Рішення № 91216666, 18.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 справа № 914/937/20

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області , м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства « Стрийводоканал», м. Стрий

про стягнення 1 983 103, 34 грн

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Кравець О.І.

Представники:

Від позивача: Якубович Ю.П. - ю/к, Шведа О.М.

Від відповідача: Міла-Поляков Д.П.- адвокат

Суть спору.

Позовну заяву подано Державною екологічною інспекцією у Львівській області до Комунального підприємства «Стрийводоканал» про стягнення 1 983 103, 34 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2020.

19.05.2020 підготовче засідання відкладено на 30.06.2020 у зв`язку із клопотанням представника позивача, яке надійшло через службу діловодства господарського суду ( вх.№17975/20).

Ухвалою суду від 19.05.2020 підготовче засідання продовжено на 30 днів. Розгляд справи відкладено на 30.06.2020. Зобов`язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 22.04.2020.

18.06.2020 через службу діловодства господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених докуменів на підтвердження позовних вимог ( вх.№24646/20).

30.06.2020 через службу діловодства господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19037/20), клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81ГПК та адвокатський запит.

30.06.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.07.2020.

20.07.2020 через службу діловодства господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ( вх. № 22129).

21.07.2020 через службу діловодства господарського суду представником відповідача подано клопотання про долучення доказів ( вх. № 22219).

Ухвалою суду від 21.07.2020 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Державної екологічної інспекції у Львівській області відповідні документи, які зазначені у даній ухвалі. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020.

07.08.2020 через службу діловодства господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 23626).

11.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.08.2020.

18.08.2020 в судовому засіданні представник позивача Якубович Ю.П. надав суду усні пояснення по суті позовних вимог. Ствердив, що Інспекція наявними в матеріалах справи доказами довела факт заподіяння збитків навколишньому природному середовищу, а доводи наведені відповідачем щодо порушень при проведенні відбору проб вод та в цілому порушень при проведенні перевірки є виключно припущеннями та не підтвердженими жодними доказами. Просить позов задоволити.

Представник позивача Шведа О.М. в судовому засіданні надала усні пояснення. Пояснила, що відбір проб проведено згідно чинного законодавства, протокол та акт відбору проб вод затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року №179. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, вважає що розрахунок завданих збитків проведено з порушенням чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Стрийводоканал» виявлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: встановлено наднормативний скид стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий.

Перевіркою встановлено, що відповідачем у період з 11.07.17-31.12.17 року та з 01.01.18-12.04.19 здійснено наднормативні скиди забруднюючих речовин з зворотними водами з очисних споруд, які розташовані на території Добрянської сільської ради, Стрийського району Львівської області . Дані дії є порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст. 44, 70, 95,110 Водного кодексу України, ст.ст. 40, 51 ЗУ « Про охорону навколишнього середовища».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №312/04/340 від 01.04.2019 -12.04.2019 року, який підписано начальником КП «Стрийводоканал» Козаком В.М. без зауважень.

Порушуючи вимоги природоохоронного законодавства, а саме вимог Водного кодексу України, відповідачем заподіяно державі збитки в сумі 1 983 103, 34 грн.

Розрахунок розміру збитків проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої наказом №389 від 20.07.2009 року та на підставі даних хімічної лабораторії по контролю стічних вод каналізаційних очисних споруд КП « Стрийводоканал» та протоколів №116-118 від 08.04.2019 року, №134 від 09.04.2019 року, №145 від 17.04.2019 року. Усі періоди наведені в таблицях розрахунків співпадають з даними довідок до протоколів.

У відповіді на відзив (Вх. №22129/20) від 20.07.20 представник позивача додатково зазначив, що дії державної екологічної інспекції у Львівській області за наслідками проведеної перевірки КП «Стрийводоканал» відповідачем в межах чинного законодавства не оскаржувались. Акт №213-04 від 12.04.2019 року та припис, який було видано на його основі, було підписано уповноваженою особою позивача без жодних зауважень.

Щодо попередньої перевірки, представник позивача пояснив, що вона була позаплановою, Акт перевірки №113/03/145 від 06.03-07.03.208, вручено та підписано представниками КП «Стрийводоканал» без зауважень та заперечень, дії по проведенню перевірки не оскаржувались.

Щодо державної реєстрації Наказу №12 від 11 січня 2019 року, зазначив, що відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 28 грудня 1992 р. № 731, такий не підлягає державній реєстрації.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що в період проведення перевірки позивачем у відповідача діяв дозвіл на спеціальне водокористування від 03.01.2018 №172/Л/49д-18, виданий Державним агенством водних ресурсів України зі строком дії до 03.01.2021.

В період з 01.04.2019 по 12.04.2019 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку на підставі розпорядчого документа №116-і/п від 21.03.2019р. щодо дотримання вимог КП «Стрийводоканал» природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт №312/04/340, дата складання якого не зазначено, проте вручено примірник відповідачу 12.04.2019 року.

До цього, як вбачається з тексту акту перевірки № 312/04/340, остання перевірка з наведених питань за період діяльності КП «Стрийводоканал» проводилась у період 06.03.2018-07.03.2018, за результатами якої було складено акт перевірки № 113/03/145, який відповідачу не був наданий.

Згідно із п.6. Опису виявлених порушень цього Акту № 312/04/340 інспекційною перевіркою виявлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: встановлено наднормативний скид стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий протягом всього періоду від липня 2017-до 12 квітня 2019.

Ствердив, що жодних розпорядчих документів на усунення виявлених порушень на підставі проведеної перевірки позивач не виносив.

Як вбачається з наведеного у позові розрахунку розмірів збитків, які мають бути відшкодовані відповідачем, позивач при їх проведенні виходив з припущення, що забруднення відповідачем водного об`єкту здійснювалось безперервно у продовж всього періоду, що перевірявся, з 11 липня 2017по 12 квітня 2019, але при цьому сам забір і аналіз проб води був здійснений позивачем лише тільки тричі - 01, 04 та 12 квітня 2019.

Однак, для періоду з 11.07.2017 з 31.12.2017 позивач зазначив в розрахунку усереднені показники з неіснуючих протоколів за кожний місяць цього періоду, а для другого періоду розрахунків взагалі обмежився усередненими показниками початкового місяця періоду - січень 2018 та шість днів 01-06 лютого 2018, також з неіснуючих протоколів, з одного боку, та кінцевими замірами цього періоду за 01,04,12 квітня 2019, з другого боку, застосувавши екстраполяцію цих показників на весь період.

Ствердив, що застосований позивачем спосіб розрахунку суперечить встановленому порядку та не може бути взятий до уваги.

Зазначив, що в долучених протоколах вимірювань №116-118 від 08.04.2019, №134 від 09.04.2019, № 145 від 17.04.2019 є посилання як на підставу досліджень на ряд методик виконання вимірювань (MBB) та керівних нормативних документів (КНД), однак відповідність цих методик ДСТУ ISO 5667-10-2005 та ДСТУ ISO 5667-3-2001 позивачем не доведено, але вони використовуються аналітичними лабораторіями, як методичні, про що і зазначено безпосередньо у наявних в матеріалах справи протоколах досліджень, оформлених Державною екологічною інспекцією.

Крім того, позивачем не долучено до матеріалів справи копій методик виконання вимірювань (MBB) та керівних нормативних документів (КНД), актів відбору проб води - №116-118 від 01.04.2018, №134 від 04.04.2019, № 145 від 12.04.2019 та розпорядчого документа №116-і/п від 21.03.2019, на підставі якого здійснювалась ця планова перевірка.

Щодо використаних позивачем довідок №82/1.5 та №84/1.5, складених КП «Стрийводоканал» 12.04.2019, зазначив, що використання таких не передбачено положеннями Методики, такі не є отриманими результатами вимірювань, а є вже результатами певних розрахунків без зазначення способу їх проведення, взагалі не містять відомостей про контрольний створ, де здійснювався контроль якості стічних вод, а також не відповідають іншим вимогам оформлення результатів інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, що виключає використання їх у змісті п.2.3 Методики.

Таким чином, позивачем було допущено грубі порушення як на етапі здійснення аналізу стічних вод по окремим забруднюючим речовинам, так і на етапі нарахування шкоди за відсутності доказів заподіяння шкоди за весь період нарахування збитків.

Щодо тверджень позивача про неоскарження результатів планової перевірки позивача відповідач зазначив, що позивач 12.04.2019 надав відповідачу акт, який №312/04/340 складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Стрийводоканал» у сфері природоохоронного законодавства. Однак, в порушення приписів ч. 6 ст.7 Закону № 877, означений акт не містить дати його складання.

Жодних розпорядчих документів щодо КП «Стрийводоканал» за наслідком вказаного проведеного планового заходу державного контролю позивачем до відома відповідача не доводилась.

За відсутності доведеного до відома відповідача розпорядчого документа, винесеного за наслідками перевірки, та з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено можливості оскарження змісту акту перевірки, який до того містив лише загальне твердження про факт порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів шляхом наднормативного скиду стічних (зворотних вод) з очисних споруд відповідача у водний об`єкт річку Стрий, відповідач був позбавлений можливості оскаржити результати перевірки позивача.

Крім того ствердив, що Наказ Державної екологічної інспекції України №12 від 11.01.2019 підлягав державній реєстрації згідно із Положенням №731. В силу відсутності такої державної реєстрації, підлягає до застосування ч.2 п.15 Положення №731, за яким у разі порушення зазначених вимог (щодо реєстрації) нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

Щодо використання позивачем довідок відповідача при визначенні граничнодопустимого концентрацій (ГДК), зазначив, що всі довідки за період 11-31.07.2017, серпень грудень 2017, січень 2018, 01-06.02.2018, що були використані позивачем при проведенні своїх розрахунків не відповідають вимогам щодо оформлення результатів вимірювань ГДК за наказом від 19.04.2013 № 179, а відтак не є належними доказами та не можуть бути покладені в основу розрахунків.

Також представник відповідача посилається на порушення позивачем п.5.2 Методики, залишивши без уваги звітність відповідача, та провів свої розрахунки всупереч встановленим правилам, що визначені Методикою.

Обставини справи.

Судом встановлено, що у період з 01.04.2019 по 12.04.2019 Державною екологічною інспекцією на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Стрийводоканал» від 21 березня 2019 року № 312 та наказу №116-і/п від 21 березня 2019 про проведення планових перевірок виданого начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області М. Малиничом, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунального підприємства «Стрийводоканал», про що складено Акт перевірки №312/04/340 від 01.04.2019-12.04.2019 року.

В ході проведення перевірки державними інспекторами проведений відбір проб вод, про що складено відповідні Акти відбору проб вод: № 145 від12.04.2019; №116-118 від 01.04.2019; №134 від 04.04.2019 та протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод: №116-118 від 08.04.2019, №134 від 09.04.2019, №145 від17.04.2019.

Наказом заступника Голови Державної екологічної інспекції України Канцураком В. № 12 від 11.12.2019 затверджено Тимчасовий перелік вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища.

Згідно наказу №179 від 19.04.2013, запроваджено форми документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та її регіональних органів.

Лабораторний контроль якості стічних вод, що скидаються в р. Стрий з каналізаційних очисних споруд проведено акредитованою хімічною лабораторією по контролю стічних вод каналізаційних очисних споруд КП «Стрийводоканал». Свідоцтво про атестацію лабораторії №РЛ 031/15 видано 06.02.2015 року з терміном дії до 06.02.2018 року ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації».

Результати вимірювання зворотних вод, які скидаються з очисних споруд КП «Стрийводоканал» в річку Стрий, проведені відомчою лабораторією підприємства на підставі довідок: вих.№ 82/1.5, 84/1.5 від 12.04.2019, та довідок КП «Стрийводоканалу» про середньодобовий скид з очисних споруд з випуску №1 в р. Стрий : №81/1.5, №83/1.5 від 12.04.2019 року.

У КП «Стрийводоканал» наявні дозволи на спеціальне водокористування (СВК): № Укр.-456 ДЕП-15/Льв.ГДС виданий Департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА від 16.01.2015 року з терміном дії до 16.01.2018 року та №172/ЛВ/49д-18 виданий державним агенством водних ресурсів України від 03.01.2018 року з терміном дії до 03.03.2021 року.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено Акт № 312/04/340 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до якого було встановлено, що відповідач у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-12.04.2019 здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, що є порушенням ст.ст.44, 70,95,110 Водного кодексу України.

Вказаний Акт підписано повноважним представником відповідача без пояснень, зауважень та заперечень.

23.04.2019 позивачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 012902 від 12.04.2019 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої притягнуто начальника лабораторії КП «Стрийводоканал» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 60, ч.1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн.

Факт сплати штрафу підтверджується належно завіреною копією квитанції від 03.05.2019 (в матеріалах справи).

12.04.2019 начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-старшим державним інспектором з ОНПС Львівської області Жавком В.Б., заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів- старшим державним інспектором з ОНПС Львівської області Віртом І.І., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-державним інспектором з ОНПС Львівської області Шведою О.М., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-державним інспектором з ОНПС Львівської області Масним Т.Б., головним спеціалістом відділу державного екологічного контролю (нагляду) водних ресурсів-державним інспектором з ОНПС Львівської області Гула Л.М. винесено припис № 213-04, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки та надано строк для усунення вказаних порушень.

Вказаний припис прийнято до виконання відповідачем, що підтверджується підписом директора КП "Стрийводоканал" Козаком В.М..

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області здійснено розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Стрийводоканал", внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з очисних споруд КП «Стрийводоканал», розташованих на території Добрянської сільської ради, Стрийського району Львівської області за період з 11.07.2017 по 31.12.2017, згідно якого збитки заподіяні державі становлять 439923,57 грн та за період з 01.01.2018 по 12.04.2019 збитки заподіяні державі становлять 1543179,77 грн (розрахунок здійснено на підставі формули 12 Методики № 389) .

Державною екологічною інспекцією у Львівській області було пред`явлено КП "Стрийводоканал" претензії від 19.07.2019 №164 та №165 про відшкодування збитків у сумі 439 923,57 грн та 1 543 179,77 грн, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

У зв`язку із несплатою відповідачем збитків у загальній сумі 1 983 103,34 грн, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

Оцінка суду.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Ст.1 Водного кодексу України визначено, що водокористування- використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Ст.109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог ст. 19 Водного кодексу України, державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 року № 249.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч.1 ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ч. 2 ст. 49 Водного кодексу України).

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

П.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (Ст. 70 Водного кодексу України ).

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Судом взято до уваги, що порушення вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки, який є належним доказом такого порушення.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної інспекційної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства, та за наслідками якої було складено припис № 213-04 на підставі Акта перевірки №312/04/340, які були підписані уповноваженою особою відповідача, а саме начальником КП «Стрийводоканал» Козаком В.М., що свідчить про погодження із фактом зафіксованих в акті порушень, матеріали справи не містять.

Доводи представника відповідача про те, що використання позивачем довідок №82/1.5 та №84/1.5, складених КП «Стрийводоканал» 12.04.2019 року при проведенні розрахунку заподіяних збитків, не передбачено положеннями Методики, спростовуються п.5.7 даної Методики, де вказано, що фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Також доводи представника відповідача про те, що позивач при проведенні розрахунку розмірів збитків виходив з припущення, що забруднення відбувалось безперервно упродовж всього періоду, що перевірявся, з 11 липня 2017 року по 12 квітня 2019 року, але при цьому сам забір і аналіз проб води був здійснений позивачем лише тільки тричі-01,04 та 12 квітня спростовуються п.п. 2.4,2.5 Методики, якою передбачено, що з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. Таким чином жодних порушень з приводу відбору проб води не вбачається.

Отже, виходячи з наведеного вище, керуючись приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає акт № 312/04/340 в якості належного та допустимого доказу порушення КП "Стрийводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі здійснення у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-02.04.2019 наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, що є порушенням ст.ст.44, 70,95,110 Водного кодексу України .

Таким чином, в періоди з 11.07.2017-31.12.2017 та 01.01.2018-02.04.2019 встановлено наднормативний скид стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий, внаслідок чого позивач нарахував збитки в розмірі 1 983 103,34 грн.

Згідно з Методикою, наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період.

Пункт 2.2 Методики визначає, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Таким чином, наведений пункт Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за результатами інструментально-лабораторних методів контролю або розрахунковим методом.

Відповідно до пункту 7.1. Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, здійснюється за формулою №12.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунки розміру відшкодування збитків є належним.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст.69 цього ж Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий в періоди з 11.07.2017-31.12.2017 та 01.01.2018-02.04.2019; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував, контррозрахунку розмірів відшкодування збитків не подав. Посилання відповідача на те, що наказ № 12 від 11.12.2019 «Про затвердження Тимчасового переліку вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища» підлягає обов`язковій державній реєстрації, судом оцінюються критично, оскільки відповідно до п.2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 28 грудня 1992 р. №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших огрганів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Згідно п. 5 Положення №731, на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм: рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

З наведеного вбачається, що Наказ № 12 від 11.01.2019 року не підлягає державній реєстрації.

З підстав викладеного, оскільки відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у спричиненні збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду стічних вод (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий зі зворотними водами в сумі 1 983 103,34 грн.

Одночасно суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика № 389, на підставі якої розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. З підстав викладеного суд вважає за можливе стягнути суму 1 983 103,34 грн збитків згідно редакції вимог позивача.

Так, у відповідності до частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст.74 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1983103,34 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Судові витрати.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 29746,55 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №447 від 23.12.2019.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального Підприємства «Стрийводоканал» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 49, Ідентифікаційний код 05432968) в доход держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) (Одержувач: Стрийське УК/с.Добряни/24062100, код ЄДРПОУ 37969195, Банк - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку ЦА578999980333179331000013634) 1 983 103, 34 збитків та 29 746, 55 грн - судового збору.

Рішення складено 28.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз