Рішення № 91216935, 31.08.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 Справа № 917/883/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Домінік"

до Фізичної особи-підприємця Біленко Яни Владиславівни

про стягнення 31483,78 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Фізичної особи-підприємця Біленко Яни Владиславівни про стягнення 31483,78 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 10/10/19 від 10.10.2019р., у тому числі: 19145,15 грн. основного боргу з орендної плати за лютий - березень 2020р., 11172,24 грн. - боргу за комунальні послуги за період січень - березень 2020р., 120,86 грн. - 3 % річних, 738,76 грн. - пені, 306,77 грн. - інфляційних; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за оренду приміщення.

Ухвалою від 11.06.2020 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.46-47).

Ухвала від 11.06.2020р. вважається врученою відповідачу 27.07.2020р. згідно довідки відмітки поштового відділення на конверті про відсутність адресата за адресою. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 11.08.2020р.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ Х Прикінцевих положень ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України. який продовжено до 22.06.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 та до 31.07.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500.

В Законі України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року.

Клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов відповідачем суду не подано.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020р. даний позов було передано на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.27).

Ухвалою господарського суду від 03.06.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків (а.с.29-30). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.38-43).

Ухвалою суду від 11.06.2020 року відкрито провадження у справі № 917/883/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.46-47).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленнями від 17.06.2020р. (а.с.48).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2020р., надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 повернулася до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.49-52).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Біленко Яна Владиславівна зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44-45).

Листом від 15.07.2020р. суд повторно направив відповідачу копію ухвали від 11.06.2020р. на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 та вказану у договорі адресу діяльності (а.с.58). Ці відправлення була повернуті до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 11.06.2020р. вважається врученою відповідачу 27.07.2020р.

Також, на офіційному сайті Судової влади України 15.07.2020 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.56).

Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З огляду на дію карантину в Україні для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, для об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відкладалося на розумний строк, необхідний відповідачу для дачі пояснень по справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Домінік" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем Біленко Яною Владиславівною (відповідачем) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 10/10/19 від 10.10.2019р. (далі - Договір); (а.с.8-11).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач, як орендодавець, зобов`язується передати відповідачу (орендареві), а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що належить орендодавцю на праві власності.

Згідно з п.1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 Договору об`єкт оренди являє собою нежитлове приміщення, за місцезнаходженням (адреса): вул. Соборності, 50; площею: 92,5 кв. м.

Згідно з п. 1.2.4 Договору з підписанням договору сторони стверджують, що приміщення передане орендодавцем орендарю в належному стані та стані придатному для використання, відповідно до умов та мети цього договору.

Згідно з п. 4.1 Договору строк оренди складає два роки з дати приймання об`єкта за актом передачі- приймання.

Згідно з п. 5.1 Договору розмір місячної орендної плати складає 37000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ).

Згідно з п. 5.2 Договору орендна плата сплачується не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Згідно з п.7.1.3 Договору орендар зобов`язався вчасно відшкодовувати витрати на оплату комунальних послуг (водопостачання, каналізацію, електроенергію та інше).

В акті звірки розрахунків сторони визначили, що

В двостороннє підписаному та скріпленому печаткою актом надання послуг по оренді нежитлового приміщення №568 від 16.03.2020р. сторони узгодили, що за березень 2020р. відповідач мав сплатити 19096,78 грн. орендної плати (а.с.12).

В двостороннє підписаному акті звірки взаємних розрахунків від 16.03.2020 сторони узгодили наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за лютий 2020 року у сумі 48,37 грн. (а.с.16).

За період січень 2020, лютий 2020, березень 2020р. відповідач мав сплатити 16119,27 грн. відшкодування комунальних послуг.

В двостороннє підписаних та скріплених печатками актах надання послуг по оренді нежитлового приміщення сторонами було узгоджено суму компенсації вартості електроенергії та вартості послуг водопостачання, зокрема, в акті № 2-10/10/19 від 31.01.2020р. на суму 7863,76 грн., № 2-10/10/19 від 29.02.2020р. на суму 5828,46 грн., № 3-10/10/19 від 16.03.2020р. на суму 2427,05 грн. (а.с.13-15).

Позивач у позові зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 30317,38 грн., у тому числі: 48,37 грн. - борг з орендної плати за лютий 2020р., 19096,78 грн. - боргу з орендної плати за березень 2020р., 2916,73 грн. - боргу за комунальні послуги за січень 2020р., 5828,46 грн. - боргу за комунальні послуги за лютий 2020р., 2427,05 грн. - боргу за комунальні послуги березень 2020р.

Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 30317,39 грн. підтверджена у двостороннє підписаному акті звірки взаємних розрахунків від 16.03.2020 (а.с.16).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 24.04.2020р. № 346, в якій вимагав сплатити заборгованість з орендної плати та з відшкодування вартості комунальних платежів у загальній сумі 30317,39 грн. Факт вручення відповідачу претензії підтверджується підписом відповідача на ній (а.с.17-18).

Відповідач оплати боргу не здійснив.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 30317,39 грн. боргу з орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 10.5 Договору у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період від суми боргу за кожен день прострочення.

За період 11.03.2020 - 27.05.2020 позивачем нараховано 738,76 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати за березень 2020 року.

Суд встановив, що заявлена сума пені не перевищує розрахункову. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 120,86 грн. - 3% річних та 306,77 грн. - інфляційних за період березень 2020 - квітень 2020 на зобов`язання зі сплати орендної плати за березень 2020р.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що сума 3% річних за період за періоди 11.03.2020 - 30.04.2020р. становить 79,83 грн. та інфляційні у сумі 152,77 грн. за період 01.04.2020 - 30.04.2020 (розрахунок - в матеріалах справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. В іншій частині вимоги слід відхилити як безпідставні.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі на оплату судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 26.05.2020 № 21592 (а.с.7). Про факт надходження судового збору до Державного бюджету України свідчить виписка від 27.05.2020 (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Біленко Яни Владиславівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Домінік" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009; ідентифікаційний код 00382208) 19145грн. 15 коп. боргу з орендної плати, 11172грн. 24 коп. боргу з відшкодування витрат за комунальні послуги, 738грн. 76 коп. пені, 79грн. 83 коп. 3% річних, 152 грн. 77 коп. - інфляційних, 2102грн. 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 31.08.2020.

Суддя Т. М. Безрук