Ухвала суду № 91223473, 28.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

28 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/305/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст заяви

20.08.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області ( надалі - заявник, ГУ ПФУ в Херсонській області) надано до суду заяву про прийняття до розгляду звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. по справі № 540/305/20 та його затвердження.

ІІ. Процесуальні дії суду

Частиною 1 статі 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства ( ст. 119 КАС України).

Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області) задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Херсонській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у розмірі 80% сум грошового забезпечення пенсії за вислугу років.

При цьому, даним судовим рішенням зобов`язано ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області подати протягом двох місяців з дати прийняття цього рішення звіт про його виконання.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року за результати розгляду звіту ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.05.2020 року про виконання судового рішення, зобов`язано ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області протягом двох місяців з дати набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. у справі № 540/305/20 подати звіт про його виконання.

25 червня 2020 р. постановою П`ятого апеляційного адміністративну суду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року залишено без змін, а тому відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України набрало законної сили.

Вважаючи, що для виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. по справі № 540/305/20 виконано всі передбачені законодавством дії, ГУ ПФУ в Херсонській області звернулось до суду про прийняття звіту про виконання судового рішення.

ІV. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст.382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

V. Оцінка суду

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Як зазначалось вище, зобов`язальна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. містить вимогу від ГУ ПФУ в Херсонській області, зокрема,

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

- виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у розмірі 80% сум грошового забезпечення пенсії за вислугу років.

Як вбачається зі змісту звіту про виконання судового рішення, то на виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Херсонській області

- проведено у липні 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено такі розміри пенсії: з 01.01.2018 - 7 963,36 грн., з 01.01.2019 - 9 744,62 грн., з 01.01.2020 - 11 525,88 грн., що підтверджується перерахунками пенсії у пенсійній справі № ТХ 25289 пенсіонер ОСОБА_1

- виплачено у серпні 2020 р. різницю в пенсії по перерахунку у загальній сумі 1 711,80 грн. за період з дати набрання рішенням суду законної сили 25.06.2020 по 31.07.2020 року.

- за результатами перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 24.06.2020 доплата склала 29 671,14 грн., компенсація втрати частини доходу становить 1 402,28 грн., що підтверджується Розрахунком на доплату ( виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № ТХ 25289 пенсіонер ОСОБА_1

- в частині не виплати перерахованих сум доплат та компенсації втрати частини доходу судове рішення № 540/305/20 обліковується та внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, що підтверджується витягом з вказаного Реєстру.

Отже, судом встановлено, що рішення суду від 11.03.2020 р. залишається невиконаним у частині виплати перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 по 24.06.2020, який складається із суми доплат 29 671,14 грн. та розміру компенсації втрати частини доходу в сумі 1 402,28 грн.

Вирішуючи питання щодо підстав для прийняття вказаного звіту про виконання судового рішення, суд виходить з такого.

Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно ст. 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на вказане, перераховані позивачу вказані суми доплати та компенсацій мають бути виплачені за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати може проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

Суд зауважує, що проведення у спірних правовідносинах платежів на виконання рішення суду без застосування процедури попереднього визначення бюджетних призначень суперечить приписам статті 116 Бюджетного кодексу України, адже утворює склад правопорушення у сфері бюджетного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (далі - Порядок № 649).

Пунктом 1 Порядку № 649 встановлено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Відповідно до п.3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно із п.4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено врішенніцього суду від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії». Отже одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», свідчить, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави Україна та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

При розгляді вказаного звіту відповідача суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до позиції висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.

Проте, станом на момент вчинення ГУ ПФУ в Херсонській області дій по виконанню рішення Херсонської окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 540/305/20, Порядок № 649 був чинним, а тому правомірно був використаний відповідачем при його виконанні.

VI. Висновок суду

Приписами абзацу 2 пункту 1, пункту 2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

За таких обставин суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинило всі дії, передбачені чинним законодавством України, щодо виконання рішення Херсонської окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 540/305/20, що свідчить про наявність підстав для прийняття звіту ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20.08.2020 року про виконання вказаного судового рішення.

Керуючись ст. 241, 248, 382 КАС України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20.08.2020 року про виконання рішення Херсонської окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 540/305/20 та вважати його виконаним.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення. При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна