Рішення № 91216574, 31.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1694/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» (63213, Харківська область, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул. Лісна, буд. 115 б, код 24271057)

до

приватно-орендного підприємства «Руна» (09246, Київська область, Кагарлицький район, с. Переселення, вул. Медова 2, код 31383501)

про стягнення 200000,00 гривень

11.06.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» (далі по тексту - ТОВ «Європейський фонд розвитку»/позивач) про стягнення з приватно-орендного підприємства «Руна» (далі по тексту - ПОП «Руна»/відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/З в розмірі 200000,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/3 відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 200000,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020 позовну заяву ТОВ «Європейський фонд розвитку» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1694/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 26.06.2020 ухвали про відкриття провадження від 12.06.2020 у справі № 911/1694/20, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 ТОВ «Європейський фонд розвитку» (продавець) та ПОП «Руна» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 10/З (далі - договір), відповідно до умов якого:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: зерно амаранту (надалі - товар), вирощене продавцем на площі 22 га (пункт 1.1.);

- товар повинен відповідати показникам якості, а саме: вологість - не більше 10%, засміченість - до 3%. При перевищенні даних показників покупець зобов`язується виконати очистку товару продавця за ціною 2500 грн з ПДВ/т та сушку товару продавця за ціною 1500 грн з ПДВ/т. (пункт 1.2.);

- ціна товару 25 грн/кг з ПДВ включно. Кількість товарного зерна, яке підлягає оплаті, визначається шляхом зважування після очистки і сушіння (пункти 2.1., 2.2.);

- факт поставки партії товару вважається сторонами таким, що відбувся, зобов`язання продавця виконаними належним чином, а товар вважається прийнятий покупцем за кількістю та якістю, з моменту підписання уповноваженим представником покупця акту приймання-передачі на відповідну партію товару (пункт 3.4.);

- термін оплати: покупець оплачує вартість товару до 30 грудня 2019 року (пункт 4.3.).

Згідно акту приймання-передачі товару на доробку від 22.10.2019 № 1, продавець передав на доробку (сушіння та очистку) покупцю для подальшого продажу згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/З прийняв товар, а саме: зерно амаранту в кількості 29,628 т (двадцять дев`ять тонн шістсот двадцять вісім кілограм) з показником вологості 14-14,5% та засміченістю 30%.

Пунктами 2, 3 вказаної додаткової угоди сторонами визначено, що кількість та залікова вага товару (товарного зерна), яке підлягає оплаті, буде визначено шляхом зважування після очистки і сушіння. Видаткова накладна та/або акт приймання-передачі залікової ваги товару згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/З буде складено сторонами після очистки і сушіння.

24.01.2020 продавцем (замовник) та покупцем (виконавець) підписано акт сортування (доробки) № 1.

У відповідності до пункту 1 акту виконавець на виконання п. 1.2. та п. 1.3. договору здійснив комплекс послуг з очистки та сушіння зерна амаранту і в результаті виконання робіт отримав наступні позиції загальною вагою 29628 кілограм, а саме: зерно амаранту (готова продукція) у кількості 17823 кг (пп. 1.1.); зерно амаранту (відходи) у кількості 10472 кг. У складі відходів містяться: 30% насіння амброзії дикорослої 3142 кг; 70% насіння щириці дикорослої 7330 кг (пп. 1.2.); волога масою 1333 кг (пп. 1.3.).

Цей акт складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін і є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/З та акту приймання-передачі товару на доробку від 22.10.2019 № 1 (пункт 2 акту).

24.01.2020 продавцем (замовник) та покупцем (виконавець) підписано акт приймання-передачі готової продукції (повернення з доробки) № 1. Згідно п. 1 акту сторони встановили, що виконавець на виконання п. 1.2. та п. 1.3. договору здійснив комплекс послуг з очистки та сушіння зерна амаранту і в результаті виконання робіт повернув замовнику зерно амаранту (готова продукція) у кількості 17823 кг.

Цей акт складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін і є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу від 22.10.2019 № 10/З та акту приймання-передачі товару на доробку від 22.10.2019 № 1 (пункт 2 акту).

Так, на підставі умов укладеного договору, покупцем та продавцем підписано видаткову накладну від 24.01.2020 № 9, згідно якої позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар - амарант, в кількості 17823 кг, на суму 445503,71 гривень (в тому числі ПДВ 74250,62 гривень).

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення своїх договірних зобов`язань, свій обов`язок щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, сплативши 245503,71 гривень. Вказана обставина підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення від 07.02.2020 № 526.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений відповідачем товар за договором становить 200000,00 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що пунктом 4.3. сторони погородили термін оплати - покупець оплачує вартість товару до 30 грудня 2019 року.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до видаткової накладної № 9 поставка товару відбулась 24.01.2020.

Таким чином, з урахуванням приписів частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару після його прийняття, тобто у день поставки товару.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 200000,00 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з приватно-орендного підприємства «Руна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» 200000,00 гривень основного боргу.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» задовольнити повністю.

Стягнути з приватно-орендного підприємства «Руна» (09246, Київська область, Кагарлицький район, с. Переселення, вул. Медова, 2, код 31383501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» (63213, Харківська область, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул. Лісна, буд. 115 б, код 24271057) 200000,00 гривень боргу та 3000,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2020.

Суддя Р.М. Колесник