Рішення № 91217944, 31.08.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2020 року Справа № 923/675/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (м. Херсон),

до відповідача: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (м. Херсон),

про стягнення 338 915 грн. 60 коп.

учасники справи не викликались (не повідомлялись).

Позивач 10.07.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 32-П-ХЕФ-18/52Р/1 від 01.03.2018 року у розмірі 338 915 грн. 60 коп., з яких: 290 111 грн. 44 коп. основний борг, 31 732 грн. 75 коп. інфляційні втрати, 17 071 грн. 41 коп. 3% річних.

Також, позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою від 13.07.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Повне рішення у справі ухвалено 31.08.20.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

у визначені п. 2.6. укладеного сторонами 01 березня 2018 року Договору № 32-П-ХЕФ-18/52 Р/1 про відшкодування витрат Адміністрації, пов`язаних з утриманням зовнішніх мереж: водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації, до яких приєднані об`єкти Підприємства строки розрахунків за утримання зовнішніх мереж (водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації) Відповідачем здійснено не було;

за розрахунком Позивача, на день звернення до суду за Відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 290111,44 грн. з ПДВ за відшкодування витрат за утримання зовнішніх мереж: водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації, до яких приєднані об`єкти Відповідача;

крім того, Позивачем нараховано інфляційні витрати у розмірі 31732,75 грн.; 3% річних у розмірі 17071,41 грн.

Відповідач у відзиві та запереченнях посилається на наступні обставини:

протоколом наради щодо обговорення фінансового стану державних підприємств- морських портів від 07.05.2018 року, затвердженого Міністром інфраструктури України Омеляном В. від 17.05.2018 року з метою ліквідації заборгованості, що виникла перед ДП «ХМТП», було розглянуто можливість заміни кредитора у договорах поворотної фінансової допомоги з ДП «ХМТП» на ДП «АМПУ» з урахуванням зобов`язань ДП «ХМТП» перед ДП «АМПУ»;

з метою виконання рішення Міністра інфраструктури України, ДП «ХМТП» листами №17-37/42 від 08.08.2018 та № 17-37/46 від 13.08.2018 запропонувало підписати договір відступлення права вимоги (за договорами поворотної фінансової допомоги), змінивши кредитора на ДП «АМПУ» та підписати акт зарахування зустрічних однорідних вимог, де було враховано дану заборгованість, ДП «АМПУ» листом від 12.09.2018 року №6565/37/10-01-01/вих. надало згоду на вищезазначені пропозиції;

окремим дорученням Заступника Міністра інфраструктури України №27/1611-20 від 17.01.2020 відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України та на виконання наказу Міністерства України від 21.01.2020 № 20 «Про деякі питання здійснення державно-приватного партнерства та підготовки до проведення концесійного конкурсу в морському порту Херсон» доручено ДП «АМПУ» та ДП «ХМТП» розробити, погодити та надати на розгляд Мінінфраструктури договір про реструктуризацію заборгованості у термін до 01.02.2020 року;

заборгованість у розмірі 290111,44 грн. по Договору № 52Р/1/32-П-ХЕФ-18 від 01.03.2018 за період березень-жовтень 2018, входить до складу заборгованості, що підлягає реструктуризації та буде сплачена ДП «ХМТП» відповідно до Графіку погашення заборгованості, визначеного Додатком 2 до договору;

на даний час зазначений договір сторонами не укладено;

крім того, Відповідач зазначає, що при ознайомлені з доданими до позовної заяви копіями документів ним встановлено, що зазначені копії засвідчувались не начальником філії;

Таким чином, на думку Відповідача, у порушення вищевикладених вимог, Позивачем до позовної заяви додано копії документів, які засвідчені не належним чином, оскільки начальник відділу адміністративної роботи не є учасником справи чи представником Позивача.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

10.07.20 - позов;

10.08.20 - відповідь на відзив.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

28.07.20 - відзив.

З`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем - Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (надалі за текстом рішення - Позивач, ДП «АМПУ») в особі начальника Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) Яблунівського Анатолія Миколайовича (за текстом Договору - Адміністрація) та Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (надалі за текстом рішення - Відповідач, ДП «ХМТП») в особі в. о директора Сухина Олександра Анатолійовича (за текстом Договору - Підприємство) 01 березня 2018 року укладено Договір № 32-П-ХЕФ-18/52 Р/1 про відшкодування витрат Адміністрації, пов`язаних з утриманням зовнішніх мереж: водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації, до яких приєднані об`єкти Підприємства (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору предметом Договору є оплата Підприємством витрат Адміністрації, пов`язаних з утриманням зовнішніх мереж: водопостачання, господарсько - фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації, до яких приєднані об`єкти Підприємства, згідно переліку, вказаного в Додатках № 1, № 2, № 3, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору Підприємство щомісячно сплачує Адміністрації витрати, пов`язані з утриманням зовнішніх мереж (водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації) загального користування, до яких приєднані об`єкти Підприємства, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Актів наданих послуг (виконаних робіт) на підставі виставлених Адміністрацією рахунків.

Відповідно до умов п. 2.5. Договору Підприємство протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від Адміністрації Актів наданих послуг (Актів виконаних робіт) розглядає їх, підписує та направляє на адресу Адміністрації по одному примірнику таких актів або в цей же стррк надає мотивовану відмову від їх підписання. Належним підтвердженням отримання Підприємством Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до умов п. 3.2.1. Договору Адміністрація зобов`язується своєчасно направляти Підприємству акти наданих послуг (виконаних робіт) та рахунки на оплату витрат за утримання зовнішніх інженерних мереж по сплаті послуг по даному Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

В межах дії Договору, на виконання його умов, Позивачем Відповідачеві було надано наступні рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до цих рахунків:

рахунок на оплату № 958 від 02.04.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1813 від 02.04.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/33 від 16.04.2018);

рахунок на оплату № 1206 від 30.04.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2448 від 30.04.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/37 від 08.05.2018);

рахунок на оплату № 1309 від 18.05.2018 на суму 9715,82 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2772 від 18.05.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/44 від 18.05.2018);

рахунок на оплату № 1311 від 18.05.2018 на суму 12074,54 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2774 від 18.05.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/44 від 18.05.2018);

рахунок на оплату № 1512 від 31.05.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3305 від 31.05.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/45 від 07.06.2018);

рахунок на оплату № 1596 від 19.06.2018 на суму 9072,29 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3548 від 19.06.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/53 від 19.06.2018);

рахунок на оплату № 1736 від 30.06.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3913 від 30.06.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/56 від 09.07.2018);

рахунок на оплату № 1817 від 19.07.2018 на суму 589,68 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4181 від 19.07.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/65 від 31.07.2018);

рахунок на оплату № 1985 від 31.07.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4697 від 31.07.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/66 від 08.08.2018);

рахунок на оплату № 2029 від 16.08.2018 на суму 2680,92 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4898 від 16.08.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/75 від 16.08.2018);

рахунок на оплату № 2195 від 31.08.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5451 від 31.08.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/80 від 10.09.2018);

рахунок на оплату № 2269 від 19.09.2018 на суму 4682,48 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5705 від 19.09.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/93 від 19.09.2018);

рахунок на оплату № 2399 від 30.09.2018 на суму 34526,81 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6190 від 30.09.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/98 від 09.10.2018);

рахунок на оплату № 2477 від 18.10.2018 на суму 4184,50 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6392 від 18.10.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/114 від 18.10.2018);

рахунок на оплату № 2715 від 19.11.2018 на суму 5423,54 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7334 від 19.11.2018 (направлено супровідним листом №26-05-03/134 від 19.11.2018);

Вказані документи були отримані Відповідачем, всі акти прийняття робіт (надання послуг) Відповідачем повернуто та підписано без зауважень.

У визначені п. 2.6. Договору строки розрахунків за утримання зовнішніх мереж (водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації) Відповідачем здійснено не було.

Договором, укладеним між Сторонами, не передбачено можливості щодо односторонньої відмови від зобов`язання або зміни його умов. Натомість п. 3.2.3. Договору передбачено право Позивача на своєчасне отримання плати по даному Договору, а п. 3.1.2. Договору передбачено обов`язок Відповідача сплачувати рахунки, виставлені Позивачем у повному обсязі в строки, визначені в даному Договорі.

На день звернення до суду за Відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 290111,44 грн. з ПДВ за відшкодування витрат за утримання зовнішніх мереж: водопостачання, господарсько-фекальної каналізації, мереж ливневої каналізації, до яких приєднані об`єкти Відповідача на умовах укладеного сторонами Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено право Позивача стягнути з Відповідача суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та також 3% річних з суми простроченого платежу у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за розрахунком Позивача, за прострочення виконання зобов`язань за Договором за вищенаведеними рахунками за Відповідачем, крім основного боргу у розмірі 290111,44 грн. обліковується: інфляційні витрати в розмірі 31732,75 грн.; 3% річних у розмірі 17071,41 грн. Загальна сума боргу Відповідача становить 338915,60 грн.

Посилання Відповідача на протокол наради щодо обговорення фінансового стану державних підприємств-морських портів від 07.05.2018 не приймається до уваги судом, оскільки, як вірно зазначає Позивач у відповіді на відзив, Позивач та Відповідач є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарської діяльності, самостійно несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому на праві господарського відання майна. Станом на день звернення до суду та на час розгляду судової справи між ДП «ХМТП» та ДП «АМПУ» не підписано жодного договору про реструктуризацію заборгованості. Винесення рішення суду по даній справі не може бути перешкодою для внесення зазначеної заборгованості до договору про реструктуризацію боргу в разі його підписання.

Відповідно до копії довіреності від 11.12.2019 № 4493/100101/Вих уповноважено юрисконсульта 1-ї категорії сектору претензійно - позовної роботи юридичної служби Позивача Шуляк Світлану Іванівну засвідчувати копії документів, тому судом не приймаються до уваги посилання Відповідача у відзиві на посвідчення копій документів, доданих до позову, неуповноваженою особою.

За вказаних обставин, аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені Відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі.

Між сторонами по справі, відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, виникли господарські зобов`язання, які в свою чергу, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Ст. 2 ЦК України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Ч. 5 ст. 22 ГК України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 ГК України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Право господарського відання згідно із ч. 1 ст. 136 ГК України є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП «АМПУ» Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (надалі - Уповноважений орган управління).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП «ХМТП» державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Статтею 74 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) визначено, що державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.п. 3.6., 3.8., 3.9., 3.10. Статуту ДП «АМПУ» підприємство веде самостійний баланс, має поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна відповідно до законодавства. Підприємство не несе відповідальність за зобов`язаннями Держави та Уповноваженого органу управління. Уповноважений орган управління не несе відповідальності за зобов`язаннями Підприємства.

Підприємство має право в порядку, встановленому законодавством укладати угоди, вчиняти інші правочини, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в судах.

Аналогічні положення закріплено в п.п. 3.4., 3.5., 3.6. Статуту ДП «ХМТП».

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача повністю.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 4; Поштова адреса: 73000, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01125695) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38727770) 290111грн.44коп. основного боргу, 31732грн.75коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 17071грн.41коп. з урахуванням 3% річних, 5083грн.73коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 31.08.20.

Суддя Ю.В. Гридасов