Рішення № 91223798, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 826/14767/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у місті Києві) з позовною заявою до Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва за адресою: вул. Вакуленчука, 1 у Дарницькому районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел електроживлення.

Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов`язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у місті Києві доказів повного усунення виявлених в нього порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 відкрито скорочене провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти позову.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

29.09.2017 ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №337 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок, відповідно до пункту 290 додатку до якого державному інспектору доручено в період з 24.10.2017 по 06.11.2017 провести позапланову перевірку Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва за адресою: вул. Вакуленчука, 1 у Дарницькому районі міста Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 18.10.2017 №207 на проведення позапланової перевірки приміщень Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва на ім`я провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітана служби цивільного захисту Косенка О.А.

Перед початком перевірки державним інспектором пред`явлено заступнику директора школи Нагрію М.М. посвідчення на проведення перевірки, про що свідчить підпис останнього у посвідченні.

У період з 24.10.2017 по 06.11.2017 ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вищевказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 06.11.2017 №207.

Так, в акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- не надані результати перевірки (протоколи) лінолеуму, котрий прокладений в загальних коридорах спальних приміщень (навчальних класів) (пункт 9 розділу 2, пункти 2.17, 2.23, 5.24, 9.3.8, 9.3.9., 9.3.12 розділу Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (ППБ України); ДБН В 1.1-7-2002, ДБН В 2.2.-9-2009;

- з`єднання, відгалудження та окінцювання жил електропроводів у приміщеннях (загальний коридор та біля електрощитка, в приміщеннях підвалу) не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. розділу 4 ППБ України);

- на дверях всіх будівель та споруд різного призначення не розміщені вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної безпеки (п. 2.9. розділу 3 ППБ України);

- не наданий акт проведення схованих робіт щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею (приміщення орендарів), медичний пункт (п. 1.12. розділу 4 ППБ України);

- допускається експлуатація приміщень (орендарів 1-го та 3-го поверхів) без подачі та реєстрації у встановленому законодавством порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України, пункти 4, 6 ППБ України);

- приміщення школи не обладнані системою оповіщення про пожежу (додаток Е (обов`язковий) ДБН В 1.1-7-2002, пункти 1.2., 1.4. розділу 5 ППБ України, додаток Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56-2014);

- захист будівель та споруд навчального закладу не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21. розділу 4 ППБ України);

- допускається розміщення горючих матеріалів тощо в радіусі та ближче одного метра до електрощитків, іншого електроустаткування та приладів опалення (п. 1.18 розділу 4 ППБ України);

- дерев`яні конструкції горища не оброблені вогнетривкою сумішшю (пункти 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. розділу 3 ППБ України);

- електричні розетки в приміщеннях підвалу та при вході до школи встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (в тому числі склад орендарів) (пункт 1.17. розділу 4 ППБ України);

- сигнал від приймально-контрольного приладу не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання (п. 12 ДБНВ 2.5-56-2014, ППБ України);

- не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт (не надані завірені копії відповідних документів) (пункти 1.1., 1.4 розділу 5 ППБ України, ДБН В 2.5-56-2014);

- допускається експлуатація пошкодженими електричними розетками в приміщеннях школи (пункт 1.18 розділу 4 ППБ України);

- приміщення підвалу школи, пральні, підвалу їдальні не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження (пункти 1.1., 1.2. розділу 5, додаток А ППБ України, ДБН В 2.5-56-2014);

- допускається експлуатація електричних світильників без захисних плафонів, ковпаків в приміщеннях складів та в інших підсобних приміщеннях (в тому числі в пральні школи) (пункт 1.18. розділу 4 ППБ України);

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях актової зали орендаря та у підвалі школи (пункт 1.18. розділу 4 ППБ України);

- двері, котрі ведуть до центрального входу школи, відчиняються не по ходу евакуації (пункт 2.27. розділу 3 ППБ України);

- глухі грати на вікнах приміщень адміністративної будівлі, де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозйомними (пункт 2.16. розділу 3 ППБ України);

- двері електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ-30) та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО (пункти 2.3., 2.14 розділу 3, пункт 1.24 розділу 4 ППБ України, табл. 1.2. ДБН В 1.1-7-2002);

- висота проходів на шляхах евакуації менше нормативної (вихід з підвального поверху їдальні школи) (п. 2.23 розділу 3 ППБ України, п. 5.16 ДБН В 1.1-7-2002);

- не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води пожежних гідрантів (пункти 2.1, 5 розділу 5 ППБ України);

- закладено шляхи евакуації, а саме: закладено цеглою прохід з корпусу орендаря до спортивної зали та далі в учбовий корпус (пункти 2.23., 2.37 розділу ППБ України);

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення (спальний корпус, орендар та інші) (пункти 2.31., 2.32 розділу 3 ППБ України, табл. 6 ДБН В 1.1-7-2002);

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщеннях підвалу, підсобних приміщеннях (пункт 1.18 розділу 4 ППБ України);

- на шляхах евакуації загального коридору школи (біля їдальні) влаштовані прилади опалення (пункти 2.23., 2.37. розділу 3 ППБ України);

- для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) в їдальні школи не встановлено АСПГ (додаток А (обов`язковий), пункти 8.1.5, 9.14; пункт 1.2. розділу 5 ДБН В 2.5-56-2014; ДБН В.2.5-25-2009, ППБ України);

- приямки віконних прорізів підвальних (цокольних) поверхів захаращені або закладені (пункти 2., 2.13 розділу 3 ППБ України);

- допускається зняття з дверей, котрі ведуть до сходових клітин, пристроїв для самозачинення (пункт 2.37 розділу 3 ППБ України);

- в приміщенні електрощитової кімнати допускається розміщення охоронців (меблів, обладнання тощо) (пункт 2.1 розділу 3, пункт 1.18 розділу 4 ППБ України);

- двері на шляхах евакуації першого поверху захаращені матеріальними цінностями та не мають ключів для швидкого відчинення замку (пункти 2.23., 2.37 розділу 3 ППБ України);

- двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджати вільній евакуації та не зменшувати нормативну ширину коридорів (загальна ширина коридорів передбачена 1,8 метра) (пункти 2.23., 2.37. розділу 3 ППБ України, пункт 5.28 ДБН В 1.1-7-2002);

- не надано акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації в експлуатацію з підписами представників органів Державного пожежного нагляду (не надані завірені копії підтверджуючих матеріалів) (пункт 1.1 розділу 5 ППБ України, пункт 1.4 ДБН В.2.5-56-2014);

- члени добровільної пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків (постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1995, від 25.02.2009 №136, накази Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 20.05.2009 №347 та від 24.12.2009 №882, Кодекс цивільного захисту України).

В подальшому, позивачем було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 02.03.2020 за №250.

У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (пункти 1.1., 1.20 розділ 4 ППБ України);

- не надані результати перевірки (протоколи) лінолеуму, котрий прокладений в загальних коридорах спальних приміщень (навчальних класів) (пункт 9 розділу 2, пункти 2.17, 2.23, 5.24, 9.3.8, 9.3.9., 9.3.12 розділу Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (ППБ України); ДБН В 1.1-7-2002, ДБН В 2.2.-9-2009

- з`єднання, відгалудження та окінцювання жил електропроводів у приміщеннях (загальний коридор та біля електрощитка, в приміщеннях підвалу) не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. розділу 4 ППБ України);

- приміщення школи не обладнані системою оповіщення про пожежу (ДБН В 1.1-7-2016, пункти 1.2., 1.4. розділу 5 ППБ України, ДБН В 2.5-56-2014);

- захист будівель та споруд навчального закладу не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21. розділу 4 ППБ України);

- сигнал від приймально-контрольного приладу не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання (п. 12 ДБНВ 2.5-56-2014, пункти 1.1., 1.2. розділу 5 ППБ України);

- не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт (не надані завірені копії відповідних документів) (пункти 1.1., 1.4 розділу 5 ППБ України, ДБН В 2.5-56-2014);

- приміщення підвалу школи, пральні, підвалу їдальні не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження (пункти 1.1., 1.2. розділу 5, додаток А ППБ України, ДБН В 2.5-56-2014);

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в службових приміщеннях (окремі класи) та у підвалі школи (пункт 1.18. розділу 4 ППБ України);

- двері, котрі ведуть до центрального входу школи, відчиняються не по ходу евакуації (пункт 2.27. розділу 3 ППБ України);

глухі грати на вікнах приміщень адміністративної будівлі, де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозйомними (орендовані приміщення) (пункт 2.16. розділу 3 ППБ України);

- двері електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ-30) (пункт 2.3. 3, пункт 1.24 розділу 4 ППБ України, табл. 1.2. ДБН В 1.1-7-2016);

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення (спальний корпус, орендар та інші) (пункти 2.31., 2.32 розділу 3 ППБ України, табл. 6 ДБН В 1.1-7-2016);

- на шляхах евакуації загального коридору школи (біля їдальні) влаштовані прилади опалення (пункти 2.23., 2.37. розділу 3 ППБ України);

- для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) в їдальні школи не встановлено АСПГ (пункти 8.1.5, 9.14; пункт 1.2. розділу 5 ДБН В 2.5-56-2014; ДБН В.2.5-25-2009, ППБ України);

- приямки віконних прорізів підвальних (цокольних) поверхів захаращені або закладені (пункти 2., 2.13 розділу 3 ППБ України);

- допускається зняття з дверей, котрі ведуть до сходових клітин, пристроїв для самозачинення (пункт 2.37 розділу 3 ППБ України);

- не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) дерев`яних конструкцій горища школи вогнетривкою сумішшю (пункти 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. розділу 3 ППБ України);

- двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджати вільній евакуації та не зменшувати нормативну ширину коридорів (загальна ширина коридорів передбачена 1,8 метра) (пункти 2.23., 2.37. розділу 3 ППБ України, пункт 5.28 ДБН В 1.1-7-2016);

- не надані підтверджуючі матеріали (посвідчення, протоколи) щодо проходження навчання на курсах цивільного захисту керівного складу (відповідальних осіб) школи (стаття 91 Кодексу цивільного захисту України, постанова Кабінету Міністрів України №819 від 23.10.2013).

У зв`язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною першою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, з викладених норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у м. Києві у приміщеннях Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва за адресою: вул. Вакуленчука, 1 у Дарницькому районі міста Києва, підтверджується факт допущення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва за адресою: вул. Вакуленчука, 1 у Дарницькому районі міста Києва.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

Суд також зазначає, що статтею 3 Основного закону України визначено, що людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Окрім того, відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні від 29.04.2002 по справі «Прітті проти Сполученого Королівства» Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що перше речення статті 2 (1) Конвенції зобов`язує державу не лише утримуватися від умисного та незаконного позбавлення життя, а й уживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто перебуває під її юрисдикцією. Зобов`язання держави у цьому відношенні виходить за межі її основного обов`язку із захисту права на життя, зі статті 2 Конвенції може також випливати позитивний обов`язок органів влади вживати превентивних оперативних заходів із захисту людини.

Суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Слід звернути також увагу, що у відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 по справі №826/19328/16 та від 19.11.2019 по справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Проте суд доходить висновку, що саме не усунені відповідачем порушення правил пожежної безпеки, у своїй сукупності можуть призвести до занадто швидкого розповсюдження пожежі.

Чинне законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи установи у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри тощо.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного суд також вважає, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.

В прохальній частині позову представник ГУ ДСНС у м. Києві просить суд покласти на позивача обов`язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.

З цього питання суд зазначає, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Окрім того, частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов`язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.

Разом із тим, покладення на позивача обов`язків щодо контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги. Не вбачає суд і підстав для звернення наразі рішення до негайного виконання.

Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що згідно з частиною другою цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки такі заходи ГУ ДСНС у місті Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення Спеціальної школи І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва за адресою: вул. Вакуленчука, 1 у Дарницькому районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел електроживлення.

Обов`язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

У зверненні постанови до негайного виконання та встановленні контролю Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві за виконанням рішення суду, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Володимирська, будинок 13, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).

Відповідач - Спеціальна школа І-ІІ ступенів №10 Дарницького району міста Києва (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Вакуленчука, будинок 1, місто Київ, 02121; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23392356).

Суддя О.М. Чудак