Ухвала суду № 91222710, 31.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5602/20

УХВАЛА

31 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Державної податкової служби України про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

24.07.2020 року до суду від представника Державної податкової служби України надійшло клопотання про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що відповідно до Постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року № 640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду, а саме шестимісячний строк для звернення до суду. Позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку з моменту отримання рішення про зупинення реєстрації податкових накладних з 24.11.2017 року по 30.12.2017 року.

В письмових поясненнях представник позивача вказує, що ТОВ «ТРАНСДОСВІТ» з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду про оскарження рішень звернулось 30 червня 2020 року. Таким чином, з часу винесення оскаржуваних рішень до часу звернення ТОВ «ТРАНСДОСВІТ» до суду про їх оскарження минуло: рішення від 24.11.2017 року щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 34 від 24.11.2017 року - 949 днів; рішення від 24.11.2017 року щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 33 від 24.11.2017 року - 949 днів; рішення від 13.12.2017 року щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 47 від 30.11.2017 року - 930 днів; рішення від 13.12.2017 року щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 46 від 30.11.2017 року - 930 днів; рішення від 30.12.2017 року щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 42 від 15.12.2017 року - 913 днів. Тобто, з вище викладеного стає зрозуміло, що з врахуванням встановленого положеннями п.56.18 ст.56, ст.102 Податкового кодексу України строку позовної давності в 1095 днів, ТОВ «ТРАНСДОСВІТ» своєчасно звернулось до суду з позовною заявою.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні у зв`язку з пропуском строків звернення до суду необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» просить суд: визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 34 від 24.11.2017 року поданої ТОВ «ТРАНСДОСВІТ»; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 34 від 24.11.2017 року подану ТОВ «ТРАНСДОСВІТ», за датою її подання; визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 33 від 24.11.2017 року поданої ТОВ «ТРАНСДОСВІТ»; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 33 від 24.11.2017 року подану ТОВ «ТРАНСДОСВІТ», за датою її подання; визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 47 від 30.11.2017 року поданої ТОВ «ТРАНСДОСВІТ»; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 47 від 30.11.2017 року подану ТОВ «ТРАНСДОСВІТ», за датою її подання; визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 46 від 30.11.2017 року поданої ТОВ «ТРАНСДОСВІТ»; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 46 від 30.11.2017 року подану ТОВ «ТРАНСДОСВІТ», за датою її подання; визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 42 від 15.12.2017 року поданої ТОВ «ТРАНСДОСВІТ»; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 42 від 15.12.2017 року подану ТОВ «ТРАНСДОСВІТ», за датою її подання.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд погоджується з позивачем, що в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року по справі № 640/20468/18 судом були викладені висновки щодо порядку звернення до суду щодо оскарження рішень контролюючих органів про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.

Разом з цим, в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» не скористалося процедурою адміністративного оскарження рішень Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних, а одразу звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов щодо оскарження вказаних рішень щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» надіслало до суду поштою 26.06.2020 року, який було зареєстровано в Одеському окружному адміністративному суді 30.06.2020 року, тобто до спливу встановленого Податковим кодексом України строку в 1095 днів.

Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Крім того, згідно з п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції, що діяла станом на 26.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, посилання представника відповідача, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, та є такими, які ґрунтуються на невірному тлумаченні норм законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.5, 120, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДОСВІТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко