Ухвала суду № 91216059, 27.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

27.08.2020р. Справа № 904/2732/18

За скаргою: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакова Ігоря Миколайовича по справі:

За позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" , м. Київ

До: Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Дніпровський Національний Університет ім. Олеся Гончара , м. Дніпро (третя особа-2) , Технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро ( третя особа-3), Дніпропетровська дирекція УДПЗ «Укрпошта» , м. Дніпро (третя особа-4), Державний Вищий Навчальний Заклад «Український державний хіміко-технологічний університет», м. Дніпро ( третя особа-5) Національна металургійна академія України, м. Дніпро ( третя особа-6) , Регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» , м. Дніпро ( третя особа-7) , Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», м. Дніпро ( третя особа-8) , Житлово-будівельний кооператив №54 «Трубник», м. Дніпро ( третя особа-9) , Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради , м. Дніпро ( третя особа-10) , Служба будівельно-монтажних робіт Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», м. Дніпро ( третя особа-11), Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради , м. Дніпро ( третя особа-12) , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос», смт. Слобожанське ( третя особа-13) та Обслуговуючий кооператив «ЖСК №8 Весна», м. Дніпро ( третя особа-14)

Про: стягнення 547 968 885, 53 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

За участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Павлюк М.В. ( адвокат );

Від відповідача: Кондратенко Д.А. ( адвокат);

Від третьої особи-1: не з`явився;

Від третьої особи-2: не з`явився;

Від третьої особи-3: не з`явився;

Від третьої особи-4: не з`явився;

Від третьої особи-5: не з`явився;

Від третьої особи-6: не з`явився;

Від третьої особи-7: не з`'явився;

Від третьої особи-8: не з`явився;

Від третьої особи-9: не з`явився;

Від третьої особи-10: не з`явився;

Від третьої особи-11: не з`явився;

Від третьої особи-12: не з`явився;

Від третьої особи-13: не з`явився;

Від третьої особи-14: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.19р. у справі №904/2732/18 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача - ПАТ «Дніпрогаз» на користь позивача - АТ «Укртрансгаз»: 408230613,84 грн. - заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу ; 71663666,49 грн. - пені; 43794743,92 грн. - інфляційних втрат , 14430198,98 грн. - 3% річних та 616700,00 грн. - витрат зі сплати судового збору; закрито провадження в іншій частині позовних вимог.

Постановою ЦАГС від 01.08.19р. змінено назву відповідача з ПАТ «Дніпрогаз» на АТ «Дніпрогаз»; апеляційну скаргу ПАТ «Дніпрогаз» задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.19р. у справі № 904/2732/18; позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» задоволено частково: стягнуто з АТ «Дніпрогаз» на користь АТ «Укртрансгаз» : 186 582 865 грн. ( вт.ч.: сума заборгованості за послуги балансування - 150 352 665,60 грн., 3% річних - у сумі 2 814 044,63 грн., інфляційні - у сумі 5561 656,96 грн., пеня - у сумі 27 854 497,81 грн. ; в іншій частині позовних вимог - відмовлено; стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь АТ «Дніпрогаз» 400 067,65 грн.- судового збору.

Постановою Верховного Суду від 14.11.19р. у справі № 904/2732/18 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.19р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу за надані послуги балансування протягом періоду травень-грудень 2017 року у розмірі 77 938 471, 86 грн, а також нарахованих позивачем на зазначену суму 3% річних в розмірі 1 007 432, 78 грн., 8 936 179, 04 грн.- пені та 5 830 536, 35 грн.- втрат від інфляції скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.19р. у справі № 904/2732/18 залишено без змін.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.20р. у справі №904/2732/18 апеляційну скаргу АТ «Дніпрогаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.19р. у справі №904/2732/18 в частині, переданій на новий розгляд, задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.19р. у справі №904/2732/18 в частині, переданій на новий розгляд, скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог АТ «Укртрансгаз» в частині стягнення з АТ «Дніпрогаз» : 77 938 471,86 грн. суми основного боргу за надані послуги балансування протягом періоду травень-грудень 2017 року, 3% річних у розмірі 1 007 432,78 грн., 8 936 179,04 грн. пені та 5 830 536,35 грн. втрат від інфляції відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 15.08.19р. задоволено заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про відстрочення виконанні рішення суду у повному обсязі, відстрочено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду 01.08.19р. у справі №904/2732/18 на один рік з дати її винесення.

27.03.20р. матеріали справи №904/2732/18 були направлені на адресу ЦАГС у зв`язку з надходженням апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.19р. по справі № 904/2732/18 .Станом на цей час матеріали справи на адресу господарського суду не повернулися.

04.08.20р. до канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва- Щербакова І.М. , в якій скаржник просить суд : визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження від 03.08.20р. ВП№62704083 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.19р. у справі №904/2732/18; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про накладення арешту на кошти боржника від 03.08.20р. у ВП №62704083. Окрім того, скаржник клопотав до часу розгляду скарги на дії приватного виконавця зупинити виконання за виконавчим документом , про що винести відповідну ухвалу.

Скарга обґрунтована посиланням на незаконне відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем в м. Києві , що на думку відповідача є порушенням вимог територіальної юрисдикції , встановленою ч.2 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження».згідно з якою приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Скаржник зазначає, що місцезнаходженням юридичної особи - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» , є м. Дніпро, вул. Кониського, 5 ; будь-яке майно в м. Києві у боржника відсутнє. Наявність же банківських рахунків відповідача у фінансових установах м. Києва ,не можуть вважатися майном в розумінні ст.24 вищенаведеного закону. Окрім того , приватний виконавець на час відкриття виконавчого провадження не міг знати , чи є майно ( кошти ) на рахунках скаржника в банку , що знаходиться в м. Києві. Отже, на переконання скаржника , приватний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у виконавчому окрузі м. Києва та відповідно і наклав арешт на кошти боржника .

Клопотання скаржника про зупинення виконання за виконавчим документом до часу розгляду скарги на дії приватного виконавця у скарзі жодними доводами не було обгрунтовано .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.20р. прийнято скаргу та призначено її до розгляду у судовому засіданні 25.08.20р. , відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання за виконавчим документом до часу розгляду скарги провадження з посиланням на відсутність таких прав у господарського суду відповідно до приписів ГПК України .

19.08.20 р. на адресу господарського суду від скаржника надійшла заява про забезпечення скарги , в якій він просив суд зупинити дію постанови про арешт коштів боржника від 03.08.20 р. , заборонити приватному виконавцю та будь-яким іншим державним та/або приватним виконавцям вчиняти будь-які дії з примусового виконання наказу виданого по цій справі ; зупинити дію всіх постанов , винесених приватним виконавцем в рамках цього виконавчого провадження , а також інших виконавчих проваджень .відкритих тим та будь-якими іншими державними та/або приватними виконавцями з примусового виконання наказу по цій справі ; зупинити стягнення на підставі наказу суду по цій справі ; зобов`язати банківські установи відновити операції на рахунках скаржника. Заява обґрунтована посиланням на правові позиції Верховного Суду стосовно накладення арешту на грошові кошти боржників та практику адміністративних судів.

Розгляд скарги ухвалою суду від 25.08.20 р. за клопотанням представника скаржника було відкладено на 27.08.20 р.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва -Щербаков І.М. під час судових засідань та у заперечення на скаргу просив в її задоволенні відмовити у повному обсязі, зазначаючи (поміж-іншим), що вона є необґрунтованою, ним дотримано вимоги чинного законодавства України стосовно територіальної юрисдикції виконавчого провадження , оскільки одночасно із заявою про відкриття виконавчого провадження 03.08.20 р. стягувач надав йому інформацію про фактичну наявність майна - грошових коштів в розмірі 400 067,65 грн. , на рахунку боржника в банку АБ «Клірінговий Дім» , розташованому в м. Києві по вул. Борисоглебській ,5-а . Ним в той же день на адресу цього банку була виставлена платіжна вимога відносно боржника , та на виконання цієї вимоги грошові кошти були перераховані банком на рахунок приватного виконавця та в подальшому ним - на рахунок стягувача . На підтвердження цієї обставини приватним виконавцем були надані матеріали виконавчого провадження ; та практика Верховного Суду з аналогічних питань .

АТ «Укртрансгаз» ( позивач ) проти задоволення скарги та клопотання відповідача заперечував з підстав наявності у боржника майна - грошових коштів в розмірі 400 067,65 грн. на рахунку в банку АБ «Клірінговий Дім» , розташованому в м. Києві по вул. Борисоглебській ,5-а . На підтвердження такої правової позиції послався на практику Верховного Суду в аналогічних справах .

Треті особи письмових пояснень щодо скарги не надали ,явку повноважних представників досудових засідань не забезпечили незважаючи на ту обставину ,що були своєчасно повідомлені судом про час та місце розгляду скарги .Жодних заяв , клопотань від третіх осіб на адресу суду не надходило . Враховуючи вищевикладене , суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю представників третіх осіб та їх письмових пояснень - за наявним матеріалами .

Дослідивши матеріали скарги . заслухавши пояснення наявних представників сторін та приватного виконавця , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається із пояснень сторін та приватного виконавця , оригіналів виконавчого провадження , оглянутого під час судових засідань ( копія яких міститься в матеріалах справи, т.2. а.с.7-107) : 03.08.20 р. АТ «Укртрансгаз» ( стягувач ) звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакова І.М. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області, виданого 07.08.19р. у справі №904/2732/18 про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) на користь АТ «Укртрансгаз» (позивач ) 186 582 865 грн. ( в т.ч.: сума заборгованості за послуги балансування - 150 352 665,60 грн., 3% річних - у сумі 2 814 044,63 грн., інфляційні - у сумі 5561 656,96 грн., пеня - у сумі 27 854 497,81 грн.

Звернення із заявою саме до приватного виконавця в м. Києві обгрунтована посиланням стягувача на приписи ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» та на наявність у боржника грошових коштів в розмірі 400 067,65 грн. на рахунку в банку АБ «Клірінговий Дім» , розташованому в м. Києві по вул. Борисоглебській ,5-а .На підтвердження цієї обставини стягував надав приватному виконавцю витяг з договору , укладеному між ним та боржником , додаткову угоду від 21.10.19 р. , в якій наведені банківські реквізити АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» в АБ «Клірінговий Дім» , розташованому в м. Києві ; повідомлення про фактичну наявність коштів боржника на цьому рахунку та копію п/д 786_4 від 03.08.20 р. про перерахування АТ «Укртрансгаз» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на поточний рахунок в АБ «Клірінговий Дім» 400 106,10 грн. на виконання постанови ДАГС по цій справі ( т.2,а.с.32-37)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакова І.М. від 03.08.20р. відкрито виконавче

провадження ВП№62704083 з примусового виконання вищезазначеного судового рішення та повідомлено стягувача та боржника про цю процесуальну дію ( а.с.59-61) . Згідно постанови приватного виконавця від 03.08.20р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця , копія цієї постанови направлена для виконання в органи та установи ,які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам виконавчого провадження ( т.2, а.с.65-66 )

03.08.20 р. приватний виконавець також направив електронний запит № 84166397 на адресу Державної фіскальної служби України про наявні у фінансових установах рахунки у боржника ; на яку в той же день отримав відповідь АСВП № 62704083 , в якій ( поміж іншим ) вказано про наявність у АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» рахунків в банку АБ «Клірінговий Дім» ( МФО 300647), розташованому в м. Києві ( т.2. а.с.67-68)

Постановою від 03.08.20 р. приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти , що містяться на рахунках у банківських установах боржника ( в т.ч. і в банку АБ «Клірінговий Дім» ( МФО 300647), копію цієї постанови було направлено до виконання до банківських установ та сторонам виконавчого провадження ( т.2, а.с.69-70 ) В той же день приватний виконавець направив відповідні платіжні вимоги про списання з рахунків боржника в банку на адресу банку АБ «Клірінговий Дім» ( МФО 300647) ( т.2, а.с.93-97 )

В той же день банк АБ «Клірінговий Дім» на виконання платіжних вимог перерахував на користь приватного виконавця 400 106,10 грн. та підтвердив наявність в банку 7 рахунків АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» , на яких перебувають грошові кошти в загальному розмірі 521 840,24 грн. ( т.2, а.с.103, 107) .

Платіжним дорученням №811 від 06.08.20 р. приватний виконавець перерахував на користь АТ «Укртрансгаз» 807 489,78 грн. , отриманих від банківських установ ( в т.ч. і банку АБ «Клірінговий Дім» ) в якості часткової оплати боргу по справі № 904/2732/18 ( т.2, а.с.104 ).

Суд вважає безпідставними та такими , що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах справи твердження скаржника про незаконність дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакова І.М. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Нормами статті 327 цього кодексу передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) -сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 21 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено , що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3 статті 25 Закону право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Судом встановлено, що відповідач оскаржує дії приватного виконавця з виконання постанови апеляційного суду у цій справі з відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу.

Підставою оскарження відповідачем дій приватного виконавця є, на думку відповідача, порушення виконавцем вимог щодо територіальної компетенції з відкриття ним виконавчого провадження з виконання вказаного судового рішення та вчинення ним у межах цього виконавчого провадження виконавчих дій.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України «Про виконавче провадження», у якому йдеться про «кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках».

В частині 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У зв`язку із викладеним та враховуючи, що в наказі господарського суду у цій справі від 07.08.19р. був зазначений лише код ЄДРПОУ відповідача та його юридична адреса , та що позивач ( стягував ) надав приварному виконавцю інформацію та докази знаходження грошових коштів на рахунку відповідача у банку АТ «Клірінговий Дім» , з місцем реєстрації у місті Києві, суд зазначає, що дії приватного виконавця Щербакова І.М., який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови та подальші виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області не суперечать наведеним нормам законодавства, а тому суд відхиляє протилежні доводи скаржника .

Таким чином , доводи скаржника щодо неправомірності дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

Поряд з викладеним суд вважає за необхідне зазначити таке. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» no. 15729/07 від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.18 р. у справі № 905/3542/15 , від 01.08.19 р.у справі № 910/13508/15 , від 19.08.19 р. у справі № 922/1293/15.

Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України). Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду; якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника. (ст.342 ГПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника; якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. (ст. 343 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України , суд приходить до висновку про не обґрунтованість скарги , оскільки приватний виконавець під час винесення оскаржуваних постанов діяв правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства України, а тому в задоволенні скарги слід відмовити у повному обсязі.

Не знаходить суд також достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача про забезпечення скарги , оскільки як було раніше зазначено судом в ухвалі про прийняття та призначення цієї скарги до розгляду , приписами ГПК України не передбачено право господарського суду застосовувати такі заходи під час розгляду скарг на дії /бездіяльність державних або приватних виконавців .

На підставі вищевикладеного , керуючись приписами, ЗУ «Про виконавче провадження» , ст.ст. 234, 316, 339- 343 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити в задоволенні скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 03.08.20 р. на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Щербакоіва І.М. в повному обсязі.

2. Відмовити в задоволенні клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 19.08.20 р. про забезпечення скарги в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.Ю.Васильєв