Рішення № 91222962, 31.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3378/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

26 червня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначено пенсію за віком, а тому він є особою, яка звільнена від сплати за себе єдиного внеску, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього обов`язку декларувати та сплачувати єдиний внесок. На думку позивача, помилкова подача звітності не є добровільним виявом участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування і не є підставою для пред`явлення вимоги щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску. Позивач наголошував на тому, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

17.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.33-35/, у якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Наголошував на тому, що 09.01.2020 ФОП ОСОБА_1 самостійно подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області засобами електронного зв`язку Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (вх. №9319966140 від 09.01.2020) та табл.1 «Нарахування єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» (вх№931996141 від 09.01.2020), у якому зазначено помісячне нарахування єдиного внеску за період січень-грудень 2019 року на загальну суму 11016,72 грн. Відповідач зазначив, що згідно з даними інформаційними системи органів ДПС звіт має статус «Звіт оброблено ПФУ, без помилок». Також, на думку відповідача, Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, самостійне виправлення помилок. При цьому письмове звернення від такого платника щодо визнання Звіту не чинним не має законодавчих підстав, оскільки пунктом 16 розділу ІІ порядку №435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. Тобто, у звіті про суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік платником самостійно визначено суми, на які нараховується єдиний внесок, та підлягають обов`язковій сплаті. Станом на 10.03.2020 в ІК по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 10197,66 грн. Отже, з урахуванням викладеного, відповідач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020 є правомірною.

14.08.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечував проти аргументів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву з підстав, що є аналогічними тим, що містяться у позовній заяві /а.с.45-46/.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 27-28/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

26.02.2016 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2 588 000 0000 037645 від 26.02.2016, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2016 /а.с.8-9/.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Управління у м. Полтаві, ДПІ у м. Полтаві (м. Полтава) з 26.02.2016 та взятий на облік як платник єдиного податку 2 групи з 01.03.2016, про що свідчать відомості з інформаційної системи ДПС України /а.с.36/ та витяг з Реєстру платників єдиного податку від 12.03.2016 №1616013405114 /а.с.10/.

Позивач отримує пенсію за віком з 27.01.2016, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 від 27.01.2016 /а.с.11-12/.

09.01.2020 ФОП ОСОБА_1 самостійно подано до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області засобами електронного зв`язку Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (вх. №9319966140 від 09.01.2020) та таблицю 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» (вх№931996141 від 09.01.2020), у якому зазначено помісячне нарахування єдиного внеску у розмірі 918,00 грн за період січень-грудень 2019 року на загальну суму 11016,72 грн /а.с.38/.

Згідно з відомостями з інтегрованої картки платника податків по платежу 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) у ФОП ОСОБА_1 станом на 29.02.2020, рахується заборгованість по єдиному внеску у розмірі 10197,66 грн /а.с.37/.

У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Полтавській області сформувало вимогу №Ф-13107-50 від 10.03.2020 на суму 10197,66 грн та вручено її позивачу засобами поштового зв`язку 25.03.2020, про що свідчать корінець до вимоги про сплату боргу (недоїмки) та відповідне поштове повідомлення /а.с.37/.

14.04.2020 позивач засобами поштового зв`язку /а.с.19/ звернувся до Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою, у якій просив відізвати помилково подану ним звітність за формою Д5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 і відрахувати нараховану у зв`язку з помилково поданим звітом суму нарахованого внеску та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020 на суму 10197,66 грн /а.с.13-14/.

Листом від 04.05.2020 №ФОП/К/2399/16-31-50-33-22 Управління у м. Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області повідомило позивача про відсутність підстав для скасування Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 09.01.2020 та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020 на суму 10197,66 грн, посилаючись на пункт 3 розділу ІІІ Порядку №435, яким передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. У разі самостійного визначення такими платниками бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період, самостійне виправлення помилок. При цьому письмове звернення від такого платника щодо визнання Звіту не чинним, немає законодавчих підстав, оскільки пунктом 16 розділу ІІ порядку №435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. Станом на 10.03.2020 заборгованість по єдиному внеску становить 10197,66 грн, тому сформована 10.03.2020 вимога №Ф-13107-50 на суму 10197,66 грн /а.с.20-22/.

Позивач, вважаючи спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020 протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

При цьому позивачем дотримано строки звернення до суду із вказаним позовом, оскільки спірну вимогу отримано 25.03.2020, а з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) установлено на всій території України карантин.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України ( чинного з 02.04.2020 по 16.07.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2011 №2464-VІ (далі- Закон №2464-VІ).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 10 Закону № 2464-VI визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню; особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом частин 2, 3 статті 10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Процедура, форма, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів визначається Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 (у редакції наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511) (далі по тексту - Порядок №435).

У пункті 13 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

При цьому в силу положень абзацу 2 частини 1 статті 25 Закону №2464-VI положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та які отримують пенсію за віком, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Вказані особи, які визначені у частині 4 статті 4 Закону №2464-VI, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Особа бере добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом укладення договору про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 , який перебуває на спрощеній системі оподаткування, у силу вимог закону звільнений від обов`язку сплати за себе єдиного внеску, як і від обов`язку подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно самостійного визначення позивачем бази нарахування єдиного внеску за спірний період шляхом подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як на підставу наявності у позивача обов`язку сплатити єдиний внесок, оскільки подання звіту не свідчить про добровільну участь ФОП ОСОБА_1 у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження добровільної участі ФОП ОСОБА_1 у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом укладення договору про добровільну участь.

Також суд бере до уваги, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 09.01.2020 поданий позивачем помилково, про що свідчить звернення ФОП ОСОБА_1 від 14.04.2020 щодо необхідності відкликання поданої звітності.

Відсутність законодавчо визначеного механізму відкликання або скасування помилково поданого звіту не може слугувати підставою для покладення на особу обов`язку сплатити єдиний внесок, від якого особа є звільнена згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів правомірності нарахування позивачеві у вимозі №Ф-13107-50 від 10.03.2020 заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 10197,66 грн.

Відтак вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020, винесена ГУ ДПС у Полтавській області, не ґрунтується на вимогах законодавства, винесена без урахування усіх істотних обставин, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням №140 від 12.06.2020 /а.с.6/.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, зважаючи на сплату позивачем за подання позовної заяви судового збору у розмірі 840,80 грн, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська,4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13107-50 від 10.03.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська,4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 43142831) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол