків рослинності на полі з кадастровим №1423086500:04:000:0927. Також, 10.09.2019 року, директором ФГ «Время» видано трактористу ОСОБА_6 дорожній лист №105 щодо засівання земельної ділянки з кадастровим №1423086500:04:000:0927 сільськогосподарською культурою - озимою пшеницею єдиним масивом по всій площі цієї земельної ділянки, тобто без вилучення курганів, які розташовані в центральній частині ділянки.

Внаслідок цих дій 10.09.2019 року було здійснено розорювання земельних ділянок об`єктів археології - курганів № 2111003 площею 0,1033 га та кургану без номеру площею 0,0239 га, шляхом засівання зернових культур єдиним масивом в ґрунтовий покрив земельних ділянок в межах охоронної зони курганів.

Таким чином, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельні ділянки особливо цінних земель державної форми власності, де розміщено курган № 2111003 площею 0,1033 га та кургану без номеру площею 0,0239 га, які є пам`ятками історії та культури.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, як самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах.

У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ст. 45 КК України.

Прокурор підтримав подане обвинуваченим клопотання, та вважав за доцільне звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності зазначивши, що підставою для цього є щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків.

Представник потерпілої юридичної особи - відділу культури і туризму Лиманської міської ради Погорелов О.В. у судовому засіданні підтримав подане клопотання та заявив, що збитки завданні злочинними діями ОСОБА_1 повністю відшкодовані обвинуваченим шляхом приведення кургану в стан, що передував правопорушенню, не заперечує проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому, пояснив, що матеріальну шкоду, завдану злочином добровільно відшкодував, просить задовольнити подане клопотання та звільнити його від кримінальної відповідальності.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, подане обвинуваченим клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в порядку ст. 45 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК.

За правилами ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, на підставі чого суд застосовує положення Закону, чинного на момент вчинення кримінального правопорушення, як такого, що поліпшує становище обвинуваченого.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.197-1 КК України на час скоєння кримінального правопорушення відносилось до злочинів невеликої тяжкості.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, з урахуванням ст.5 КК України вчинив злочин невеликої тяжкості, відшкодував завдані збитки в дохід держави, у зв`язку з чим суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України, ст. 284-287 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 197-1 КК України, в порядку ст. 45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №12020051720000045 від 15 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -