
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
26 серпня 2020 р. Справа № 120/2616/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,
представника позивача: Загороднього В.С.,
представника відповідача: Пономарьова Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті №8-д від 10.06.2020 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків. Накладення вказаного дисциплінарного стягнення вважає незаконним через відсутність складу проступку, а також порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення, що знайшло своє відображення у порушенні строку дисциплінарного провадження та неналежному оформленні оскаржуваного наказу в частині не зазначення виду дисциплінарного проступку із посиланням на конкретний пункт частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".
Ухвалою від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 14.07.2020.
Ухвалою від 14.07.2020 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, повторно витребувано додаткові докази, задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В зв`язку з цим в судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2020.
Ухвалою від 04.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 13.08.2020.
Ухвалою від 05.08.2020 задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання, призначеного на 13.08.2020, в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 13.08.2020 відкладено розгляд справи на 26.08.2020, а також задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 24.07.2020 (вх. №20113), а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи. Зокрема, представник позивача зазначив, що, на його думку, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення дисципліни скоїв позивач та чи дійсно таке порушення з його боку мало місце. Оскаржуваний наказ не містить детального опису вчиненого порушення, не зазначено в чому виразилося неналежне виконання службових обов`язків позивачем, не визначено вину працівника та негативні наслідки такого проступку для роботодавця.
Також представник позивача вказав на те, що за приписами Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Разом з тим, як вбачається із резолюції керівника Погорілого Олександра № 607/0/22-20 від 04.02.2020, позивача зобов`язано лише підготувати відповідні процесуальні документи (відзив на позовну заяву). Жодних зобов`язань позивача щодо направлення відзиву на позовну чи інших процесуальних документів резолюція не містила. Отже, відповідач під час винесення оскаржуваного наказу не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку та вину позивача.
Крім того, представник позивача вказав на безпідставність посилань начальника Управління нормативно-правового забезпечення Сапоненко Т.Є. в доповідній записці, що стала підставою для відкриття дисциплінарного провадження, на Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.11.2019 за №468, адже останнім не визначено коло посадових обов`язків керівника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. Проте, з посадовою інструкцією керівника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області позивач не був ознайомлений.
Ще однією підставою, яка свідчить про протиправність оскаржуваного наказу позивач вважає те, що дисциплінарне провадження порушено 04.05.2020 (наказ відповідача від 04.05.2020 № 6-Д), подання дисциплінарної комісії датоване 20.05.2020, а оскаржувашій наказ про притягнення позивача до відповідальності винесено 10.06.2020, тобто понад строк визначений пунктом 5 Порядку здійснення дисциплінарного провадження № 1039 від 04.12.2019 та ст. 77 Закону України "Про державну службу".
Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 22.07.2020 (вх. №19762), запереченнях від 30.07.2020 (вх. №20745). Зокрема зазначив, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що за результатами проведеного дисциплінарного провадження виявлено, що позивачем, як керівником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, не вжито належних заходів щодо забезпечення належного контролю за представленням у суді інтересів Укртрансбезпеки. Також, представник відповідача зазначив, що оскаржуваний наказ є належним чином оформленим, прийнятий з дотриманням визначених законодавством строків та з врахуванням складу дисциплінарного проступку, а відтак є обґрунтованим.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 13 квітня 2016 року № 642-к ОСОБА_1 з 14.04.2016 обіймає посаду начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті №8-д від 10.06.2020 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків.
Не погоджуючись з наказом відповідача, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, суд виходив з того, що принципи правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягнення, визначає Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон).
Частиною 1 статті 1 Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов`язки державного службовця визначені у статті 8 Закону зокрема, державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 7, 9 частини 1 статті 8 Закону передбачено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки, а також додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
У пункті 1 частини першої статті 61 Закону зазначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до пункту 1, 2 частини 1 статті 62 Закону державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця та виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди і відповідально виконувати свої посадові обов`язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення і не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій.
У відповідності до частини першої статті 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною третьою вказаної статті Закону встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з вимогами пункту 5 частини першої статті 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що у випадку невиконання або неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Водночас, положеннями частини другої статті 74 Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу від 10.06.2020 № 8-Д, в останньому зазначено, що під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо відсутності в наказі Укртрансбезпеки від 10.06.2020 № 8-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» вказівки на конкретний пункт частини другої статті 65 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 77 Закону у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, з чим погодися й суд, після дослідження оскаржуваного наказу, останній відповідає вимогам частини 2 статті 77 Закону, а саме містить:
- найменування органу, який його видав: Державна служба України з безпеки на транспорті;
- дату та номер прийняття: 10.06.2020 № 8-Д;
- відомості про державного службовця: в абзаці 3 наказу Укртрансбезпеки від 10.06.2020 № 8-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначено, що наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13 квітня 2016 року № 642-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Укртрансбезпеки у Вінницькій області з 14 квітня 2016 року. Відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 28 жовтня 2019 року № 1879-к «Про присвоєння чергових рангів», 14 квітня 2019 року ОСОБА_1 присвоєно 5 ранг державного службовця.;
- стислий виклад обставин справи: в абзаці 2 наказу Укртрансбезпеки від 10.06.2020 №8-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначено, що підставою для порушення вказаного дисциплінарного провадження являлась доповідна записка начальника Управління нормативно - правового забезпечення Тетяни Сапоненко від 24 квітня 2020 року № 23237/05/18-20;
- вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація: в абзаці 5 наказу Укртрансбезпеки від 10.06.2020 № 8-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначено, що під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»;
- в абзаці 6 наказу Укртрансбезпеки від 10.06.2020 № 8-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначено норму Закону на підставі якої до державного службовця застосовано дисциплінарне стягнення: відповідно до пункту 2 частини 1 статті 66 Закону
- вид застосованого дисциплінарного стягнення: відповідно до пункту 1 наказу зазначено: оголосити догану ОСОБА_1 , начальнику Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
Підстава: подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 травня 2020 року.
Таким чином, вищенаведене спростовує позицію позивача щодо неналежного оформлення оскаржуваного наказу.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо порушення строку здійснення дисциплінарного провадження, визначеного пунктом 5 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1039, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 65 Закону державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Відповідно до частини 1 статті 71 Закону визначено, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 10 статті 69 Закону визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, наказом Укртрансбезпеки від 04.05.2020 № 6-Д «Про порушення дисциплінарного провадження» відносно позивача порушено дисциплінарне.
Згідно протоколу №7 від 05.05.2020 засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Дисциплінарна комісія), на засіданні розглянуто наявні матеріали, скеровані до дисциплінарної комісії оформлені доповідною запискою начальника Управління нормативно - правового забезпечення від 24.04.2020 № 23237/05/18-20 (том 1 а.с. 103-105).
14.05.2020 на засіданні Дисциплінарної комісії розглянуто наявні матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
На засіданні Дисциплінарної комісії слухали Голову дисциплінарної комісії, щодо наявних матеріалів дисциплінарної справи та вирішили продовжити здійснення дисциплінарного провадження та формування дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, до одного місяця та наступне засідання призначити 28.05.2020. Як вбачається зі змісту протоколу № 8 засідання Дисциплінарної комісії позивач був обізнаний про прийняте Дисциплінарною комісією рішення, адже приймав безпосередню участь в засіданні за допомогою системи відео-конференцзв`зку в хмаровому сервісі "Microsoft Teams_05" (том 1 а.с. 107).
Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії №9 від 28.05.2020 Дисциплінарною комісією за наслідком розгляду сформованої дисциплінарної справи, прийнято рішення про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону (том 1 а.с. 101-102).
28.05.2020 Дисциплінарною комісією сформовано та направлено Голові Державної служби України з безпеки на транспорті Погорілову О. Подання з висновком про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 2 частини першої ст. 66 Закону (том 1 а.с. 91-103).
Відповідно до частини 11 статті 69 Закону визначено, що суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 77 Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
Тобто, положеннями ст. 77 Закону конкретизовано, що відповідний 10 денний строк розпочинається саме з моменту отримання суб`єктом призначення подання дисциплінарної комісії, що є логічним, адже без отримання відповідного подання суб`єкт призначення не має можливості сформувати своє бачення стосовно допущеного особою дисциплінарного проступку, чи був такий проступок допущений.
Як вбачається з резолюції, що міститься на поданні Дисциплінарної комісії від 28.05.2020, відповідне подання Головою Державної служби України з безпеки на транспорті отримано 05.06.2020, а відтак прийняття відповідачем оскаржуваного наказу 10.06.2020 відбулось з дотриманням строку встановленого ст.ст. 69, 77 Закону.
Надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то суд такі оцінює критично з огляду на наступне.
Наказом Укртрансбезпеки від 16.07.2019 № 292 затверджено Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Державній службі України з безпеки на транспорті (далі - Положення). Згідно п. 2 вказаного наказу керівникам самостійних структурних підрозділів та територіальних органів Укртрансбезпеки під особисту відповідальність наказано забезпечити неухильне виконання цього Положення (том 1 а.с. 227).
Відповідно до пункту 1.2 Положення ведення претензійної та позовної роботи покладається на Управління нормативно - правового забезпечення та керівників територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідно до пункту 1.9 Положення організація та супровід справ в судах, включаючи роботу із підготовки процесуальних документів покладається на керівників територіальних органів Укртрансбезпеки.
Дорученням в.о. Голови Укртрансбезпеки Дідківського В.М. від 15.05.2018 №336/05/13-18 керівникам територіальних органів доручено забезпечити належну претензійно-позовну роботу та представлення інтересів держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Укртрансбезпека (том 1 а.с. 235).
Відповідно до резолюції Голови Укртрансбезпеки від 04.02.2020 позивача визначено головним виконавцем для опрацювання процесуальних документів по справі № 120/61/20 до 19.02.2020. В свою чергу, ОСОБА_1 своєю резолюцією від 05.02.2020, головним виконавцем визначив ОСОБА_6.
З огляду на викладене, начальник Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області ОСОБА_1, несе персональну відповідальність за організацію роботи з документами по справі № 120/61/20 у визначені терміни згідно резолюції Голови Укртрансбезпеки від 04.02.2020, яка включає також здійснення належного контролю за діями підлеглих.
Відповідно до пункту 4.2. Положення територіальні органи щомісячно до 5 числа надають до юридичної служби звіти про стан ведення претензійно-позовної роботи щодо позовів, поданих територіальними органами Укртрансбезпеки та щодо позовів, поданих до територіальних органів Укртрансбезпеки.
Відповідно до розділу IV Положення юридична служба здійснює аналіз претензійної та позовної роботи Укртрансбезпеки.
Згідно службової записки Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 02.04.2020 № 17242/20/18-20 подано звіт про стан ведення претензійно-позовної роботи до Управління нормативно-правового забезпечення.
Як вбачається із звіту претензійно-позовної роботи Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 120/61/20-а за позовом ОСОБА 1 до старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Марченко Євгенія Вікторовича, начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування акту, розрахунку, постанови.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 (вх. від 04.02.2020 № 5607/0/22-20) відкрито провадження в адміністративній справі № 120/61/20 та запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано позивачу у 3-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (в разі існування таких).
Роз`яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262, частина перша статті 259 КАС України).
Разом з тим, у визначений строк в Ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області відзив на позовну заяву не подано.
Клопотання, заяви про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву із зазначенням поважних причин неможливості своєчасно подати відзив до суду не подавались.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 по справі №120/61/20 позовні вимоги ОСОБА 1 задоволено в повному обсязі.
В описовій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 по справі № 120/61/20 зазначено, що відповідачем (Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області) не подавався відзив на позовну заяву, як і не подавалось клопотання про продовження строку на його подання.
З огляду на обставини наведені у зазначеному рішенні, суд враховує, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, неподання Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області відзиву на позовну заяву в справі № 120/61/20-а, на переконання суду, дійсно може свідчити про неналежну організацію претензійно-позовної роботи в Управлінні.
Пунктом 13 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» визначено що, державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Як вже було встановлено судом вище згідно резолюції Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_1, визначено головним виконавцем для підготовки процесуальних документів по судовій справі № 120/61/20, в якій останній був визначений одним з відповідачів.
Таким чином, на переконання суду, процесуальний статус ОСОБА_1 в межах адміністративної справи № 120/61/20 давав останньому право на підпис відзиву на позовну заяву та його подання до суду.
Крім того, надаючи оцінку обґрунтованості висновків Дисциплінарної комісії, які відображені в Поданні від 28.05.2020, суд враховує зміст наданих ОСОБА_1 на засіданні Дисциплінарної комісії пояснень щодо обставин справи, а саме: " ... Також ОСОБА_1 підтвердив, що виконання доручення ОСОБА_6 не проконтролював, внаслідок чого не подано апеляційні матеріали до суду. ..." (протокол № 8 від 14.05.2020).
Таким чином, суд вважає, що за наявності підтверджуючих фактів щодо не подання відзиву на позовну заяву по справі № 120/61/20-а, Дисциплінарна комісія належним чином обґрунтувала висновок, що ОСОБА_1 не здійснено контролю за організацією претензійно-позовної роботи в Управлінні Уктрансбезпеки у Вінницькій області, що стало підставою неподання відзиву на позовну заяву по справі № 120/61/20, а також не здійснення позивачем належного контролю за додержанням термінів її виконання.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 170 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 (далі - Інструкція) відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника установи, та працівники, яким безпосередньо доручено його виконання. Головний виконавець організовує роботу співвиконавців, зокрема визначає строки подання ними пропозицій, порядок погодження і підготовки проекту документа.
Співвиконавці відповідають за підготовку на належному рівні та своєчасне подання головному виконавцю пропозицій. У разі несвоєчасного подання пропозицій співвиконавцями головний виконавець інформує про це керівника, який надав доручення.
З огляду на наведені правові норми, суд критично оцінює посилання сторони позивача, на те, що матеріали з виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду у справ 120/61/20-а було передано старшому державному інспектору відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті ОСОБА_6, як на доказ належного виконання доручення Голови Укртрансбезпеки від 04.02.2020, адже згідно резолюції Голови Укртрансбезпеки від 04.02.2020 саме позивача визначено головним виконавцем для опрацювання процесуальних документів по справі № 120/61/20, і саме останній несе персональну відповідальність за неналежне виконання доручення.
Таким чином, доводи представника позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ виданий на підставі висновків дисциплінарного провадження, сформованих без врахування всіх обставин події та всупереч нормам чинного законодавства спростовані наявними в матеріалах справи доказами. Процедуру та порядок проведення дисциплінарного провадження відповідачем дотримано. Право позивача на надання пояснень під час проведення дисциплінарного провадження порушено не було.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті №8-д від 10.06.2020, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845)
Повний текст рішення виготовлено та підписано: 31.08.2020
Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна
Виготовлено з автоматизованої системи
документообігу суду
Згідно з оригіналом:
Помічник судді:
Розлуцький А.М.
31.08.2020
Судове рішення № 91217135, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 26.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/2616/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: