Рішення № 91216955, 26.08.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/466/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (вул. Степанська 9, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 32358806) про стягнення у сумі 180 894 грн 00 коп.

у судове засідання учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників.

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 538, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-5, 11, п.п 2 ч. 1 ст. 129, 162-164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 180 894 грн 00 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги виникненням обов`язку у відповідача з оплати за поставлений товар за Договором № МСІ/ТР-20, укладеного між позивачем та відповідачем 23.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.05.2020 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/466/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 24.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.06.2020 року, розгляд справи по суті відкладено в межах строку, встановленого ГПК України, на "21" липня 2020 р. на 11:00 год., постановлено витребувати у відповідача письмовий доказ відповідно до ст. 81 ГПК України, а саме - оригінал видаткової накладної № 27/04 від 27.04.2020 року на поставку Фізичною особою-підприємцем Мичкою Сергієм Ігоровичем для Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" тріски технологічної в об`ємі 602,98 м.3 та прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Таким чином, предметом розгляду у справі № 918/466/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача 90 894 грн 00 коп. заборгованості.

Однак, як встановлено судом, при виготовленні ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.06.2020 року судом допущено технічну описку у даті судового засідання з розгляду справи по суті, на яку останнє відкладено, зокрема, вказано "21" липня 2020 р. на 11:00 год. замість "14" липня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.06.2020 року виправлено описку допущену у пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.06.2020 року у справі № 918/466/20, замінивши помилково вказану цифру "21" липня 2020 р. на "14" липня 2020 р.

10.07.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" на виконання вимог ухвали від 24.06.2020 року надійшов лист про долучення до матеріалів справи оригінал видаткової накладної № 27/04 від 27.04.2020 року на поставку Фізичною особою-підприємцем Мичкою Сергієм Ігоровичем для Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" тріски технологічної в об`ємі 602,98 м.3 на загальну суму 180 894 грн 00 коп.

У судовому засіданні 14.07.2020 року судом встановлено, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що 14.07.2020 року до початку судового засідання з розгляду справи по суті на офіційну електронну пошту господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 13.07.2020 року.

Позивач у вищевказаній заяві просив суд судове засідання у справі № 918/466/20 проводити за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, розгляд справи по суті відкладено на 26.08.2020 року.

Таким чином, після прийняття судом заяви про зменшення позовних вимог від 13.07.2020 року предметом розгляду у справі № 918/466/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача 80 894 грн 00 коп. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича про повернення судового збору у справі № 918/466/20, повернуто Фізичній особі-підприємцю Мичці Сергію Ігоровичу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 611 грн 41 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 55 від 19.05.2020 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/466/20.

15.07.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича надійшов оригінал заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.07.2020 року у паперовому вигляді.

У судовому засіданні 26.08.2020 року судом встановлено, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

26.08.2020 року на офіційну електронну пошту господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 25.08.2020 року.

Позивач у вищевказаній заяві просив суд судове засідання з розгляду справи № 918/466/20 по суті проводити за його відсутності.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач у справі причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 26.08.2020 року суду не повідомив, хоча отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року, відтак належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 3301310844188.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.

У відповідності з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Господарський суд розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, виходить з наступного.

Предметом розгляду у справі № 918/466/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача 80 894 грн 00 коп. заборгованості.

У заяві про зменшення позовних вимог від 25.08.2020 року позивач зменшує позовні вимоги на 15 000 грн 00 коп. у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості за Договором № МСІ/ТР-20 від 23.03.2020 року.

Згідно зі ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 2 ст. 46 ГПК України закріплено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з заяви про зменшення позовних вимог, така відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, окрім цього, враховуючи, що заява надійшла до початку судового засідання з розгляду справи по суті, а справа № 918/466/20 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що така подана в строки визначені ст.46 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду і спір вирішується відповідно до викладених в заяві позовних вимог.

Таким чином, предметом розгляду у справі № 918/466/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача 65 894 грн 00 коп. заборгованості.

Крім того, після прийняття судом заяви про зменшення позовних вимог, сума судового збору, що підлягає сплаті за дані позовні вимоги не змінюється та складає 2 102 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.05.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрите 25.05.2020 року, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу забезпечене право на відзив, яким він станом на 26.08.2020 року не скористався, не надав суду жодних заперечень, письмових пояснень, доказів, своїми процесуальними правами за вказаний період не скористався.

Частинами 1-4 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами ч.ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин відповідач мав достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними матеріалами.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2020 року між ТОВ "Свиспан Лімітед" (далі Товариство) (Покупець) та ФОП Мичкою Сергієм Ігоровичем (далі Підприємець) (Постачальник), було укладено Договір поставки № МСІ/ТР-20 (далі Договір, а.с. 11), за умовами якого Постачальник зобов`язався постачати, а Покупець, в свою чергу, зобов`язався приймати і оплачувати на умовах договору товар - тріску технологічну (п. 1.1. Договору).

Ціна за товар (враховуючи вартість доставки) відповідно до п. 2.1 Договору встановлена в розмірі 380,00 грн/м3.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата товару здійснюється у погоджені письмово сторонами строки після проставляння покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання товару, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів. Відстрочка оплати складає 30 (тридцять) днів по кожній партії товару, що супроводжується однією товарно-транспортною накладною.

Загальна кількість товару, що постачається по даному договору, орієнтовно становить 2000 м3 на місяць, та може коригуватися покупцем самостійно без погодження із постачальником залежно від потреби виробництва протягом всього строку дії даного договору. Фактична кількість поставленого товару визначається у товарно-транспортних накладних (п. 3.2 Договору).

Поставка товару здійснюється партіями у період з 23.03.2020 року по 31.12.2020 року (п. 4.1 Договору).

Поставка товару автотранспортом здійснюється на умовах: СРТ м. Костопіль, Рівненська обл., Україна (Інкотермс-2000). Реквізити отримувача товару: ТОВ "Свиспан Лімітед", Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9 (п. п. 4.2-4.3 Договору).

У відповідності до п. 5.1 Договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: за якістю - відповідно до пункту 3.1. даного договору та до нормативно-технічної документації, зазначеній в п. 3.1 даного договору; за кількістю - відповідно до товарно-транспортної накладної.

Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків до їх повного завершення (п. 8.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками постачальника та покупця, а також скріплений відбитками печаток сторін.

Так, в період дії Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 180 894 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 27/04 від 27.04.2020 року (а.с. 96), підписаною обома сторонами договору та товарно-транспортними накладними.

Товар на вказану суму був отриманий представникам відповідача за видатковою накладною, оригінал якої надано відповідачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.06.2020 року.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати за отриманий товар на момент звернення з даним позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за Договором у сумі 180 894 грн 00 коп.

Товариство розрахувалося за отриманий ним товар частково в сумі 115 000 грн 00 коп. лише після пред`явлення позову та відкриття провадження у даній справі № 918/466/20.

Вказане підтверджується виписками з особового рахунку позивача (том 1, а.с. 73, 100, 133-135).

Доказів оплати залишку боргу у розмірі 65 894 грн 00 коп. за Договором відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем продукції на загальну суму 180 894 грн 00 коп. за видатковою накладною № 27/04 від 27.04.2020 року, підписаною без заперечень оригінал якої залучено до матеріалів справи, - свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарських операцій з поставки та прийняття продукції саме на виконання договірних зобов`язань за Договорами.

Також як свідчать матеріали справи, покупець не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Сторони Договору на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 2.2 Договору, що оплата товару здійснюється у погоджені письмово сторонами строки після проставляння покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання товару, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів. Відстрочка оплати складає 30 (тридцять) днів по кожній партії товару, що супроводжується однією товарно-транспортною накладною.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався за отриманий ним товар частково в сумі 115 000 грн 00 коп. лише після пред`явлення позову та відкриття провадження у даній справі № 918/466/20.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Відтак, у зв`язку з наявністю вказаних обґрунтованих підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 65 894 грн 00 коп. за Договором № МСІ/ТР-20, укладеним між позивачем та відповідачем 23.03.2020 року.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів у сумі 180 894 грн 00 коп.

Відтак, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" при зверненні із даною позовною заявою позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 2 713 грн 41 коп.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 713 грн 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 19.05.2020 року (том 1, а.с. 10).

Крім того, після прийняття судом заяви про зменшення позовних вимог ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.06.2020 року, - сума судового збору, що підлягає сплаті за позовні вимоги склала 2 102 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича про повернення судового збору у справі № 918/466/20 та постановлено повернути Фізичній особі-підприємцю Мичці Сергію Ігоровичу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 611 грн 41 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 55 від 19.05.2020 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/466/20 - у зв`язку з прийняттям заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 65 894 грн 00 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 2 102 грн 00 коп., який покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (вул. Степанська 9, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 32358806) на користь Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість сумі 65 894 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (вул. Степанська 9, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 32358806) на користь Фізичної особи-підприємця Мички Сергія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.