Ухвала суду № 91217241, 31.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

31 серпня 2020 р. Справа № 120/4391/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Водночас, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Із поданої до суду позовної заяви слідує, що представник позивача, окрім іншого, оскаржує дії Вінницького обласного військового комісаріату щодо обчислення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку її пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, а не з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня 2018 року, а також просить зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку її пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, а не з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня 2018 року.

Водночас, представником позивача у позовній заяві не зазначено про те, коли позивачці стало відомо про порушення її прав та інтересів оскаржуваними діями, а також не надано доказів в підтвердження цього, що унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі. При цьому, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачці про проведений перерахунок її пенсії, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, - стало відомо ще у 2018 році.

Однак до суду представник позивача звернулася з позовом 26 серпня 2020 року, що свідчить про недотримання шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

За наведених обставин представником позивача пропущено строк звернення до адміністративного суду, не подавши при цьому заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаною позовною вимогою з доказами поважності причин його пропуску.

Ще однією підставою для залишення позовної заяви без руху є невідповідність її вимогам частини 3 статті 161 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В підтвердження сплати позивачем судового збору до позовної заяви долучено квитанцію від 19 серпня 2020 року. Вказаний платіжний документ свідчить про сплату судового збору в розмірі 840,80 гривень.

Зі змісту поданої позовної заяви слідує, що представником позивача сформовано дві самостійні вимоги немайнового характеру, одна з яких стосується видачі позивачці нової довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії її покійного чоловіка - ОСОБА_2 для проведення перерахунку основного розміру її пенсії по втраті годувальника з 05 березня 2019 року. Інша вимога стосується видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачки з 01 березня 2018 року, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2018 року.

Натомість, до позовної заяви представником позивача додано доказ, який підтверджує сплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно із абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102,00 гривні.

Відтак, оскільки позивач сплатила судовий збір у розмірі 840,80 гривень як за звернення до суду із однією вимогою немайнового характеру, тому за звернення до суду із іншою вимогою немайнового характеру позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Наведене свідчить про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Окрім того, відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви слідує, що представником позивача також оскаржуються дії Вінницького обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачки по втраті годувальника.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки вказує на те, що ОСОБА_1 зверталася до Вінницького обласного військового комісаріату із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , за результатом розгляду якої відповідачем відмовлено у виготовленні їй відповідної довідки для подальшого перерахунку основного розміру її пенсії по втраті годувальника.

Проте, всупереч наведеним приписам частини 4 статті 161 КАС України представником позивача не надано разом із позовною заявою доказів, що підтверджують обставини, на які містяться посилання у позовній заяві, а саме заяви ОСОБА_1 , з якою вона зверталася до Вінницького обласного військового комісаріату, про видачу довідки про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка - ОСОБА_2 .

Разом із тим, позивачем не подано і клопотання про витребування такого доказу (у разі неможливості його подання).

Вказані недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Отже, за наведених вище підстав позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку залишити позовну заяву без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить така.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович