Рішення № 91222928, 20.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2568/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гринько М.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – Остапенка О.П.,

представника відповідача – Білька В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУНП в Полтавській області), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 43-45/, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині не передачі (не реєстрації) ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області передати (зареєструвати) ОСОБА_1 мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за померлим братом ОСОБА_2 , який за життя придбав мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 , що після смерті ОСОБА_2 передані на тимчасове зберігання до ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області. Вказує, що у відповідності до вимог Інструкції №622 позивач неодноразово подавав до ГУНП в Полтавській області заяви про перереєстрацію на себе мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340, до яких були додані дозволи, видані ОСОБА_1 на придбання двох одиниць мисливської гладкоствольної зброї. ГУНП в Полтавській області вимагало від позивача надати, крім дозволу на право придбання мисливської гладкоствольної зброї, ще й документи, які підтверджують вирішення питання щодо спадкування майна (свідоцтво про право на спадщину, в якому вказані відомості про мисливську зброю, нотаріально завірену довідку про те, що являється тільки один спадкоємець або договір про поділ (розподіл) спадщини, який посвідчується до видачі свідоцтва про право спадщину). Позивач вважає, що ГУНП в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність, що полягає у не передачі ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340 як єдиному спадкоємцю за померлим братом ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2568/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача.

09 липня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 55-60, у якому представник відповідача просить адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших нормативно-правових актів, якими урегульовано діяльність Національної поліції, ГУНП в Полтавській області не має повноважень для вирішення питань щодо спадкування майна. Таким чином для здійснення ОСОБА_1 реєстрації мисливської гладкоствольної зброї, котра належала ОСОБА_2 , позивачу необхідно надати дозвіл на придбання мисливської гладкоствольної зброї та документи, що підтверджують факт вирішення питання щодо спадкування вказаного майна (свідоцтво про право на спадщину, в якому вказані відомості про мисливську зброю, нотаріально завірену довідку про те, що являється тільки один спадкоємець або договір про поділ (розподіл) спадщини, який посвідчується до видачі свідоцтва про право спадщину). Позивачем не надано зазначених документів, що унеможливлює передачу ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12 №G-340.

15 липня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 126-127/, у якій зазначено, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 03.04.2020 №15905/Н-7852/19.5.1 ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, в той час коли ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкування за законом, тому, враховуючи положення вимог статей 1258 Цивільного кодексу України право на спадкування майна, що ввійшло до спадкової маси після померлого ОСОБА_2 , належить саме ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12 №G-340. Вказує, що ОСОБА_3 не вчиняла жодних дій для отримання у спадок вище зазначених рушниць, зокрема, не зверталась до нотаріуса з заявою для отримання їх у спадок, а також до відповідача для оформлення дозволу на їх придбання.

28 липня 2020 року до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с. 142-144/, у яких зазначено, що у ГУНП в Полтавській області відсутні правові підстави для передачі (реєстрації) ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12 №G-340, оскільки позивачем не надано свідоцтво про право на спадщину на вказану зброю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09:00 20 серпня 2020 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 16.11.2018, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. Заяви про прийняття спадщини за законом подали: 20.11.2018 - ОСОБА_3 , 20.11.2018 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 ,07.03.2019 - ОСОБА_5 /а.с. 11, 135-138/.

07.06.2019 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що зареєстровано в реєстрі за №96, яким посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його брат - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з: автомобіля типу легковий універсал-В, марки VOLKSWAGEN, моделі Golf 3 Variant 1.9TD 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_6 , виданого та зареєстрованого Полтавським МРЕВ 11.03.2001 року /а.с. 84/.

Постановою Полтавського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №552/5693/18 /а.с. 135-138/, яка залишена баз змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від. 14.07.2020 /а.с. 171-177/, апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задоволено частково. Рішення Київського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2019 року – скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна – задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у період з 01 січня 2004 року по 14 вересня 2019 року. В порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_3 право власності на:

-Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ;

-Ѕ частину автомобіля VOLKSWAGEN JETTA1/6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 ;

-Ѕ частину грошових коштів в розмірі 180 000 грн., які внесені ОСОБА_2 на вкладний депозитний рахунок НОМЕР_9 в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» згідно Договору банківського вкладу «Прибутковий строковий» №136206 від 12.07.2018;

-Ѕ частину грошових коштів в розмірі 21 016, 95 доларів США з нарахованими відсотками, що знаходяться на особовому рахунку № НОМЕР_10 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві КБ «Приватбанк» відповідно до укладеного 30.03.2018 Договору №SAMDNWFD0071900056101, вклад «Стандарт»;

-Ѕ частину вмісту сейфу №72, який знаходиться у базовому відділенні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Полтава, вул.Монастирська,5а) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», право оренди на який оформлено ОСОБА_2 відповідно до Договору оренди індивідуального (банківського) сейфу від 11.09.2008 №38 ;

-Ѕ частину грошових коштів, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ) в Акціонерному товаристві «Полтава Банк».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

11.07.2019 ОСОБА_3 звернулася до начальника ВП №1 ГУНП в Полтавській області з заявою, у якій просила прийняти на зберігання ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_12 , іномарка к-12 №340 з подальшою перереєстрацією /а.с. 87/ та у подальшому, 18.02.2020, зверталася із заявами до начальника ВП №1 ГУНП в Полтавській області та начальника ВКОЗ УСДС ГУНП в Полтавській області, у яких повідомила про те, що йдуть судові процеси стосовно розподілу майна між нею та братом померлого - ОСОБА_1 та вказала, що категорично проти того, щоб брат покійного ОСОБА_2 оформив зброю на себе з підстав того, що він поки що не є законним спадкоємцем /а.с. 85, 86/.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області з заявою від 17.12.2019, у якій просив дозволу перереєструвати мисливську гладкоствольну зброю ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 , яка залишилась після смерті його брата ОСОБА_2 та знаходиться на зберіганні у ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області. До вказаної заяви позивачем додано дозвіл на придбання двох одиниць мисливської зброї /а.с. 21, 108/

Листом ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області від 13.01.2020 №Н-272/115/1020/20 позивача повідомлено, що для здійснення за ОСОБА_1 реєстрації мисливської гладкоствольної зброї, котра належала його братові, необхідно надати документи, що підтверджують право на спадщину, після чого дана зброя відповідно до пункту 12.14 буде зареєстрована в органах поліції за місцем проживання позивача /а.с. 28, 106-107/.

ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області з заявою від 20.01.2020, у якій просив дозволу перереєструвати мисливську гладкоствольну зброю ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340, яка залишилась після смерті його брата ОСОБА_2 , та знаходиться на зберіганні у ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області /а.с. 22, 75-76, 104-105/.

Листом ГУНП в Полтавській області від 27.01.2020 №Н-100П, Н-130П позивача повідомлено, що ГУНП в Полтавській області звернулося до приватного нотаріуса Карнарук Н.В. з проханням повідомити, чи вирішено на даний час остаточно питання щодо спадкування майна, яке належить ОСОБА_2 , та чи перейшло до ОСОБА_1 право спадкоємства на мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340 /а.с. 98-99/. Вказано, що також ГУНП порушено питання щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на вказану рушницю, а у разі неможливості це зробити - надання відповідних роз`яснень із посиланням на вимоги чинного законодавства. Зазначено, що порушене питання ОСОБА_1 буде остаточно вирішено після надання відповіді нотаріусом /а.с. 28, 100-101/.

Листом приватного нотаріуса Карнарук Н.В. вих. №13/01-16 від 03.02.2020 відповідача повідомлено, що надання інформації, запитуваної у листі, буде порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", що є недопустимим /а.с. 97/.

Листом ГУНП в Полтавській області від 05.03.2020 №Н-44/0П позивача повідомлено, що для здійснення за ОСОБА_1 реєстрації мисливської гладкоствольної зброї, котра належала ОСОБА_2 , позивачу необхідно надати документи, що підтверджують факт вирішення питання щодо спадкування вказаного майна (свідоцтво про право на спадщину, в якому вказані відомості про мисливську зброю, нотаріально завірену довідку про те, що являється тільки один спадкоємець або договір про поділ (розподіл) спадщини, який посвідчується до видачі свідоцтва про право спадщину) /а.с. 30, 93/ .

ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області з заявою від 10.03.2020, у якій просив дозволу перереєструвати мисливську гладкоствольну зброю ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 , яка належала його рідному брату ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться на зберіганні у ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області /а.с. 23, 73-74/.

Листом ГУНП в Полтавській області від 07.04.2020 №Н-574/0П позивача повідомлено, що для здійснення за ОСОБА_1 реєстрації мисливської гладкоствольної зброї, котра належала ОСОБА_2 , позивачу необхідно надати дозвіл на придбання мисливської гладкоствольної зброї та документи, що підтверджують факт вирішення питання щодо спадкування вказаного майна (свідоцтво про право на спадщину, в якому вказані відомості про мисливську зброю, нотаріально завірену довідку про те, що являється тільки один спадкоємець або договір про поділ (розподіл) спадщини, який посвідчується до видачі свідоцтва про право спадщину) /а.с. 31, 71/.

Позивач не погодився з бездіяльністю ГУНП в Полтавській області, що полягає у не передачі (не реєстрації) ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, №G-340, та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII /надалі - Закон № 580-VIII/.

Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частини 1 статті 3 Закону № 580-VIII).

Згідно статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування визначені Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за № 637/3077 (надалі - Інструкція №622).

Пунктом 12.16 цієї Інструкції №622 передбачено, що у разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї та бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої та патрони до них у п`ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців).

Якщо хтось із спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім`я в установленому законодавством порядку відповідно до вимог пункту 12.2 цієї глави.

Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв, то зброя, основні частини зброї і пристрій у місячний строк після строку, указаного в абзаці першому цього пункту, повинні бути реалізовані в установленому законодавством України порядку особі, що має дозвіл органів поліції на придбання зброї, основних частин зброї, пристрою, або здані на реалізацію в магазин з торгівлі зброєю, спеціальними засобами активної оборони.

Згідно з приписами пункту 12.2 Інструкції №622 для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи: заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім`я керівника органу поліції за місцем проживання заявника; заповнена картка-заява (додаток 14); медична довідка (крім охолощеної зброї); довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї); платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги; копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.

Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).

Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції, та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.12.2019 та 22.04.2020 ОСОБА_1 видавалися дозволи на придбання двох одиниць мисливської гладкоствольної зброї /а.с. 25-26/.

Отже, між сторонами відсутній спір з питання одержання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної чи охолощеної зброї.

Підстави покладені позивачем в основу цього позову ґрунтуються на тому, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання зброї як спадкоємець після померлого власника зброї ОСОБА_2 , що знаходиться на зберіганні у відповідача, а відповідач, на думку позивача. протиправно не передав йому вказану зброю.

Пунктом 7 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються правовий режим власності.

На даний час не прийнято закон України, яким би окремо визначався правовий режим власності на зброю.

Питання права власності та положення про спадкування визначені Цивільним кодексом України.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Частиною 1 статті 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно статті 66 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3425-XII на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину встановлений статтею 67 цього Закону.

Таким чином, питання спадкування, у тому числі, визначення складу спадщини, спадкоємців, їх черги, оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, виходить за межі повноважень органів Національної поліції, а тому Головне управління Національної поліції в Полтавській області позбавлено повноважень на встановлення спадкоємця (спадкоємців) зброї ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_12 , іномарка НОМЕР_13 , яка належала померлому ОСОБА_2 , прийнятої відповідачем 11.07.2019 на зберігання від ОСОБА_3 .

Суд відхиляє доводи позивача про те, що у відповідача виник обов`язок передачі позивачу зброї у зв`язку з видачею ОСОБА_1 07.06.2019 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. свідоцтва про право на спадщину за законом, що зареєстровано в реєстрі за №96, оскільки цим свідоцтвом посвідчено, що спадкоємцем саме зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , (автомобіля типу легковий універсал-В, марки VOLKSWAGEN, моделі Golf 3 Variant 1.9TD 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_6 , виданого та зареєстрованого Полтавським МРЕВ 11.03.2001 року ) є його брат - ОСОБА_1 /а.с. 84/.

Питання самостійного встановлення особи, яка є спадкоємцем зброї, виходить за межі повноважень відповідача, водночас, позивач ОСОБА_1 не надав до Головного управління Національної поліції в Полтавській області свідоцтво про право на спадщину на мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 , що унеможливлює реєстрацію на ім`я позивача та передачу йому вказаної зброї на підставі пункту 12.16 розділу 12 Інструкції №622.

Суд критично оцінює доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідача з посиланням на приписи пункту 12.15 Інструкції №622, виходячи з наступного.

Пунктом 12.15 Інструкції №622 передбачено, що дозволено оформлення документів в органах поліції про передачу мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв від одного власника іншому, а також переоформлення мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолощеної зброї та пристроїв від особи, яка їх успадкувала після смерті власника, особі, що має дозвіл органів поліції на їх придбання.

Тобто, ця норма врегульовує правовідносини між особою, яка успадкувала зброю після смерті власника, та особою, що має дозвіл органів поліції на їх придбання, та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у даній справі спір виник з питання наявності чи відсутності у органу Національної поліції повноважень самостійного встановлення спадкоємця зброї, що належала власнику, який помер, за обставин не надання особою свідоцтва про право на спадщину, яким би посвідчувалося, що ОСОБА_1 є спадкоємцем зброї.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що саме він є спадкоємцем зброї на підставі листа Міністерства юстиції України від 03.04.2020 №15905/Н-7852/19.5.1 /а.с. 129-130/, у якому зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкування за законом, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до статті 66 Закону України "Про нотаріат" на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, лист Міністерства юстиції України від 03.04.2020 №15905/Н-7852/19.5.1 не є належним доказом на підтвердження того, що зброя, яку бажає отримати та зареєструвати на себе позивач, переходить за правом спадкоємства ОСОБА_1 .

Відповідно до визначення, наведеного у частині 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Для визначення ознак публічно-правового спору суд повинен встановити, зокрема, наявність матеріально-правових відносин між учасниками спору. Публічно – правовий спір може виникати із конституційних, адміністративних, фінансових та інших правовідносин, зміст яких складає, з одного боку, обов`язок органу публічної адміністрації вчинити певний акт на користь особи і з іншого – право особи вимагати виконання цього обов`язку від органу публічної адміністрації як від носія владних повноважень. Більш того, особа повинна бути переконана у тому, що такі відносини перебувають у стані порушення норми або права.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов`язків.

При цьому не будь-яке порушення суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи – позивача в межах публічного охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше, суд має встановити обов`язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь. Закон у вигляді так званої "захисної норми" має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов`язку на свою користь.

Однак, у спірних відносинах у відповідача не виникло обов`язку вчинити дії на користь позивача, що полягають у передачі (реєстрації) ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 , оскільки позивачем не надано до відповідача та до суду належного доказу на підтвердження того, що право на майно - зброю перейшло за правом спадкоємства позивачу ОСОБА_1 , зокрема, не надано свідоцтва про право ОСОБА_1 на спадщину на вказане майно.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Разом з тим, судом не встановлено протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яку оскаржує позивач у даній справі, та якою б порушувалося право позивача, тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При вирішенні даної справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 19, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (ідентифікаційний код 40108630, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 31 серпня 2020 року.

Суддя С.С. Сич