Ухвала суду № 91222278, 31.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2020 року справа № 320/4273/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Головного Управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог, постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, Головного Управління Державної податкової служби у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові вимоги ГУ ДПС у Київській області від 29.04.2019 та від 14.08.2019 №351-23 про стягнення з позивача на користь держави недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 2457,18 грн. та 7965,54 грн. відповідно;

- постанову державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тридід Катерини Олегівни від 24.07.2019 про відкриття виконавчого провадження №59622031;

- постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Степів Юлії Олександрівни від 29.11.2019 про арешт коштів позивача;

- стягнути з державного бюджету на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 13925,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., спричинені позивачу незаконними діями зазначених вище посадових осіб ДВС та ГУ ДПС в Київській області, які полягають у незаконному відкритті виконавчого провадження №59622031 від 24.07.2019 та незаконному стягненні з позивача неіснуючої заборгованості по сплаті ЄСВ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/4273/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано належним чином засвідчені докази у справі від сторін та від Сектору з питань державної реєстрації Бориспільської районної державної адміністрації.

18.08.2020 на адресу суду від відповідача-1 (Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) надійшли заперечення на позовну заяву від 11.08.2020 №60041.

Заперечення Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на позовну заяву від 11.08.2020 №60041 підписані головним державним виконавцем Степів Юлією Олександрівною, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Отже, суб`єкт владних повноважень має право представляти інтереси державного органу в адміністративному суді в порядку самопредставництва або через представника, яким може бути виключно адвокат.

При цьому, самопредставництво органу державної влади/суб`єкта владних повноважень, згідно з положеннями статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Повноваження адвоката як представника, згідно зі статтею 59 КАС України, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

При цьому, судом встановлено, що будь-яких документів на підтвердження повноважень Степів Юлії Олександрівни представляти в суді інтереси Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ані в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, ані в якості залученого представника (адвоката) до заперечень на позовну заяву від 11.08.2020 №60041 додано не було.

Зокрема, не додано доказів того, що Степів Ю.О. уповноважена діяти від імені Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, або доказів того, що вказана особа є адвокатом.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 86877130).

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне витребувати від Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) докази на підтвердження повноважень Степів Ю.О. здійснювати представництво (самопредставництво) Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (копію наказу про прийняття на посаду; копію посадової інструкції; копію Положення, витяг із ЄДР тощо; або копію довіреності чи ордеру, видані відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", у разі наявності у представника статусу адвоката).

При цьому, суд зауважує, що у випадку ненадання відповідачем-1 таких документів підписані представником відповідача-1 заперечення на позовну заяву не будуть прийняті судом до уваги.

Керуючись статтями 55, 59, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Витребувати від Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) докази на підтвердження повноважень Степів Ю.О. як представника Бориспільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), яка підписала заперечення на позовну заяву від 11.08.2020 №60041, з наданням їх до суду впродовж 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.