Рішення № 91225931, 18.08.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18883/19

Провадження № 2-а/521/26/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання - Юраш К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції Сіроштана Артема Валерійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення від, 23.10.2019 року, серії ДПО18 № 603224,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора поліції Сіроштана Артема Валерійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, серії ДПО18 № 603224, від 23.10.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 425 грн..

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на таке.

На думку позивача, зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Як вказує позивач, 23.10.2019 року, під час руху міжнародним автошляхом Е-95/М-05 його було зупинено інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Сіроштан А.В., з підстав порушення позивачем ПДР України, а саме вимог п. 27.2 «г».

Після пред`явлення водієм документів, відповідач виніс відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення, в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн..

Обґрунтовуючи протиправність дій інспектора позивач зазначив, що інспектор в порушення ст. ст. 278, 279 КУпАП, виніс постанову на місці скоєного правопорушення, без будь-якої підготовки до розгляду справи, без оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без вирішення клопотань, без досліджень доказів та заслуховування особи, які беруть участь у розгляді справи.

Крім того, вказав, що в порушення встановлених законодавством норм, в постанові про адміністративне правопорушення інспектором не зазначено та до неї не долучено жодного належного та допустимого доказу скоєння ним правопорушення.

Враховуючи наведені у позовній заяві обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та просив позов задовольнити, справу розглянути без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особи до суду надав пояснення щодо позовної заяви, в який просив залишити позов без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, які були надані сторонами до суду, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23.10.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Сіроштан А.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення, в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а. с. 40)

Відповідно до п. 7 вказаної постанови, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 425,00 грн. за те, що останній «23.10.2019 року о 08 годині 19 хвилин в Одеській обл., Роздільнянський р-н. 445 км. водій керував т/з та здійснив заїзд в технологічний розрив, чим порушив п. п. 27.2 г». (а. с. 40)

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно нього було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як правил дорожнього руху він не порушував, діяв в межах Правил дорожнього руху. Вважає недоведеним факт вчинення ним правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а постанову такою, що винесена з порушенням норм КУпАП та зі зловживанням поліцейськими своїх службових обов`язків.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на вищевикладене, суд, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 2 ст.122 покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що інспектор патрульної поліції роти № 6 батальйону № 1 полку УПП лейтенант поліції Сіроштан А.В. був уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема і ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 3 ст. 48 КАС України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Правовий аналіз вказаної вище норми закону дає підстави вважати, що визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З матеріалів справи вбачається, що в даній адміністративній справі відповідачем має бути УПП у Одеській області ДПП від імені якого діяв інспектор поліції.

Оскільки, як вже було зазначено судом, позивач в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом на розгляд справи без його участі (а. с. 120), таким чином розпорядившись своїми правами на власний розсуд, в зв`язку з чим суд був позбавлений можливості винести дане питання на розгляд позивача та з`ясувати причини пред`явлення позову до відповідача інспектор патрульної поліції роти № 6 батальйону № 1 полку УПП лейтенант поліції Сіроштан А.В., а не до органу від імені якого він діяв.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, у зв`язку із його пред`явленням до неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 2 , 23 ЗУ «Про національну поліцію», ст. 36, 121 ч. 5, 126 ч. 2, ст. 222 ч. 2, 3 КУпАП, ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Сіроштана Артема Валерійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення від, 23.10.2019 року, серії ДПО18 № 603224, залишити без задоволення.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 286, 295, 297 КАС України.

Суддя: Н.В. Мирончук