Рішення № 91223399, 31.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 серпня 2020 р. справа № 520/689/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1334084/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №5 від 02.10.2019; №1334081/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2019; №1334077/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №12 від 05.10.2019; №1334080/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №14 від 06.10.2019; №1334078/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №17 від 07.10.2019; №1334079/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №18 від 08.10.2019; №1334083/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №20 від 09.10.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" (код ЄДРПОУ 24471767): №5 від 02.10.2019, №10 від 04.10.2019, №12 від 05.10.2019, №14 від 06.10.2019, №17 від 07.10.2019, №18 від 08.10.2019, №20 від 09.10.2019, виписані на Підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" (код ЄДРПОУ 23393195).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року розгляд справи відкладався у зв`язку з введенням карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання, призначене на 31.08.2020 року сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Представники відповідачів причини неприбуття до суду не повідмили.

Згідно з положеннями ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

З огляду на викладене, суд вважає на можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29 серпня 2019 року між позивачем (Продавець) і підприємством з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" укладено Договір поставки №МР-04864, за яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник товарний, українського походження, врожаю 2019 р. (код товару 1206 00 99 00 згідно з УКГ ЗЕД), що надалі іменується «Товар», на умовах FCA «Франко-перевізник» (у редакції Інкотермс 2010), товар, що поставляється, є товаром власного виробництва постачальника. В межах вказаного договору, через виникненням податкового зобов`язання та на виконання приписів податкового законодавства України, позивачем на дату виникнення зобов`язання, а саме, на дату відвантаження товару було сформована і скеровано на реєстрацію податкові накладні №5 від 02.10.2019 року, №10 від 04.10.2019 року, №12 від 05.10.2019 року, №14 від 06.10.2019 року, №17 від 07.10.2019 року, №18 від 08.10.2019 року. Окрім цього, позивач вказав, що 27 вересня 2019 між позивачем (Продавець) і підприємством з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" укладено Договір поставки №МР-04972, за яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник товарний, українського походження, врожаю 2019 р. (код товару 1206 00 99 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надані іменується «Товар». Товар поставляється транспортом Продавця на умовах: DАР «Доставлено до...» (у редакції Іпкотермс- 2010) - ваги Колос ПрАТ, що знаходиться за адресою: 62364, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна 1. На виконання Договору поставки №МР-04972 між Позивачем і Фермерським господарством «ДОН» (надалі - Перевізник) було укладено договір перевезення №0210/19 за яким Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. В межах вказаної господарської операції, позивачем на дату виникнення зобов`язання, а саме, на дату відвантаження товару була сформована і скерована на реєстрацію податкова накладна №20 від 09.10.2019 року. Позивач вказав, що реалізований за наведеними Договорами поставки товар не придбавався у третіх осіб, а с товаром, створеним в результаті господарської діяльності позивача, який є сільськогосподарським товаровиробником. Згідно отриманих від податкового органу квитанцій, вказані податкові накладні прийнято, реєстрація зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач, керуючись п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 надав повідомлення про надання пояснень та копій документів з долученням усіх необхідних копій документів, що підтверджують господарську операцію. Рішеннями про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкових накладних з наступних підстав: «Ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Не погоджуючись з відповідними рішеннями, позивачем були подані скарги, за наслідками розгляду яких було відмовлено у задоволенні скарг на рішення щодо реєстрації податкових накладних із зазначенням причини: «Ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків». Позивач вважає, що відповідачем не взято до уваги, надані позивачем на вимогу органу після зупинення реєстрації податкових накладних, усі належні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій та надані пояснення в електронному вигляді. Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх безпідставним та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують норми матеріального та процесуального права, свободи та інтереси позивача, відповідачем залишено поза уваги надані позивачем первинні бухгалтерські документи та пояснення, які підтверджують реальність здійснення операцій. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при реєстрації податкових накладних ТОВ "АГРОМА" були відсутні складські документи, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг). Представник відповідача зазначив, що у реєстрації податкової накладної можуть відмовити, якщо платник ПДВ не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили; не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію; надав документи, складені з порушенням законодавства. З наданих позивачем документів неможливо підтвердити придбання ТМЦ, що є підставою для відмови у розблокуванні податкової накладної. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач - Державна податкова служба України, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові. Окремо представник позивача вказав, що згідно листа ГУ ДПС в Харківській області від 03.12.2019 року №12041/10/20-40-06-04-08 ТОВ «АГРОМА» було визнано таким, що не відповідає критеріям ризиковості та виключено з переліку ризикових платників податку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" зареєстровано в якості юридичної особи 22.08.1996 року, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Харківській області, основний вид діяльності КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також, судом встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ з 11.07.1997 року та є платником єдиного податку 4 групи, що не заперечувалось сторонами у справі.

Відповідно до Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року №4-сг, позивач має у розпорядженні 2150 га сільськогосподарських земель. Також товариство звітувало про виробництво (вирощування) таких сільськогосподарських культур, як пшениця озима, ячмінь озимий, ячмінь ярий, кукурудзу, соняшник, що відображено у звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур за формою 29-сг та звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур за формою 37-сг.

Можливість здійснення товарного сільськогосподарського виробництва також підтверджується наявною сільськогосподарською технікою, об`єктами нерухомого майна, іншими основними засобами, наявністю трудових ресурсів, що підтверджує спроможність здійснювати господарську діяльність.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2019 року між позивачем (Продавець) і підприємством з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" укладено Договір поставки №МР-04864, за яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник товарний, українського походження, врожаю 2019 р. (код товару 1206 00 99 00 згідно з УКГ ЗЕД), що надалі іменується «Товар», на умовах FCA «Франко-перевізник» (у редакції Інкотермс 2010). Товар, що поставляється, є товаром власного виробництва постачальника. Вартість вивантаження Товару на терміналі сплачується Покупцем.

Крім того, 23 вересня 2019 року між Покупцем і Продавцем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору поставки № МР-04864 від 29 серпня 2019 року, якою Сторони змінили п. 4.1. Договору та виклали його в наступній редакції, а саме: Поставка Товару в повному обсязі здійснюється в строк з 29 серпня 2019 року до 15 жовтня 2019 року включно, строго у відповідності до відвантажувальних інструкцій, наданих Покупцем. Мінімальна партія до оплати 30 (тридцять) метричних тонн.

В межах вказаного договору, Продавцем на користь Покупця було передано товар згідно з наступними видатковими накладними: №231 від 02.10.2019 року на суму 632953,62 грн. в т.ч. з ПДВ; №232 від 04.10.2019 року на суму 287118,20 грн. в т.ч. з ПДВ; №233 від 05.10.2019 року на суму 1200198,53 грн. в т.ч. з ПДВ; №234 від 06.10.2019 року на суму 315307,39 грн. в т.ч. з ПДВ; №237 від 07.10.2019 року на суму 302684,53 грн. в т.ч. з ПДВ; №238 від 08.10.2019 року на суму 630262,88 грн. в т.ч. з ПДВ.

Перевезення товару було здійснено відповідно до товарно-транспортних накладних: ТТН №112 від 01.10.2019 року; ТТН №113 від 01.10.2019 року; ТТН №116 від 03.10.2019 року; ТТН №117 від 03.10.2019 року; ТТН №118 від 03.10.2019 року; ТТН №119 від 05.10.2019 року; ТТН №120 від 05.10.2019 року; ТТН №121 від 06.10.2019 року; ТТН №123 від 06.10.2019 року; ТТН №124 від 07.10.2019 року; ТТН №125 від 08.10.2019 року.

Розрахунок між Позивачем і ПІІ «Гленкор Агрікалчер» проведено за наступними платіжними дорученнями: №301 від 07.10.2019 року на суму 506362,22 грн., №12290 від 08.10.2019 року на суму 960158,82 грн., №12452 від 10.10.2019 року на суму 504210,31 грн.

Вказані обставини, які повністю засвідчені первинними документами, підтверджують реальність господарської операції за Договором поставки № МР-04864, що була здійснена між Позивачем і ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна».

В межах вказаного договору, через виникненням податкового зобов`язання та на виконання приписів податкового законодавства України, позивачем на дату виникнення зобов`язання, а саме, на дату відвантаження товару було сформована і скеровано на реєстрацію податкові накладні №5 від 02.10.2019 року, №10 від 04.10.2019 року, №12 від 05.10.2019 року, №14 від 06.10.2019 року, №17 від 07.10.2019 року, №18 від 08.10.2019 року.

Також судом встановлено, що 27 вересня 2019 між позивачем (Продавець) і підприємством з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" укладено Договір поставки №МР-04972, за яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник товарний, українського походження, врожаю 2019 р. (код товару 1206 00 99 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надані іменується «Товар». Товар поставляється транспортом Продавця на умовах: DАР «Доставлено до...» (у редакції Іпкотермс- 2010) - ваги Колос ПрАТ, що знаходиться за адресою: 62364, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна 1.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 9 жовтня 2019 року Сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору поставки № МР-04972 від 27 вересня 2019 року. Відповідно до п. 1 Сторони домовилися встановити на партію Товару в кількості 91,603 тонн, що поставляється, з урахуванням вимог п. 3.4. Договору, наступні умови: Ціна партії Товару 7709,89 грн. без ПДВ за 1 тонну, вартість партії Товару без ПДВ 706249,05 грн. сума ПДВ 141249,81 грн., загальна вартість партії Товару з ПДВ 847498,86 грн.

На виконання Договору поставки №МР-04972 між Позивачем і Фермерським господарством «ДОН» (надалі - Перевізник) було укладено договір перевезення №0210/19 за яким Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. В межах вказаної господарської операції, позивачем на дату виникнення зобов`язання, а саме, на дату відвантаження товару була сформована і скерована на реєстрацію податкова накладна №20 від 09.10.2019 року.

Перевезення товару було здійснено відповідно до товарно-транспортних накладних: ТТН №124 від 07.10.2019 року, ТТН №2 від 08.10.2019 року; ТТН №915 від 09.10.2019 року.

Товар передано згідно з видатковою накладною №241 від 09.10.2019 року на суму 847498,86 грн. в т.ч. з ПДВ.

Розрахунок між Позивачем і ПІІ «Гленкор Агрікалчер» проведено, що підтверджується платіжним дорученням №12586 від 11.10.2019 року на суму 677999,09 грн.

Вказані обставини, які повністю засвідчені первинними документами, підтверджують реальність господарської операції за Договором поставки №МР-04972, що була здійснена між Позивачем і ПІІ «Гленкор Агрікалчер».

В межах вказаної господарської операції, позивачем на дату виникнення зобов`язання, а саме, на дату відвантаження товару була сформована і скерована на реєстрацію податкова накладна №20 від 09.10.2019 року.

Згідно отриманих від податкового органу квитанцій, податкові накладні №5 від 02.10.2019 року, №10 від 04.10.2019 року, №12 від 05.10.2019 року, №14 від 06.10.2019 року, №17 від 07.10.2019 року, №18 від 08.10.2019 року, №20 від 09.10.2019 року прийнято, реєстрація зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач 14.11.2019 року, керуючись п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 надав повідомлення про надання пояснень та копій документів з долученням усіх необхідних копій документів, що підтверджують господарську операцію окремо по кожній з податкових накладних. Вказаний факт підтверджується копіями квитанцій №2, наявними в матеріалах справи.

Рішеннями про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1334084/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №5 від 02.10.2019 року; №1334081/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2019 року; №1334077/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №12 від 05.10.2019 року; №1334080/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №14 від 06.10.2019 року; №1334078/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №17 від 07.10.2019 року; №1334079/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №18 від 08.10.2019 року; №1334083/24471767 від 20.11.2019 року, з відмовою у реєстрації податкової накладної №20 від 09.10.2019 року, було відмовлено у реєстрації податкових накладних з наступних підстав: «Ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.»

Не погоджуючись з відповідними рішеннями, позивачем були подані скарги, за наслідками розгляду яких було відмовлено у задоволенні скарг на рішення щодо реєстрації податкових накладних із зазначенням причини: «Ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків».

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку..

З огляду на факт відвантаження продукції, що підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ "Агрома" було складено податкові накладні №5 від 02.10.2019 року, №10 від 04.10.2019 року, №12 від 05.10.2019 року, №14 від 06.10.2019 року, №17 від 07.10.2019 року, №18 від 08.10.2019 року, №20 від 09.10.2019 року та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд зазначає, що в момент виникнення у ТОВ "Агрома" податкових зобов`язань згідно вимог Податкового Кодексу України, позивачем було складено податкову накладну відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами. ТОВ "Агрома" своєчасно за встановленою формою та в повному обсязі, у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою КМУ від 21.02.2018 №117 та п.п.201.16.1, п.п.201.16.2 п..201.16 ст.201 ПК України подано ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення про реєстрацію податкових накладних. Копії наданих ТОВ "Агрома" первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, відповідності правочину вимогам закону відповідачем не пред`являлось.

Відповідачем залишено поза увагою надані ТОВ "Агрома" первинні бухгалтерські документи та пояснення, які підтверджують реальність здійснення операцій, які були надані позивачем до ГУ ДПС у Харківської області, не взято до уваги те, що позивач є безпосередньо виробником реалізованої продукції.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок № 117, в редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин).

За наведеними визначеннями в п.2 Порядку № 117, зупинення реєстрації - критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 5, 6 цього Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13 ,14 Порядку зупинення реєстрації).

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (п.27 Порядку № 117).

Однак, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм податковим органом не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості здійснення операції, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості здійснення операцій, визначених п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, відповідно до п.2. Податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у квитанції, не тільки зробити посилання на п.п.2.1 п.2 Критеріїв, але також визначити різницю обсягу постачання відповідного товару зазначеного у відповідних податкових накладних, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Відповідно до п. 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин), комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.17 Порядку №117 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (п. 19 Порядку роботи комісій).

Відповідно до п.п.4 п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15-16 Порядку № 117 Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності, шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) п.21 Порядку роботи комісій.

Суд зазначає, що позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без визначення різниці обсягу постачання відповідного товару зазначеного у відповідних податкових накладних та посилання на відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі без розрахування показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, в даному випадку відповідачем було порушено наведені вимоги законодавства, оскільки рішення відповідача містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, без з`ясування специфіки проведених господарських операцій.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відсутність копій документів, що підтверджують транспортування ТМЦ та їх навантаження та розвантаження є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується товарно-транспортними накладними та договорами перевезення, наданими позивачем до пояснень.

Щодо документів, які підтверджують факт навантаження/розвантаження ТМЦ, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено типової форми на підтвердження таких операцій, при цьому з огляду на доведений факт транспортування, суд вважає доведеним навантаження та розвантаження товару, що транспортувався.

Окрім цього, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних зазначено - ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, а підставою для відмови у задоволенні скарг на вказані рішення - ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Суд зазначає, що ненадання позивачем копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків не слугувало ані підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, ані підставою для відмови у їх реєстрації. Вказане свідчить про протиправність дій відповідача щодо неналежного дослідження наданих позивачем пояснень з відповідними первинними документами, та як наслідок протиправність відмови у реєстрації податкових накладних.

Також суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачанню не відповідає дійсності оскільки позивач є виробником товару, факту його придбання позивачем під час розгляду справи не встановлено, також представником відповідача жодних пояснень чи доказів стосовно зазначеного факту до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1334084/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №5 від 02.10.2019; №1334081/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2019; №1334077/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №12 від 05.10.2019; №1334080/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №14 від 06.10.2019; №1334078/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №17 від 07.10.2019; №1334079/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №18 від 08.10.2019; №1334083/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №20 від 09.10.2019, є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Постанови №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМА" (код ЄДРПОУ 24471767): №5 від 02.10.2019, №10 від 04.10.2019, №12 від 05.10.2019, №14 від 06.10.2019, №17 від 07.10.2019, №18 від 08.10.2019, №20 від 09.10.2019, виписані на Підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" (код ЄДРПОУ 23393195).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Від представника позивача 13.04.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивача у розмірі 102000,00 грн.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надані суду: договір про надання правової (правничої) допомоги №1311/19 від 13.11.2019 року укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Крат» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрома", копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Крат Ю.М. серія ПТ №1841 від 08.08.2017 року, ордер серія ВІ №1006402 від 11.01.2020 року, акт здачі-приймання наданої правової допомоги №1 від 15.01.2020 року, платіжне доручення №512 від 10.04.2020 року, лист ТОВ «Агрома» щодо належного призначення платежу.

З огляду на викладене, представником позивача подано відповідну заяву та докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які позивач вже сплатив у загальній сумі 102000,0 грн. заздалегідь, тобто до спливу п`яти днів після ухвалення рішення суду та з дотриманням умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що ч.7 ст.134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що представником відповідача надано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в яких зазначено, що складення позову, представництво в суді, вивчення судової практики та подання доказів, складання заяв та їх клопотань, детальний опис робіт та видача ордеру не мітять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені на відшкодування витрати з надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Нова редакція КАС України (глава 8) змінює підходи до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зміна підходів до питання компенсації витрат на правничу допомогу (відмова від обмеження можливих витрат максимальною сумою) у новій редакції КАС, водночас, потребувала запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

У новій редакції КАС (частина 4, 5 статті 134) запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у новій редакції КАС закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

При цьому, у акті здачі-приймання наданої правової допомоги №1 від 15.01.2020 року визначено розмір гонорару адвоката у загальній сумі 102000,00 грн., виходячи з наступного:

- надання правової допомоги щодо блокування податкових накладних (формування пакету документів на розблокування ПН, складання пояснень, складання скарги, надання консультацій та роз`яснення законодавства) по 17 годин за кожною з податкових накладних на загальну суму 71400,00 грн.;

- формування правової позиції по справі 10 годин у сумі 6000,00 грн.;

- складання позовної заяви 25 годин у сумі 15000,00 грн.;

- оформлення позовної заяви з додатками та подання до суду 4 години у сумі 2400,00 грн.;

- аналізування документів, якими супроводжувались господарські операції 6 годин у сумі 3600,00 грн.;

- аналізування судової практики у податкових відносинах/практики ЄСПЛ 6 годин у сумі 3600,00 грн.

Зі змісту акту здачі-приймання наданої правової допомоги №1 від 15.01.2020 року вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків.

Суд наполягає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, натомість надання правової допомоги щодо блокування податкових накладних (формування пакету документів на розблокування ПН, складання пояснень, складання скарги, надання консультацій та роз`яснення законодавства) по 17 годин за кожною з податкових накладних не пов`язано з судовим розглядом справи та є наданням юридичних консультацій під час здійснення позивачем господарської діяльності, що унеможливлює віднесення вказаних витрат до витрат, з надання правничої допомоги під час розгляду справи в суді.

Деякі види наданих послуг, такі як формування правової позиції по справі та аналізування документів, якими супроводжувались господарські операції є, на думку суду, подібними діями представника позивача під час яких здійснюється формування позиції позивача при підготовці адміністративного позову щодо спірних правовідносин, аналізу судової практики, надання пояснень, тощо.

При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином відбувався аналіз документів та податкового законодавства, і чому на таку підготовку витрачено саме таку кількість часу.

Окрім цього, дана справа не є складною, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом неодноразово висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.

Також суд зауважує, що оформлення позовної заяви з додатками та подання до суду не є наданням позивачу правничої допомоги в розумінні КАС України.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 102000,00 грн., в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн. за складання позовної заяви, понесених у зв`язку з розглядом справи, які підлягають стягненню з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1334084/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №5 від 02.10.2019; №1334081/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2019; №1334077/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №12 від 05.10.2019; №1334080/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №14 від 06.10.2019; №1334078/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №17 від 07.10.2019; №1334079/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №18 від 08.10.2019; №1334083/24471767 від 20.11.2019, з відмовою у реєстрації податкової накладної №20 від 09.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767): №5 від 02.10.2019, №10 від 04.10.2019, №12 від 05.10.2019, №14 від 06.10.2019, №17 від 07.10.2019, №18 від 08.10.2019, №20 від 09.10.2019, виписані на Підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" (код ЄДРПОУ 23393195).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) судовий збір у сумі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) судовий збір у сумі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення , з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.08.2020 року.

Суддя Біленський О.О.