Вирок № 91220790, 31.08.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3471/20

Провадження № 1-кп/346/573/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

прокурора Хільчука Л.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/573/20, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02.03.2020 року за № 12020090180000204 щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, українця, громадянина України, неодруженого, не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив таємне викрадення майна з маркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_2 ).

Вказаний кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.

07.02.2020 року близько 21:07 год. обвинувачений, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, проходив повз торгові прилавки маркету «ІНФОРМАЦІЯ_2» та з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, звідки таємно викрав одну пляшку алкогольного напою "Ликер «becherovka original» 38 об.", ємкістю 0,5 л, вартістю 242,40 грн., яку поставив собі під куртку та пройшовши касу, покинув приміщення маркету, спричинивши останньому майнову шкоду в зазначеному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого проступку визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним проступку, вказані в обвинувальному акті. Обвинувачений суду пояснив, що в лютому цього року, перебуваючи в приміщенні вказаного маркету із одного з прилавків викрав пляшку алкогольного напою "Ликер becherovka original 38 об.", яку використав для власного споживання. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється і просить його суворо не карати, спричинену потерпілому шкоду він відшкодував.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного проступку та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст.67 КК України, відсутні.

Суд враховує особу винного, який не судимий (а.п. 23, 24), на обліках в психоневрологічному та в наркологічному кабінетах не перебуває (а.п. 25, 26 ), а також думку представника потерпілого Жупника Я.В., викладену в заяві від 27.08.2020 року, про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого (а.п. 12).

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, яке не пов`язане з ізоляцією від суспільства, а саме у виді штрафу, оскільки це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Санкцією ч 1. ст. 185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

З 01.07.2020 року набув чинності Закон України №2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу визначено від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 185 КК України, в редакції закону № 2617- VIII, посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією, що діяла до 01.07.2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 185 КК України в редакції закону, який діяв на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

Питання про речовий доказ слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ - диск із записом з камери відеонагляду, зберігати при матеріалах кримінального провадження, які наявні в Коломийській місцевій прокуратурі.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Яремин М. П.