Ухвала суду № 91220252, 26.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3068/20

Категорія 75

2/295/1478/20

УХВАЛА

Іменем України

"26" серпня 2020 р. м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №2 від 25.03.2019 року про його звільнення з посади за п. 2 ст. 40 КЗпП України; поновити на посаді голови правління з 27.03.2019 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 року по день винесення судового рішення; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судовому засіданні 26.08.2020 року відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у цивільній справі. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 має намір поновитись на виборній посаді - голови Правління ГО «ГК Світанок Плюс», з якої його звільнено за ініціативою уповноваженого орану, тобто позачерговими зборами членів МГО «ГК Світанок» (протокол від 26.02.2019 року №26/02-19) та у зв`язку з виключенням із членів цього кооперативу (23.04.2019 року), то даний спір виник із корпоративних відносин, а тому згідно ст. 12 ГПК України, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представник позивача ОСОБА_2 щодо клопотання про закриття провадження у справі заперечувала.

Заслухавши сторін, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Вказана норма прямо передбачає, що розгляд справ розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з трудових крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадська організація – це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У пункті 3.2 Статуту Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» від 11.11.2016 року зазначено, що вона є юридичною особою, тому громадська організація має статус непідприємницького товариства.

Судом встановлено, що на засіданні Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» від 30.03.2018 року головою правління обрано ОСОБА_1 .

Наказом голови правління Громадської організації «ГК Світанок Авто» Славінського І.І. від 25.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління.

Рішенням правління Громадської організації «ГК Світанок Авто» від 23.04.2019 року ОСОБА_1 було виключено з членів ГО «ГК «Світанок Авто».

05.09.2019 року на позачергових загальних зборах Громадської організації «ГК Світанок Авто» скасовано рішення кооперативу про виключення, зокрема, ОСОБА_1 з членів організації, скасовано та вирішено вважати його дійсним членом ГО «ГК «Світанок Авто».

Зі змісту статуту Громадської організації «ГК Світанок Авто» вбачається, що голова правління обирається правлінням із складу членів правління.

Згідно із частиною третьою статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу товариства можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив.

Згідно ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними, аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 509/577/18 та від 01.10.2019 року у справі № 910/7554/18.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював головою правління Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок». Повноваження із обрання голови правління та його заступника визначені статутом Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» від 11.11.2016 року є виключною компетенцією правління гаражного кооперативу «Світанок». Відповідно, посада голови правління відноситься до виборних посад.

Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 заявлено вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому ОСОБА_1 посилається на неправомірне звільнення його з посади голови правління, вважаючи, що на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 235 КЗпП України.

Враховуючи викладене та виходячи з того, що корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а корпоративним є спір, зокрема щодо управління, діяльності юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (член) такої юридичної особи, оскільки станом на день звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління він був членом Громадської організації «ГК Світанок Авто», суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є такими, що випливають з корпоративних прав та спір має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 255, 354 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутство, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 28.08.2020 р.

Суддя Л.М. Чішман