Ухвала суду № 91219491, 28.08.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1934/20

Провадження № 1-кп/204/530/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

суддів: Дубіжанської Т.О., Книш А.В.

секретаря судового засідання: Дубової О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Гули Андрія Миколайовича про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України,

за участю: прокурора Бєлянського В.В., захисника Кірєєва С.В., підозрюваного ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Гули Андрія Миколайовича про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 в період з січня 2014 року по червень 2016 року займав посаду начальника відділення № 13 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (юридична адреса: м. Київ, вул. Артема, 60 (вул. Січових Стрільців, 60), код ЄДРПОУ: 09807856), розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 111. В його функціональні обов`язки входило залучення нових клієнтів банку, видача кредитів та депозитів, відкриття рахунків фізичних та юридичних осіб та розширення клієнтської бази.

Так, ОСОБА_2 , після початку в квітні місяці 2014 року збройного конфлікту на Сході України, початку проведення комплексу військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямованих на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань на території Донецької та Луганської областей та, будучи під дією проросійської пропаганди, вирішив виїхати на територію Російської Федерації (далі РФ) для організації переїзду на постійне місце проживання.

18.04.2014 року ОСОБА_2 здійснив виїзд на територію РФ через пункт пропуску «Гоптівка» (Харківська область) з метою відвідування двоюрідного брата - ОСОБА_3 , діючого співробітника поліції РФ, який мешкає в м. Губкін Білгородської області РФ.

Так, в період 18-20.04.2014 року, точної дати в ході слідства становити не виявилось можливим, ОСОБА_2 , за власною ініціативою та за сприянням свого двоюрідного брата ОСОБА_3 зустрівся в кафе автовокзалу м. Губкін Білгородської області РФ з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час особистої бесіди ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 , що він є діючим оперативним співробітником Управління Федеральної служби безпеки РФ по Білгородській області (далі УФСБ по Білгородській області РФ) та який може посприяти в його переїзді на постійне місце проживання до РФ та працевлаштуванні, в обмін на інформацію, яка може бути використана на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України. На пропозицію ОСОБА_4 , щодо надання інформації, ОСОБА_2 відповів згодою та вибрав собі оперативний псевдонім «Родич».

Тоді ж оперативним співробітником УФСБ по Білгородській області РФ ОСОБА_4 було обумовлено з ОСОБА_2 конспіративні методи передачі інформації через «чернетки» поштової скриньки та перевірочні фрази для ідентифікації зі спецслужбами РФ - « Азъ Бога въдаю », надано картку мобільного оператора РФ, дані щодо якої в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, для повідомлення ОСОБА_4 даних щодо логіну та паролю поштової скриньки.

В період з 21.04.2014 року по 01.05.2014 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 в чернетках електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка тоді ж була зареєстрована ОСОБА_2 для обміну інформацією з оперативним співробітником УФСБ по Білгородській області РФ ОСОБА_4 зберігався лист від останнього щодо необхідності виконати завдання щодо збору актуальної та вичерпної інформації стосовно складів паливно-мастильних матеріалів, бойових припасів ЗСУ, які задіяні в проведенні Антитерористичної операції на Сході України, чисельності та бойових можливостей «Правого сектору», їх участі у політичному житті країни, місця базування, а також актуальні клієнтські бази юридичних та фізичних осіб банківських установ України.

Тоді ж оперативним співробітником УФСБ по Білгородській області РФ ОСОБА_4 акцентувалась увага на необхідності залучення знайомих, колишніх та діючих співробітників правоохоронних органів до підривної діяльності проти України. При необхідності залучених громадян України, ФСБ РФ буде заохочувати в фінансовій формі.

Розуміючи, що надання вказаної інформації ніяким чином не припинить «братовбивчу війну» між РФ та Україною, оперативний співробітник УФСБ по Білгородській області РФ ОСОБА_4 не допоможе в переселенні його сім`ї на постійне місце проживання до РФ та в працевлаштуванні, ОСОБА_2 прийняв рішення жодним чином не виконувати поставлене завдання та припините будь-яке спілкування з останнім.

В грудні 2019 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , відкрив свою офіційну електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яку надійшов лист від абонента « ОСОБА_6 », з завданням щодо збору розвідувальних даних та надіслання їх до Служби зовнішньої розвідки РФ.

Після чого, 12.02.2020 року ОСОБА_2 , перебуваючи в стресовому стані від почуття провини та докорів сумління щодо співпраці зі спецслужбами РФ, направлених на скоєння державної зради, тобто наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та розуміючи, що не здійснив жодних дій, направлених на збір і узагальнення інформації, яка цікавила оперативного співробітника УФСБ по Білгородській області РФ ОСОБА_4 , звернувся до Управління СБ України у Дніпропетровській області та повідомив про свій контакт з останнім та отримане завдання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України та закрити кримінальне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 суду надав пояснення про те, що після початку конфлікту вирішив змінити місце проживання і переїхати до Російської Федерації на постійне місце мешкання. З цією метою він звернувся до двоюрідного брата ОСОБА_7 , щоб той допоміг йому знайти постійне місце роботи. Брат познайомив його зі своїм приятелем, який зазначив, що може допомогти йому влаштуватися на постійне місце роботи, чи то банк, чи фінансова сфера. Для того щоб підтримувати контакт, він надав йому сім-карту, на наступний день передзвонив і запитав адресу електронної скриньки для подальшого спілкування. Коли він приїхав додому, він відкрив цю електронну скриньку, звернув увагу на нестандартні запитання та вирішив не відповідати на них. Видалив цю скриньку та забув про цю подію. Вирішив залишитися вдома та, так би мовити, жити далі в Україні. Це було у квітні 2014 року. Нестандартними питаннями виявилися питання про чисельність особового складу, склади ГСМ та інші. Нестандартність цих питань полягала у тому, що ці питання змушували його скоювати злочин, якого він не збирався скоювати. Він підкреслює, що злочину скоювати не збирався. Питання стосувалося роботи, приїхати з резюме, пройти співбесіду - це одне, а виконувати збір даних він не збирався. Він давав згоду на спілкування через електронну скриньку, проте теми цього листування не визначалися на початку їхньої бесіди. Той чоловік лише обіцяв допомогти йому з працевлаштуванням, але не за фахом. Він за професією починав з міліції, а в подальшому працював у банківській сфері. Він стверджує, що вказана особа лише мала допомогти йому з працевлаштуванням на умовах, що він має проходити співбесіди, приїжджати до них з резюме і до керівників там управління банків. А з цим чоловіком з цього приводу будуть лише «спілкуватися», дослівно. Коли він побачив це спілкування, йому це не сподобалося. Говорить, що цей чоловік прямо не пропонував йому стати співробітником якогось правоохоронного органу, або скоїти державну зраду на користь РФ. Він прямо пропонував спілкування. На його думку, це спілкування мало стосуватися працевлаштування. Він пропонував на прикладі Беркута отримати посвідку постійного проживання та офіційно влаштуватися на роботу після отримання громадянства. Він усвідомлював, що спілкування зі спецслужбами Російської Федерації є державною зрадою. Фактично мала відбутися співбесіда щодо працевлаштування, але він представився йому як діючий співробітник ФСБ, який допоможе з подальшим працевлаштуванням та переїздом на територію Російської Федерації, як знайомого його брата, що просто хоче йому допомогти з працевлаштуванням. Він дав згоду спілкуватися з ними шляхом електронного листування з приводу співбесіди щодо працевлаштування. Лист надійшов в кінці грудня 2019 року на офіційну скриньку. Цю скриньку він вказував у консульстві Російської Федерації, коли збирався переїжджати до Російської Федерації, згодом він передумав це робити. Про цю скриньку братовому приятелю не казав. Пропозицію для скоєння державного злочину йому кидали на електронну адресу, яку він створив, перебуваючи на території Російської Федерації. Перший лист прийшов на цю скриньку у 2014 році. Скриньку видалив одразу, як тільки прочитав лист. Офіційна скринька, яку він вказував у консульстві в анкетних даних і якою користується, вже була створена в 2013 році. До посольства Російської Федерації він звернувся у 2014-2015 році, не пам`ятає точно, одразу після приїзду додому. Посольству Російської Федерації не повідомляв, що має зв`язок зі спецслужбами Російської Федерації, оскільки вирішив офіційним шляхом, без чиєїсь допомоги вирішити питання. Це було у 2015 році. У грудні 2019 року офіційно отримав листа на офіційну скриньку. У 2014 році на пошту з доменом ІНФОРМАЦІЯ_5 прийшов опитувальний лист із завданням, а у грудні 2019 року на офіційну електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_6 від Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації з гербами і штампами прийшла пропозиція співпрацювати, збирати дані, проводити якусь діяльність. На цю пропозицію він не погодився. Декілька разів не реагував, видалив скриньку, потім йому ця скринька була потрібна в роботі в подальшому, тому що це офіційна скринька. Він знову її відновив, але знову приходив цей лист, і він звернувся до органів правопорядку про те, що йому надсилають такі листи. Він виїхав на територію РФ і встановив контакт з метою переселення до Російської Федерації та просив допомоги. Він погоджується, що це можна трактувати як готування до державної зради, можна припустити. Але зради не було. Зі співробітниками Російської Федерації співпрацювати був не готовий, хоча можливість на збір інформації у нього була (ходити по м. Дніпро і дивитися чисельність особового складу підрозділів МВС, знайомитися зі співробітниками МВС). Чисельність особового складу Правого Сектору у м. Дніпро може встановити візуально, теоретично підійшовши до їх місця локації, наскільки він розуміє, це на перехресті Вознесенської і Карла Маркса. Чисельність та бойові можливості формування Правого Сектору, що дислокується у центрі м. Дніпро встановити не може. Коли він зустрічався зі співробітниками Російської Федерації, з якими його познайомив двоюрідний брат, знайомий брата запропонував йому створити електронну скриньку, але він відмовився далі з ними співпрацювати, коли побачив їх завдання. Його намагалися завербувати, але в них це не вийшло. Він дав згоду ОСОБА_9 , що створить електронну адресу, коли приїде в України та будемо співпрацювати, але з приводу чого він йому не сказав. На момент зустрічі ОСОБА_9 йому не пропонував державну зраду. Прямих вказівок про шпигунство одразу після зустрічі від ОСОБА_9 не було. Він все побачив лише тоді, коли прийшов електронний лист. Переписки в комп`ютері не було, співробітники СБУ відновили цю переписку. ОСОБА_9 сказав, щоб він створив електронну скриньку, туди він все напише. До надходження листа на електронну адресу він не знав, яка буде у листі інформація. Він взагалі на лист не відповідав. На деякий час йому перестали писати, а у 2016 році надіслали листа з пропозицією співпрацювати, але він ігнорував цей лист. Потім начали приходити погрози на Вайбер. Він спочатку видалив електронну скриньку, але вона йому потрібна для роботи, це офіційна скринька, яку він вказував в анкеті консульства і він її відновив. Він готувався переїхати до постійного місця роботи до Російської Федерації, але згодом передумав, бо дуже любить свою Державу і не зміг би там проживати. Він не готувався зраджувати Державу. Електронну скриньку, він створив, лише для отримання інформації щодо працевлаштування. ОСОБА_9 сказав, що напише йому інформацію, а далі буде видно. ОСОБА_9 спочатку запропонував йому під`їхати до Сбербанку Росії, заповнити анкету, пройти співбесіду, а також сказав, що вийде людина його зустріне, але він простояв, ніхто до нього не вийшов. Він розвернувся і поїхав додому. Просив задовольнити клопотання прокурора, звільнивши його від кримінальної відповідальності та закривши кримінальне провадження.

Захисник Кірєєва С.В. підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши прокурора, який не заперечує проти задоволення клопотання, з`ясувавши думку підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшла до висновку, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України та закрити кримінальне провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статтею 284 цього Кодексу, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ч. 1 ст. 285 та ч. 1 ст. 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 2 ст. 111 КК України передбачено, що звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв`язок з ними та про отримане завдання.

Так, частиною першою ст. 111 КК України передбачено, що державна зрада це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України; перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

При інкримінуванні особі цього складу злочину необхідно звертати увагу на те, що об`єктом злочину є державна безпека України у будь-якій її сфері. Поняття державної безпеки України як об`єкта даного злочину можна розуміти як відсутність загроз у політичній сфері, а саме: у забезпеченні безпеки конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності України, недопущення втручання у внутрішні справи України іноземних держав, відсутності сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні; в економічній сфері - відсутність технологічної, ресурсної, фінансової та іншої залежності нашої держави від інших держав; у воєнній сфері - відсутність і недопущення посягання на суверенітет України й її територіальну цілісність; у науково - технологічній сфері - забезпечення такого ж рівня наукового і технічного розвитку як і в багатьох розвинутих країнах світу і недопущення неправомірного втручання в науково-технічну діяльність України; в політичній сфері - у безпеці конституційного ладу і державного суверенітету України, невтручанні у внутрішні справи України з боку інших держав, непорушенні принципу розподілу влади, злагодженості механізмів забезпечення законності і правопорядку; в інформаційній сфері - недопущення розповсюдження інформації яка становить державну таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави; в екологічній і соціальній сферах. Важливо враховувати, що об`єктивна сторона державної зради виявляється у трьох формах. Першою формою є перехід на бік ворога. Переходом на бік ворога вважаються дії, вчинені громадянином України щодо надання безпосередньої допомоги державі агресору або ворожій стороні збройного конфлікту у вчиненні певної незаконної діяльності стосовно України. Дані дії можуть полягати у вступі на службу до певних військових чи інших формувань ворога (поліції, збройних загонів, розвідки), наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги, і лише за умови, якщо перелічені дії були вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Для закінченого злочину недостатньо лише згоди на вчинення певних незаконних дій, згода на їх вчинення є лише готуванням до вчинення злочину і залишає можливість добровільно відмовитися від доведення злочину до кінця. Державна зрада є злочином з формальним складом, а отже вважається закінченим злочином з моменту, коли суб`єктом були виконані певні дії, спрямовані на заподіяння шкоди Україні, вчинені в інтересах ворога. Другою формою державної зради є шпигунство, яке слід відрізняти від складу злочину, передбаченого ст. 114 КК України «Шпигунство», яка відрізняється від останньої суб`єктом, адже ст. 111 визначає таким громадянина України, а ст. 114 КК - іноземця. Шпигунством є передача або збирання певної інформації, що становить державну таємницю, з подальшим її переданням представникам іноземної держави, іноземної організації. Шпигунство у формі збирання з метою передачі відомостей, що становлять державну таємницю, або передача такої інформації вважається закінченим з моменту їх збирання або передачі (вручення) письмових, електронних чи інших носіїв інформації, які містять таємну інформацію; відправлення таких матеріалів поштою, через Інтернет або тайники адресатам, вказаним у кримінально-правовій нормі. Третьою формою об`єктивної сторони є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, яка виявляється у сприянні всіма можливими способами і засобами допомогти іноземній державі чи іноземній організації заподіяти шкоду державній безпеці України. Суб`єктивна сторона державної зради характеризується прямим умислом, а мотивами державної зради можуть бути користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання в іншій країні тощо.

Державна зрада вчиняється виключно з прямим умислом, оскільки відповідний злочин описаний як такий, що має формальний склад. Прямий умисел також випливає з його мети - спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Державна зрада у виді надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України.

Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану: зі спробою змінити системи вищих органів державної влади нелігитимним шляхом; з втручанням у міжнародну політик України з втручанням у внутрішню; зі спробою зміни території України; зі спробою змінити обороноздатність України.

Таким чином, види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати й допомога у проведенні такої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК України готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України, тобто ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив готування до скоєння державної зради, тобто умисного вчинення на шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України наданні іноземній державі або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, у тому числі під час підготовчого судового засідання, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правих підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності, та приходить до наступного висновку.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, зазначено, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час попереднього чи судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_2 не мав умислу, мети та мотиву на вчинення даного кримінального правопорушення. Він зустрічався з приятелем свого двоюрідного брата з метою зміни місця проживання і переїзду до Російської Федерації на постійне місце мешкання та з метою підшукування роботи. При зустрічі в кафе автовокзалу м. Губкін Білгородської області РФ з ОСОБА_4 обговорювалась лише допомога ОСОБА_2 з працевлаштуванням на умовах, що він має проходити співбесіди, приїжджати до них з резюме і до керівників там управління банків. Він дав згоду ОСОБА_9 , що створить електронну адресу, коли приїде в України та буде співпрацювати, але з приводу чого він йому не повідомив. На момент зустрічі ОСОБА_9 йому не пропонував державну зраду. Прямих вказівок про шпигунство одразу після зустрічі від ОСОБА_9 не було. Він все побачив лише тоді, коли прийшов електронний лист. До надходження листа на електронну адресу ОСОБА_2 не знав, яка буде у листі інформація. Він взагалі на лист не відповідав. Електронну скриньку, він створив, лише для отримання інформації щодо працевлаштування. З приводу цього ОСОБА_9 спочатку запропонував йому під`їхати до Сбербанку Росії, заповнити анкету, пройти співбесіду, а також сказав, що вийде людина його зустріне, але ОСОБА_2 простояв, ніхто до нього не вийшов. Він розвернувся і поїхав додому. 12.02.2020 року ОСОБА_2 добровільно повідомив представників Управління СБ України у Дніпропетровській області про свій зв`язок з іноземною спецслужбою та отримане завдання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, а саме заяву ОСОБА_2 від 12.02.2020 року написану начальнику УСБУ в Дніпропетровській області та стенограму (додатку до протоколу допиту) колегією суддів встановлено, що метою зустрічі ОСОБА_2 зі своїм двоюрідним братом та людиною на ім`я ОСОБА_9 в м. Губкін Білгородського району Російської Федерації було виїзд на постійне місце проживання з отриманням громадянства Російської Федерації та допомога найти місце роботи.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 підшукував співучасників злочину або він змовився на вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_2 створював умови для вчинення злочину, тому колегія суддів вважає, що відсутня об`єктивна сторона готування до злочину.

Згідно протоколу огляду від 19 лютого 2020 року, проведеного у проміжок часу з 08 год. 10 хвл. по 10 год. 15 хвл., згідно якого в ході детального огляду вмісту вказаного персонального комп`ютера - ноутбуку, жодної інформації, яка б мала значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження, не виявлено. В ході огляду портативного комп`ютера - ноутбук торгової марки «Lenovo» model: 6500, s/n CB25846400, p/n 59391955 жодної інформації, яка б мала значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження, не виявлено. У Мобільних телефонах: «Nokia» model:105, imei: НОМЕР_1 з сім-картою МТС № НОМЕР_2 ; «Redmi», model:НОМЕР_8 з сім-картою; «Doogee» X5, model: «Doogee» X5, imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з сім картою МТС № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 ; планшет «Lenovo» s/n HAOOXRZV(67) imei: НОМЕР_7 ; записна книжка «Diary» чорного кольору жодної інформації, яка б мала значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження, не виявлено.

В матеріалах кримінального провадження відсутні жодні дані, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив будь-які дії, які б свідчили, що він надав допомогу іноземній організації у підривній діяльності проти України чи вчинив підготовку до таких дій, оскільки він не надав згоди на вчинення таких дій, не вступав у змову із представниками іноземної організації, а як тільки відкрив електронну скриньку і прочитав лист, він відразу ж видалив електронну скриньку, не вступав у змову із представниками іноземної організації, відразу ж після отримання листа повідомив про це Службу Безпеки України.

Таким чином, колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 не встановлював зв`язок з іноземними представниками з метою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, прямого умислу у ОСОБА_2 на державну зраду не було, він не вчинив ніяких дій і навіть не мав наміру на його виконання, то підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 111 КК України немає, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України суду надано не було.

При цьому саме по собі визнання вини підозрюваним не може свідчити про його винуватість, оскільки зі змісту пояснення ОСОБА_2 вбачається, що останній не розуміє правової природи інкримінованого йому діяння, а лише добросовісно помиляється, що підтверджується, як заявою ОСОБА_2 на адресу Управління СБ України у Дніпропетровській області від 12.02.2020 року (а.с. 2-7 кримінального провадження), протоколом допиту підозрюваного від 19 лютого 2020 року (а.с. 53-60 кримінального провадження) та наданими в судовому засіданні показаннями, які є послідовні та не змінювались на протязі всього часу.

Згідно ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Тому, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Гули Андрія Миколайовича про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за підозрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України - повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному поряду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 369-372, 286, 288, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Гули Андрія Миколайовича про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України - відмовити.

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Гули Андрія Миколайовича про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020040000000013 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України - повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Некрасов

Суддя Т.О. Дубіжансьька

Суддя А.В. Книш