Ухвала суду № 91222448, 31.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2020 року справа № 340/2199/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Кропивницький заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, яка вчинена суб`єктом владних повноважень під час виконання рішення суду, та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.111-115).

Водночас, просить суд зобов`язати Управління вжити заходів щодо виплати пенсії.

У заяві зазначає, що рішення суду не виконано у повному обсязі, оскільки не виплачено кошти у сумі 7660,27 грн.

ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності (а.с.123).

Представник Управління до суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд заяви (а.с.120).

Відповідно до приписів частини 5 статті 383 КАС України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення заяви з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління (а.с.102-104).

Апеляційний суд зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

На виконання рішення суду Управління здійснило перерахунок пенсії, нарахувавши додаткові кошти у сумі 7660,27 грн. за період з 05 березня по 31 грудня 2019 року (а.с.46-47).

У листі від 10 серпня 2020 рокує, який отримано стягувачем того ж дня, боржник стверджує, що рішення суду не виконано у зв`язку із відсутністю коштів, котрі мали надійти з Державного бюджету України.

Водночас, зазначає про наявність приписів Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат (далі – Порядок), який затверджено постановою Уряду України від 22 серпня 2018 року №649.

Управління повідомило, що зареєструвало рішення у реєстрі рішень, що підлягають виконанню на підставі приписів Порядку, за №60487 (а.с.116-117).

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частин 1 та 4 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Про причини невиконання рішення суду ОСОБА_1 дізнався 10 серпня 2020 року.

Строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду, становить 3 роки.

Стягувач звернувся до суду з заявою 17 серпня 2020 року.

Отже дотримався строку звернення до суду.

Так, суд зобов`язав Управління перерахувати пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 05 березня 2019 року, та виплатити додаткові кошти.

Суд не встановлював часткові розміри і періодичність сплати заборгованості.

Тому кошти мають бути сплачені Управлінням одним або декількома платежами упродовж короткого періоду часу після набрання рішенням суду законної сили (упродовж декількох днів).

Варто звернути увагу, що несвоєчасна виплата пенсії або не у повному розмірі може мати місце з двох причин.

З вини пенсіонера та Пенсійного фонду України.

Стягувач – пенсіонер Міністерства оборони України.

Приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) встановлено порядок сплати заборгованості з пенсії у згаданих двох випадках.

Так, цією нормою права визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже у випадку, коли заборгованість з виплати пенсії виникла з вини державного органу, то графік її погашення не складається.

Якщо не складається, то треба розуміти, що вона сплачується негайно.

У даній справі заборгованість виникла з вини держави.

Управління вважає, що заборгованість, яка виникла перед ОСОБА_1 до 31 грудня 2019 року, має виплачуватись на підставі приписів Порядку.

Приписами пунктів 2-4 Порядку встановлено, що останній визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі – реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Отже Уряд України надав право Пенсійному Фонду України відстрочувати виконання рішення суду, чим втрутився в правове регулювання суспільних відносин, яке здійснювалось на підставі Закону.

Таким чином Порядок не відповідає Закону.

У такому разі суд, керуючись приписом частини 3 статті 7 КАС України застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Ним є Закон.

Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже після набрання рішенням законної сили його юридична сила прирівнюється до сили закону у правовідносинах між сторонами.

Змінити порядок виконання судового рішення можна тільки в порядку, який встановлено законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішень, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відстрочити або розстрочити виконання судового рішення може тільки суд, а не суб`єкт владних повноважень (у тому числі боржник).

Тому Управління не виконало рішення суду.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, він є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Його територіальні підрозділи є також органами виконавчої влади.

Управління, яке представляє державу у правовідносинах з ОСОБА_1 , стверджує, що не може виконати рішення суду у зв`язку із відсутністю коштів.

На його погляд, таку причину невиконання рішення суду треба визнати поважною.

Такий висновок позивач ґрунтує на правовому висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 22 листопада 2016 року у справі №804/5081/13-а.

Так, Верховний Суд України зробив такий висновок: невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд не погоджується з правовим висновком Верховного Суду України та відхиляється від нього, керуючись приписами частини 5 статті 242 КАС України.

Якщо погодитись з цим висновком, то треба визнати, що рішення суду стосовно грошових зобов`язань держави можуть не виконуватись роками, оскільки у неї постійно існує дефіцит бюджетних коштів.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що боржник (держава) не виконав судове рішення без поважних причин, допустивши протиправну бездіяльність.

Таким чином заяву стягувача належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Задовільнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, яка вчинена суб`єктом владних повноважень під час виконання рішення суду.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 кошти у сумі 7660,27 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей