Ухвала суду № 91222142, 31.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВІДВІД СУДДІ

31 серпня 2020 рокуСправа № 280/5901/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Артоуз О.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прасова О.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с.Любимівка, вул.Центральна, буд.86-А; код ЄДРПОУ25483086) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивачі просять суд: зобов`язати відповідача відновити запис по господарського обліку членів господарства ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в 1500,00 грн. і моральну - в 200000,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 позовна заява залишена без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160-161 КАС України.

28.08.2020 позивачами-1,2 подана до суду адміністративна позовна заява (виправлена згідно вимог ухвали від 17.08.2020), в якій позивачем ОСОБА_1 заявлено про відвід судді Прасову О.О. заявлено відвід з підстав - незнання норм права, фальсифікації обставин, ухвалення незаконного рішення в формі ухвали від 17.08.2020.

Ухвалою від 28.08.2020 передано справу для вирішення питання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Автоматизованою системою діловодства суду 28.08.2020 справа розподілена судді Артоуз О.О.

Вирішуючи заявлений відвід суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач обґрунтовує свою заяву про відвід судді безпідставністю на думку позивача залишення подано позову без руху, без конкретного посилання на пункти вказаної норми КАС України.

Оскільки в заяві про відвід не зазначено конкретно підстав, визначених п.1,2, 3,5 ст. 36 КАС України, то можливо дійти висновку, що заявник обґрунтовує відвід наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п. 4 ст. 36 КАС України).

При цьому, суд зазначає, що відвід заявлений з підстав визначених пунктами 2 та 4 частини 1 статті 36 КАС України повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, а доведення обставин, які в ньому викладені, покладається на особу, яка заявила про відвід судді/складу суду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді фактично є оціночною категорією.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Як вбачається із заяви про відвід, доводи відповідача стосуються ухвалених у справі процесуальних рішень, а саме залишення позову без руху.

В той же час, згідно ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Прасова О.О. є необґрунтованою, не містить об`єктивних доводів, які могли б вказувати на необ`єктивність судді, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Прасова О.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с.Любимівка, вул.Центральна, буд.86-А; код ЄДРПОУ25483086) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 31.08.2020.

Суддя О.О. Артоуз