Рішення № 91222595, 28.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3303/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Шевченка, 8, ЄДРПОУ 03194163) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, у якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача, який невмотивовано відніс суму боргу 1600,51 грн. на нього, замість того, щоб погашати суму боргу самому;

- зобов`язати відповідача після проведення відповідних розрахунків провести нарахування субсидій по 2019-2020 року;

- визнати дії Управління соціального захисту населення Яворівської державної адміністрації неправомірними і застосувати до нього ст. 23 ЦК України за відшкодування моральної шкоди «ст.23 ЦК України встановлює форми і випадки моральної шкоди. У ч.3 ст.23 та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 31.04.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» встановлені критерії шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, у душевних стражданнях, в приниженні честі і гідності, а також ділової репутації. Згідно роз`яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням моральної шкоди», за усіх обставин розмір моральної шкоди не може бути меншим п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Всю цю суму множимо на 3 (відсутність субсидії, безпідставне віднесення на нього суми залишку 1600,51, за дачу неправдивої інформації «Львівсоцстрахуванню». Копії йому не дали, а зі Львова відповіді вже 2 місяці немає. Протилежна відповідь, яку він чекав, прийшла від Міністерства. Сума штрафу становить 70945 грн. (4723Х5=23615Х3=70845 грн., де 4723 - мінімальна зарплата, 5 - коефіцієнт збільшення штрафу, 3 - кількість невиконаних пунктів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на опалювальний період 2018-2019 було призначено субсидію. Позивачем повністю проведено оплату по рахунках в межах наданої субсидії. За листопад 2018 року та квітень 2019 року ОСОБА_1 провів перерахунок, оскільки опалення рахували за повний місяць, хоча опалювання було включено у другій половині місяця. Коли початок (закінчення) опалювального періоду встановлюється не з першого до останнього числа місяця, витрати рахуються з вартості послуг з врахуванням днів опалювального періоду. Таким чином, позивач сплатив всі обов`язкові платежі з суми 5 433,72 грн., проте неоплаченими залишились 1600,51 грн. (неперерахована сума відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 28.02.2015 року).

Ухвалою від 06 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду 18 травня 2020 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 29733 від 16.06.2020 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 62 «Про внесення змін до деяких постанова Кабінету Міністрів України» затверджено нову редакцію Положення та передбачено виплату житлових субсидій в грошовій формі. Зазначеною постановою передбачено, що у разі отримання інформації про наявність простроченої понад місяць заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, житлова субсидія на наступний сезон не призначається. Відповідно до п. 82 Положення, якщо громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого сезону. Згідно інформації, отриманої від ПП «Гарант Енерго М» від 30.10.2019 року у заявника ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 , станом на 01 жовтня 2019 року в наявності є заборгованість по тепловій енергії в сумі 1600,51 грн. Враховуючи вище наведене, з 01 жовтня 2019 року на опалювальний сезон заявнику ОСОБА_1 було відмовлено в наданні житлової субсидії. В попередньому періоді 2018-2019 роках субсидію розраховано на опалювальну площу 43,9 кв.м. та загальну площу 45,8 кв.м. Позивачем ОСОБА_1 використано понад соціальну норму житлово-комунальних послуг, що зобов`язує його до оплати у повному обсязі самостійно.

Позивач подав відповідь на відзив, де зазначила наступне. Вважає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 62 «Про внесення змін до деяких постанова Кабінету Міністрів України» протиправним, оскільки постанова прийнята за місяць до закінчення опалювального сезону. Зазначає, що як така заборгованість у нього відсутня, всі необхідні платежі ним сплачено.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач оформив та отримував призначену відповідачем субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з грудня 2018 року по квітень 2019 року в сумі 554,45 грн.

Відповідно до повідомлення про надання субсидій з 01 жовтня 2019 року на опалювальний сезон 2019-2020 років позивачу було відмовлено в наданні житлової субсидії, оскільки відповідно до інформації отриманої від ПП «Гарант Енерго М» від 30.10.2019 року є заборгованість по тепловій енергії в сумі 1600,51 грн.

Листом від 06.02.2020 №05-272 відповідачем надано відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо призначення субсидії та повідомлено, що з 01.02.2019 року набула чинності Постанова КМ України від 06.02.2019 №62 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України», якою затверджено нову редакцію Положення та передбачено виплату житлових субсидій у готівковій формі. Відповідно до п.78 Положення після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримали житлову субсидію у попередньому сезоні. У разі отримання інформації про наявність простроченої понад місяць заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, житлова субсидія на наступний сезон не призначається. Відповідно до п. 82 Положення, якщо громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого сезону. ОСОБА_1 було відмовлено в наданні житлової субсидії, так як згідно отриманої інформації від ПП «гарант Енерго М» від 30.10.2019 у нього станом на 01.10.2019 в наявності є заборгованість по тепловій енергії в сумі 1600,51 грн.

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначені субсидії протиправним, оскільки відповідач дійшов до передчасного висновку про наявність у позивача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у сумі, яка перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави..

Правовідносини сторін, що виникають у сфері умов призначення та порядку надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 та ін.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 7 вказаного Закону, споживач має право:

- на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

- на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до статей 12 та 13 вказаного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848).

Дане положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій.

У відповідності до п. 9 Положення № 848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. Тобто Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області наділений повноваження щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій в тому числі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Положенням № 848 передбачено вичерпний перелік випадків за яких може бути припинено надання раніше призначеної житлової субсидії.

Згідно з п. 14 Положення №848 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв`язку з тим, що управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ "Ощадбанк" (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі).

Пунктом 119 Положення № 848 передбачено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 62 вище вказаного Положення у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно п. 66 Положення рішення про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії. Рішення комісії про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду. (п. 67 вказаного Положення).

З аналізу наведених норм вбачається обов`язковість надіслання заявнику рішення про відмову в призначенні житлової субсидії протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. Повідомлення має бути надіслано заявнику в паперовому вигляді рекомендованим листом із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення. Вказане обумовлено, щонайменше двома обставинами, по-перше, у випадку відмови в призначенні субсидії з підстав наявності в заявника заборгованості за комунальні послуги це надає можливість заявнику надати докази: сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку та отримати житлову субсидію з початку опалювального сезону. По-друге, вчасне та належне повідомлення заявника про причини відмови в призначенні субсидії забезпечує його можливість вчасно оскаржити рішення в адміністративному або судовому порядку, тобто реалізувати право, зокрема, на судовий захист в найкоротший строк, що є вкрай важливим для осіб, які потребують зазначеної соціальної допомоги.

У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Так, Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженою наказом Мінпраці, від 19.09.2006 №345 (далі - Інструкція №345) визначено порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - Управління), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій (далі - допомога), у тому числі: допомоги на оплату житла та комунальних послуг.

Відповідно до положень пунктів 5.1, 5.2 Інструкції №345 надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

Рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою Управління на протоколі.

Пунктом 5.4. наведеної Інструкції передбачено, що повідомлення про припинення (або поновлення) надання соціальної допомоги надсилається отримувачу не пізніше 5 днів після прийняття такого рішення.

Як встановлено судом, в наданих матеріалах відсутнє рішення Комісії, оформлене протоколом, щодо припинення ОСОБА_1 виплати субсидії не приймалось та відповідно у строки, встановлені пунктом 5.4 Інструкції №345, на адресу позивача не надсилалось.

Також, в матеріалах справи відсутні відповідні подання, яким має ініціюватись розгляд питання про припинення субсидії або інші рішення суб`єкта владних повноважень про відміну раніше призначеної позивачу субсидії,

Відповідачем доказів направлення позивачу рішення про відмову в призначенні житлової субсидії рекомендованим листом не надано. Зазначене є порушенням п. 62 Положення № 848, порушує права позивача на вчасне оскарження рішення, а також на оперативне усунення недоліків, що стали підставою для відмови в призначенні житлової субсидії.

Окрім того, як вказує відповідач у відзиві, рішення про відмову в наданні позивачу житлової субсидії прийнято 01.10.2019 у зв`язку з наявністю боргу по сплаті за даними ПП «Гарант Енерго М» станом на 01.10.2019.

Однак, в якості доказів на підтвердження підстав для прийняття такого рішення 01.10.2019 відповідачем поданий лише лист ПП «Гарант Енерго М» від 30.10.2019 №37 про надання інформації щодо наявності заборгованості по тепловій енергії та гарячій воді споживачів, які користуються субсидією, тобто період після прийняття рішення відповідачем. Інші докази відповідачем, не подані, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, відповідачем в процесі судового розгляду не доведено правомірність своїх дій та рішень в межах спірних правовідносин, що свідчить про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Таким чином, припинення ОСОБА_1 субсидії мало місце 01.10.2019 без прийняття в установленому порядку рішення з цього питання, що призвело до порушення наданих позивачу державою соціальних гарантій.

Отже, дії відповідача щодо непризначення субсидії позивачу для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг з 01 жовтня 2019 року без прийняття комісією відповідного рішення та відсутності належних доказів наявності заборгованості станом на дату прийняття такого рішення є протиправними, а порушені права позивача підлягають поновленню.

Слід зазначити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» № 37801/97 від 1 липня 2003 року вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява №61406/00); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява №20390/07).

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист якого він просить, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг ОСОБА_1 з 1 жовтня 2019 року та зобов`язання Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.10.2019 року.

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача, який невмотивовано відніс суму боргу 1600,51 грн. на позивача, замість того, щоб погашати суму боргу самому суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню через не доведення позивачем вчинення відповідачем таких дій.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача після проведення відповідних розрахунків провести нарахування субсидій по 2019-2020 року, суд вважає, що належим способом судового захисту у цій частині є зобов`язання Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.10.2019 року.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті неправомірних дій відповідача щодо припинення виплати субсидії в розмірі штрафу 70945 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Фактичною підставою для застосування відповідальності на підставі статті 1167 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується таким органом незалежно від його вини.

Отже, обов`язковими умовами відшкодування шкоди згідно з вказаними статтями є неправомірність дій органу місцевого самоврядування та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою шкодою.

За змістом статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позивач повинен довести факт заподіяння моральної шкоди відповідачем та її розмір.

Позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, вказує на те, що згідно роз`яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням моральної шкоди», за усіх обставин розмір моральної шкоди не може бути меншим п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Всю цю суму множимо на 3 (відсутність субсидії, безпідставне віднесення на нього суми залишку 1600,51, за дачу неправдивої інформації «Львівсоцстрахуванню». Копії йому не дали, а зі Львова відповіді вже 2 місяці немає. Протилежна відповідь, яку він чекав, прийшла від Міністерства. Сума штрафу становить 70945 грн. (4723Х5=23615Х3=70845 грн., де 4723 - мінімальна зарплата, 5 - коефіцієнт збільшення штрафу, 3 - кількість невиконаних пунктів).

Враховуючи викладене, сума моральної шкоди, що була заявлена позивачем до стягнення, є необґрунтованою.

Відтак, заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судового збору на загальну суму 1681,60грн.

Оскільки суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, відтак, відповідно до ст.139 КАС України, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 241, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг ОСОБА_1 з 1 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.10.2019 року.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Шевченка, 8, ЄДРПОУ 03194163).

Повний текст рішення складено 31.08.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна