Рішення № 91217619, 31.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/7012/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Світлофор" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Фонд) до Приватного акціонерного товариства "Світлофор" (далі - Підприємство) про стягнення з відповідача суму платежів, що підлягає капіталізації у розмірі 2941476,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у відділенні Фонду отримують страхові виплати фізичні особи внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час роботи на Підприємстві. Після отримання відомостей стосовно припинення юридичної особи (Підприємства) в результаті ліквідації, Фонд надіслав на адресу відповідача заяву з вимогами сплатити у межах ліквідаційної процедури капіталізовані платежі у розмірі 2941476,92, а також документи, що підтверджують обов`язок сплати цих платежів. Втім, за результатами заяви будь-якої відповіді від Підприємства не надходило, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом, враховуючи обов`язок останнього провести капіталізацію страхових внесків як страхувальника, який ліквідується.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач наданим правом не скористався, будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог на адресу суду не надсилав. Ухвала суду направлялася за юридичним адресом відповідача та отримана останнім 09.07.2020 року.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Перш за все, суд виходить із того, що заборгованість з капіталізованих платежів, що мають надійти до Фонду у випадках ліквідації страхувальників, є одним з видів заборгованості перед Фондом, а отже, позовна давність у цих правовідносинах не застосовується (правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 та Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 812/862/17).

Слід також зазначити, що у суду відсутні відомості про перебування Підприємства у статусі банкрута, що вказує, що цей спір доцільно розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Щодо фактичних обставин справи судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Світлофор" є юридичною особою та з 01.04.2001 року перебувало на обліку у відділенні Фонду як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відділення Фонду щомісячно здійснює страхові виплати 13 потерпілим особам внаслідок отриманням ними трудового каліцтва під час роботи на Підприємстві, на підтвердження чого матеріали справи містять відповідні акти про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, акти розслідування нещасного випадку (аварії), виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, постанови про призначення потерпілій перерахованої щомісячної страхової виплати стосовно кожної потерпілої особи.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань з 28.12.2019 року перебуває у стані припинення.

Відповідно до отриманої таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2018 році позивач провів капіталізацію платежів для продовження страхових виплат відповідно до довідки МСЕК 13 потерпілим особам. Загальна сума потреби в розрахунку з потерпілим склала 2941476,92 грн.

У лютому 2020 року Фонд звернувся із заявою до Підприємства про визнання грошових вимог та сплату 2941476,92 грн. капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю 13 потерпілим особам.

Позивач вказує, що станом на момент звернення до суду відповіді від Підприємства не отримав, що і стало підставою для ініціювання вказаного звернення.

При вирішені спору суд виходить із того, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відповідно до ч. 3ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 1205 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 цього Закону Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 986 від 04.12.2019 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників.

Так, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Пункт 2 вказаного порядку містить визначення терміну «капіталізація платежів», який означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3).

Відповідно до пункту 4 Порядку, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

За приписами пункту 8 Порядку, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (і у разі визнання останнього банкрутом, і за власним рішенням).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі №812/862/17 (адміністративне провадження №К/9901/45677/18).

На дату розгляду справи, сума заявлених капіталізованих платежів відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.

При цьому, судом встановлено, що позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо осіб, яким безстроково встановлений відсоток втрати працездатності та призначені страхові виплати використано дані Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя на 2017 рік, надані Державною служби статистики України, а сам обрахунок стосовно кожної потерпілої особи здійснений Фондом у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Більш того, відповідачем взагалі не надано жодного-пояснення з приводу заявлених позивачем позовних вимог. Підприємство лише надало пояснення щодо своєї організаційної діяльності, що не впливає на характер спірних правовідносин. При цьому, суд не знайшов підстав для здійснення подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження, враховучи, що відповідачем не наведено жодних обгрунтувань, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними або такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, враховуючи, що Законом № 1105 покладено на відповідача, як страхувальника, обов`язок зі плати капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у випадку його ліквідації, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Світлофор" (код ЄДРПОУ 00656551) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 2941476 (два мільйона дев`ятсот сорок одна тисяча чотириста сімдесят шість гривень) 92 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна