Ухвала суду № 91217674, 28.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2020 року Справа №160/7766/19Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні світлотехнічні технології" про заміну боржника у виконавчому листі в адміністративній справі №160/7766/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні світлотехнічні технології" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні світлотехнічні технології" про заміну боржника в виконавчому листі з Київської міської митниці ДФС на її правонаступника - Київську митницю Держмитслужби по адміністративній справі №160/7766/19.

Дана заява мотивована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №858 від 02.10.2019 року реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, в тому числі і Київську міську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби. Позивачем було отримано від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві лист, в якому виконавчий орган повідомляв про неможливість виконання судового рішення у зв`язку з реорганізацією Київської міської митниці ДФС. Зазначено, що безспірне списання судового збору та інших витрат може здійснюватися в межах видатків Київської митниці Держмитслужби шляхом заміни сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.08.2020 року о 08:00.

Представники сторін в судове засідання 28.08.2020 року не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони у виконавчому листі без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/7766/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні світлотехнічні технології" до Київської міської митниці ДФС, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100030/2019/000090/2 від 04.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/00276 від 04.06.2019 року; № 100000/2019/000156/2 від 07.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/002769 від 07.06.2019 року; № 100000/2019/000162/2 від 13.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/00288 від 13.06.2019 року; № UA100000/2019/000163/2 від 13.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/00290 від 13.06.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено. А також, ухвалено стягнути з Київської міської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Інженерні світлотехнічні технології "судовий збір у сумі 13373 грн. 64 коп.

Не погодившись з рішенням суду, Київською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, згідно якої він просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 року апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишено буз задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі №160/7766/19 - залишено без змін.

Згідно матеріалів справи, виконавчий лист було видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 01.07.2020 року про стягнення судового збору з Київської міської митниці ДФС.

Вирішуючи питання, щодо заміни сторони у виконавчому листі, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Згідно з частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Крім того, підставами для процесуального правонаступництва є: 1) перехід суб`єктивних матеріальних прав і обов`язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов`язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу; 2) наявність порушеного процесу до моменту настання фактів, вказаних вище; 3) вибуття з процесу певних суб`єктів: сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Вибуття інших суб`єктів не приводить до виникнення процесуального правонаступництва.

Враховуючи положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд звертає увагу, що здійснення заміни відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником може відбуватися у зв`язку з припиненням діяльності або реорганізацією такої особи та до винесення рішення по справі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до положень статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу. Пунктом 2 цієї постанови установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 утворено Київську митницю Держмитслужби як юридичну особу публічного права.

Відповідно до додатку 2 вказаної постанови, Житомирську митницю ДФС, Київську митницю ДФС, Київську міську митницю ДФС та Черкаську митницю ДФС реорганізовано шляхом їх приєднання до Київської митниці Держмитслужби.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р "Питання Державної митної служби" згідно наказу Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 "Про початок роботи Київської митниці Держмитслужби" з 00 год. 00 хв. 08.12.2019 розпочала свою діяльність як юридична особа публічного права Київська митниця Держмитслужби.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розпочала свою діяльність як юридична особа публічного права Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359).

Таким чином, правонаступником Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) є Київська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: Бульвар Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 43337359).

Відповідно до частини 1, 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи, суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї норми застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, з метою усунення перешкод у примусовому виконанні судового рішення, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" та необхідність заміни сторони боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/7766/19.

Керуючись статтями 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні світлотехнічні технології" про заміну боржника у виконавчому листі в адміністративній справі №160/7766/19- задовольнити.

Замінити боржника Київську міську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) у виконавчому листі №160/7766/19 на його правонаступника Київську митницю Держмитслужби (місцезнаходження: Бульвар Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 43337359).

Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська