Рішення № 91215995, 12.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/786/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» м. Київ

до Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» Павлоградський район, с. Кочережки

про стягнення суми боргу в розмірі 699651грн.96коп., пені в розмірі 125189грн., суми 20% річних в розмірі 165232грн., штрафу в розмірі 69965грн., інфляційної складової в розмірі 44777грн.

Представники:

від позивача: Заматов Р.В., довіреність №424 від 05.02.2020, адвокат;

від відповідача: Білий І.В., керівник.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» м. Київ звернулось до Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» Павлоградський район, с. Кочережки з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 699651грн.96коп., пені в розмірі 279688грн., суми 20% річних в розмірі 165232грн., штрафу в розмірі 69965грн., інфляційної складової в розмірі 44777грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 щодо своєчасної оплати поставленого товару; фінансову аграрну розписку від 02.03.2018.

Позивач зазначає про існування на момент звернення з позовом суми боргу в розмірі 699651грн.96коп., яка виникла внаслідок часткового виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару відповідно до додатків №1 НК від 27.02.2018, №2 ЗК від 27.02.2018, №3 ЗК від 27.02.2018, №4 ПК від 27.02.2018, №5 ЗП від 26.03.2018, №6 ЗК від 02.05.2018.

На підставі пункту 6.1 договору купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 279688грн. та 20% річних в розмірі 165232грн.за період з 16.11.2018 по 20.01.2020.

Згідно з пунктом 6.2 договору купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 позивач нарахував та заявив до стягнення суму штрафу в розмірі 69965грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 44777грн. за період з грудень 2018 - грудень 2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 прийнято позов до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2020.

Разом з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2020 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Оболонському районному суду міста Києва.

На адресу суду також надійшло клопотання позивача про витребування доказів, згідно якого позивач просить витребувати:

- від Акціонерного товариства «Прокредитбанк» довідку про залишок грошових коштів на дату формування довідки та рух грошових коштів за період з 16.11.2018 по дату формування довідки по рахунку НОМЕР_1 , який належить Приватному підприємству «Агрофірма «Старт»;

- від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» довідку про залишок грошових коштів на дату формування довідки та рух грошових коштів за період з 16.11.2018 по дату формування довідки по рахунку НОМЕР_1 , який належить Приватному підприємству «Агрофірма «Старт».

Позивач просить уповноважити його представника на отримання вказаних документів.

Клопотання позивача про витребування доказів судом розглянуто та залишено без задоволення у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.02.2020, відповідач в повному обсязі не погодився із заявленими вимогами.

Виконання укладеного між сторонами договору №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 сторони забезпечили посвідченою приватним нотаріусом фінансовою аграрною розпискою №388 від 22.03.2018, якою встановлено безумовне зобов`язання боржника (відповідача) сплатити кредитору (позивачу): до 15.09.2018 грошову суму, еквівалентну 10315,35євро; до 15.11.2018 - 17192,25євро; до 15.09.2018 - 9215,59доларів США; до 15.11.2018 - 15089,32доларів США.

Поставлений товар відповідач оплатив частково в розмірі 1380955грн.16коп. платіжними дорученнями №346 від 24.10.2018, №347 від 24.10.2018, №345 від 24.10.2018, №332 від 11.10.2018, №317 від 05.10.2018, №322 від 05.10.2018, №48 від 08.03.2018, №49 від 06.03.2018, №46 від 06.03.2018, №47 від 06.03.2018, №72 від 02.07.2018, №21 від 05.03.2019, №20 від 04.03.2019, №304 від 28.09.2018, №303 від 28.09.2018, №302 від 28.09.2018, №281 від 24.09.2018, №359 від 05.11.2018, №80 від 05.09.2019, №82 від 09.09.2019, №311 від 01.10.2018, №312 від 01.10.2018.

На підставі звернення позивача 15.11.2019 приватним нотаріусом вчинений виконавчий напис №1195, внесений до Державного реєстру вчинення виконавчих написів.

В подальшому, 21.11.2019 за зверненням позивача приватним виконавцем відкрите виконавче провадження №60690527 про стягнення з відповідача на підставі фінансової аграрної розписки №388 від 22.03.2018 заборгованості в сумі 635037грн.31коп.

Також 21.11.2019 приватним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на майно боржника - насіння соняшника врожаю 2018 в кількості 118,82тон в межах стягнення заборгованості в сумі 635037грн.31коп.

В подальшому, приватним виконавцем була винесена постанова від 25.11.2019 про опис та арешт майна боржника - насіння соняшника врожаю 2018 в кількості 30тон та зерна пшениці врожаю 2019 в кількості 25тон. Цією постановою відповідальним зберігачем арештованого та описаного майна призначено керівника регіонального структурного підрозділу ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» Коваленко Валерія Володимировича.

Відповідач наполягає на тому, що позивач намагається вдруге отримати кошти, які стягуються з відповідача на підставі виконавчого напису нотаріуса №1195 від 15.11.2019 за фінансовою аграрною розпискою №388 від 22.03.2018.

На адресу суду 03.03.2020 надійшла заява позивача від 28.02.2020 про зменшення позовних вимог, згідно якої товариство просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 125189грн. з 16.11.2018 по 16.05.2019 замість пені в розмірі 279688грн. за період з 16.11.2018 по 20.01.2020. Розмір решти вимог залишився незмінним.

Також позивач просить відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати пеню органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» до Приватного Підприємства «Агрофірма «Старт» за формулою: подвійна облікова ставка НБУ х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році х сума заборгованості.

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Також на адресу суду 03.03.2020 надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з відрядженням представника підприємства Білого І.В. до міста Одеси.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 підготовче засідання в режимі відеоконференції з Оболонським районним судом міста Києва було відкладене на 24.03.2020.

На адресу суду 13.03.2020 від позивача вдруге надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач у своєму клопотанні просить судове засідання, призначене на 24.03.2020, проводити в режимі відеоконференції з будь-яким судом з наведеного ним переліку, а саме: Вишгородський районний суд Київської області, Оболонський районний суд м. Києва, Шостий апеляційний адміністративний суд, Північний апеляційний господарський суд, Київський окружний адміністративний суд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 судове засідання було відкладене на 28.04.2020. Вказаною ухвалою продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів. Задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення відеоконференції доручено Оболонському районному суду міста Києва.

На адресу суду 23.04.2020 надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або без участі позивача.

Позивач просить надати можливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 28.04.2020, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У разі відсутності у суду можливості провести судове засідання, призначене на 28.04.2020, в режимі відеоконференції, позивач просить розглядати справу без участі його повноважного представника за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишено без задоволення через відсутність технічної можливості.

Відповідач 24.04.2020 надав до суду заяву про оголошення у справі №904/786/20 перерви до закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 розгляд справи відкладений на 18.05.2020. Задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, доручено проведення відеоконференції Оболонському районному суду міста Києва.

На електронну адресу суду 04.05.2020 надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, або в режимі відеоконференції поза межами суду, або без участі представника позивача.

Позивач просить провести судове засідання, призначене на 18.05.2020, в режимі відеоконференції з Вишгородським районним судом Київської області, Оболонським районним судом м. Києва, Шостим апеляційним адміністративним судом або Північним апеляційним господарським судом.

У разі неможливості проведення відеоконференції із вказаними судами, позивач просить надати можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

У разі неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, позивач просить розглядати справу за наявними матеріалами без участі його представника.

Судове засідання від 18.05.2020 не відбулось в режимі відеоконференції, через організаційно - технічні причини в Оболонському районному суді міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 підготовче засідання відкладене на 18.06.2020. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» про проведення засідання в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) з використанням системи "Zoom".

Позивач 22.06.2020 надав до суду письмові пояснення, в яких просить поновити строк для подання відповіді на відзив.

Позивач стверджує, що приховавши заставне майно відповідач скоїв злочин, передбачений ст. 388 Кримінального кодексу України. З цього приводу позивач звернувся до правоохоронних органів та надає відповідні докази.

Також позивач стверджує, що з моменту підписання фінансової аграрної розписки заставне майно належало і знаходилось у відповідача. Вказане майно у відповідача не вилучалось.

Разом з тим, позивач стверджує, що надати пояснення щодо обставин справи може приватний виконавець Біловол В.О. Позивач просить допросити як свідка приватного виконавця Біловол В.О.

В судовому засіданні від 18.06.2020 оголошено перерву до 08.07.2020, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 18.06.2020.

Відповідач надав до суду 02.07.2020 письмові доповнення до відзиву, в яких підтримав раніше викладену правову позицію.

Відповідач вказує, що позивач не зробив напис у фінансовій аграрній розписці від 22.03.2018 про часткове виконання відповідачем зобов`язань на суму 1381158грн.70коп. Позивач безпідставно звернувся до суду із позовною заявою. Відповідачем долучені платіжні доручення на підтвердження оплати грошових коштів у розмірі 1381158грн.70коп.

На час подання позивачем позову до суду і до теперішнього часу, виконавче провадження №60690527 відкрите та тривають виконавчі дії.

Представник позивача заперечував проти врахування судом наданих відповідачем документів з посиланням на порушення строків надання таких доказів.

З огляду на приписи статті 80 Господарського процесуального кодексу України та приписи пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, суд приймає долучені відповідачем до доповнень до відзиву від 29.06.2020 копії платіжних доручень та акт звіряння розрахунків між сторонами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 12.08.2020. Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідка на підставі положень статей 87-89 Господарського процесуального кодексу України та дійшов висновку про поновлення позивачу строку для подання відповіді на відзив.

В судовому засіданні від 12.08.2020 оголошено перерву до 19.08.2020, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 12.08.2020.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» (далі - продавець) та Приватним підприємством «Агрофірма «Старт» (далі - покупець) укладений договір купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 (далі - договір від 27.02.2018), згідно якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються у специфікації - додатку до даного договору, яка є невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору від 27.02.2018 ціна на товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються в додатку(ах) до договору. До ціни товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Ціна товару вказується в специфікаціях до даного договору - в еквіваленті долара США/Євро до гривні або тільки в гривні за Правилом визначення курсу валют за договором. Дана ціна є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, визначених в договорі. Правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту www.agroscope.ua на день здійснення кожної операції за договором.

Згідно підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору від 27.02.2018 у випадку проведення попередньої оплати за товар, вартість товару в гривні на момент поставки визначається наступним чином.

Попередні оплати зараховуються за Правилом визначення курсу валют за договором. Оплачена до моменту відвантаження частина вартості товару в еквіваленті долара США/Євро визначається за середньозваженим курсом всіх здійснених оплат.

Неоплачена до моменту відвантаження частина вартості товару у національній валюті України на дату поставки товару визначається за Правилом визначення курсу валют за договором.

У випадку порушення покупцем строків здійснення попередньої оплати, зазначеного у специфікаціях (додатках) до даного договору, покупець зобов`язаний сплатити попередню оплату за товар за більш високим курсом - або на дату попередньої оплати, яка зазначена у специфікаціях (додатках) до даного договору, або на день фактичного здійснення попередньої оплати за товар.

Поставка неоплаченого товару або неоплаченої частини товару здійснюється за Правилом визначення курсу валют за договором.

Відповідно до пункту 2.3 договору від 27.02.2018 неоплачена частина вартості товару, яка була сформована на дату поставки товару, буде змінена в односторонньому порядку виключно у випадку зростання курсу придбання долара США/Євро національної валюти України на 1 або більше процентів, діючого на дату кожного фактичного платежу, відносно курсу придбання долара США/Євро до національної валюти України за Правилом визначення курсу валют за договором, що діяв на дату поставки товару.

Неоплачена вартість товару розраховується за формулою та сплачується в гривні: Х2=(Y2/Y1) * Х1, де

Х1 - неоплачена вартість товару у національній валюті України на дату поставки товару;

Y1 - курс долара США/Євро до національної валюти України, на дату поставки товару;

Y2 - курс долара США/Євро до національної валюти України на дату кожної оплати за договором;

Х2 - сума несплаченої вартості товару у національній валюті України до сплати.

При цьому, загальна ціна товару розрахована з урахуванням результатів коригування ціни на товар на дату здійснення кожного фактичного платежу є фактичною загальною ціною товару за договором, яку покупець зобов`язаний сплатити. У випадку несвоєчасної оплати, покупець сплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням пункту 2.2 договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.

Графік оплати вказується у додатках до даного договору.

Сторонами буди складені та підписані специфікації до договору №1 НК від 27.02.2018 на суму 27773,10євро (кінцевий строк оплати не пізніше 15.11.2018), №2 ЗК від 27.02.2018 на суму 1051,20доларів США (кінцевий строк оплати не пізніше 15.11.2018), №3 ЗК від 27.02.2018 на суму 29822,96доларів США (кінцевий строк оплати не пізніше 15.11.2018), №4 ПК від 27.02.2018 на суму 6611,40євро (кінцевий строк оплати не пізніше 15.11.2018), №5 ЗП від 26.03.2018 на суму 213,36доларів США (100% попередньої оплати), №6 ЗК від 02.05.2018 на суму 2677,34доларів США (кінцевий строк оплати не пізніше 15.10.2018), №7 ПК від 02.05.2018 на суму 111,12євро (кінцевий строк оплати не пізніше 15.10.2018), №8 ЗК від 15.05.2018 на суму 669,34доларів США (кінцевий строк оплати не пізніше 15.10.2018), №9 ЗП від 21.09.2018 на суму 1200доларів США (100% попередньої оплати), №10 ЗП від 02.10.2018 на суму 479,52доларів США (100% попередньої оплати).

У перелічених специфікаціях було вказано, що неоплачена частина товару, сформована на дату поставки товару, буде змінена продавцем в односторонньому порядку виключно у випадку зростання курсу придбання долару США/євро 1 або більше процентів, діючого на дату кожного фактичного платежу, відносно курсу придбання долара США/Євро до національної валюти України , що діяв на дату поставки товару за Правилом визначення курсу валют, визначеним сторонами в специфікаціях. Правило визначення курсу валют - курс продажу валют за даними сайту www.udinform.com/ на закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором.

Згідно пункту 2.4 договору від 27.02.2018 оплата за договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі умов даного договору або на підставі рахунку-фактури.

Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця. В платіжному документі покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення договору, за яким здійснюється оплата товару або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення продавцем).

Відсутність виписаного продавцем рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар. В іншому випадку продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості покупця по всім іншим зобов`язанням.

Якщо у покупця існує дебіторська заборгованість, то незалежно від його призначення платіж зараховується в першу чергу на погашення існуючої дебіторської заборгованості.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 27.02.2018 поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Партією товару сторони визнають кількість та асортимент товару, зазначеного в окремій видатковій накладній.

В пункті 6.1 договору від 27.02.2018 сторони визначили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів з оплати товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% річних від простроченої суми.

Пунктом 6.2 договору від 27.02.2018 встановлено, що у разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до встановленого договором графіку, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару.

Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Згідно додаткової угоди «про умови поставки» до договору від 27.02.2018 сторони узгодили, що поставка товару відбувається на умовах EXW (склад продавця) або СРТ. Про це зазначається у видатковій накладній. Адреса доставки товару покупцю - Павлоградський район, с. Кочережки, вул. Жовтнева.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, на виконання договору від 27.02.2018 і специфікацій до цього договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2080607грн.12коп.

Саме така сума визначена в акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 28.11.2019 згідно договору №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018, підписаному без зауважень і заперечень та засвідченому печатками обох сторін.

В свою чергу, відповідач перерахував позивачу за отриманий товар суму в розмірі 1380955грн.16коп. платіжними дорученнями №346 від 24.10.2018, №347 від 24.10.2018, №345 від 24.10.2018, №332 від 11.10.2018, №317 від 05.10.2018, №322 від 05.10.2018, №48 від 08.03.2018, №49 від 06.03.2018, №46 від 06.03.2018, №47 від 06.03.2018, №72 від 02.07.2018, №21 від 05.03.2019, №20 від 04.03.2019, №304 від 28.09.2018, №303 від 28.09.2018, №302 від 28.09.2018, №281 від 24.09.2018, №359 від 05.11.2018, №80 від 05.09.2019, №82 від 09.09.2019, №311 від 01.10.2018, №312 від 01.10.2018.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума боргу в розмірі 699651грн.96коп. за договором від 27.02.2018 складається з сум заборгованості за отриманий товар:

- на суму 402145грн.64коп. за специфікацією №1 НК від 27.02.2018;

- на суму 22790грн.40коп. за специфікацією №2 ЗК від 27.02.2018;

- на суму 168109грн.07коп. за специфікацією №3 ЗК від 27.02.2018;

- на суму 66228грн.82коп. за специфікацією №4 ПК від 27.02.2018;

- на суму 40378грн.03коп. за специфікацією №6 ЗК від 02.05.2018.

Сторонами було складено фінансову аграрну розписку від 22.03.2018, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу 22.03.2018 та внесену до Державного реєстру аграрних розписок за №388.

Згідно пункту 1 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 ПП «Агрофірма «Старт» (далі - боржник) зобов`язується в строк до 15.11.2018 сплатити ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» (далі - кредитор) за поставлений товар за договором купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 суму, що дорівнює еквіваленту 27507,60євро, згідно з додатками №1 НК від 27.02.2018, №4 ПК від 27.02.2018 та суму, що дорівнює еквіваленту 24574,91доларів США, згідно з додатками №2 ЗК від 27.02.2018, №3 ЗК від 27.02.2018.

Також визначено, що підписання цієї аграрної розписки не є виконанням обов`язку щодо оплати за договором купівлі - продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018, укладеним між сторонами. Обов`язки щодо оплати за договором купівлі - продажу №18 НХ 011ДНКС від 27.02.2018 вважаються виконаними при перерахуванні грошових коштів за цією аграрною розпискою за фактично поставлений товар боржнику.

Згідно з пунктом 2 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 в забезпечення зобов`язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай соняшника (врожай 2018року), що вирощується на земельних ділянках загальною площею 102,76га, розташованих на території Кочережківської сільської ради та використовуються на умовах оренди. Перелік земельних ділянок наведений в цьому пункті фінансової агарної розписки.

Кількість заставленого врожаю (соняшника) - 205,52тон в заліковій вазі елеватора з орієнтовного вартістю в заліковій вазі елеватора на день підписання цієї аграрної розписки в сумі 10000грн. за одну тону.

Врожай збирається технікою та за рахунок боржника. Зібрана продукція (врожай) доставляється та зберігається на складі Боржника за адресою: 51450, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Кочережки, вул. Жовтнева, буд. 30.

Відповідно до пункту 4 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 після збору врожаю в 2018 році предметом застави в забезпечення зобов`язань за цією аграрною розпискою стає зерно соняшника боржника.

Незалежно від укладення чи не укладення окремого договору застави зерна соняшника, сторони домовились, що весь обсяг вирощеного на ділянках, вказаних в пункті 2 цієї аграрної розписки, соняшника, отриманого в результаті збору врожаю, знаходиться в заставі у кредитора. У разі відсутності в натурі предмета застави, кредитор за аграрною розпискою має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника.

Пунктом 5 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 передбачено, що у випадку недостатності майна боржника для повного виконання зобов`язань за цією агарною розпискою в 2018 році, предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником на земельних ділянках, зазначених в пункті 2 цієї аграрної розписки, до повного виконання зобов`язань за цією аграрною розпискою.

Згідно пункту 6 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 кредитор та боржник за цією аграрною розпискою оцінюють цю аграрну розписку в 2055100грн.80коп.

В пункті 12 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 зазначено, що аграрна розписка може бути погашена частинами в межах строку, вказаного пунктом 1 цієї розписки.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксується виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами та печатками боржника та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається.

Відповідно до пункту 13 фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 ця розписка вважається виданою з дня її реєстрації в реєстрі агарних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про аграрні розписки» №5479-VI від 06.11.2012 (в редакції станом на 22.03.2018) фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про аграрні розписки» №5479-VI від 06.11.2012 (в редакції станом на 22.03.2018) аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.

Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов`язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками.

На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції. Обов`язок доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції покладається на боржника за аграрною розпискою.

Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов`язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов`язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою.

Задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом передачі йому права власності на предмет застави в рахунок погашення майнового зобов`язання боржника за товарною аграрною розпискою, наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов`язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов`язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою - покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Після збору врожаю та повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов`язань боржника за аграрною розпискою решта зібраної (вирощеної) сільськогосподарської продукції або отриманих від її реалізації коштів залишається у боржника за аграрною розпискою.

У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов`язань боржника за аграрною розпискою предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на земельній ділянці, на якій до цього вирощувалася сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої був предметом застави за аграрною розпискою, до повного виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки.

Стаття 12 Закону України «Про аграрні розписки» №5479-VI від 06.11.2012 (в редакції станом на 22.03.2018) встановлює, що аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов`язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік.

Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок.

Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці.

Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

Аграрна розписка з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається.

За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про аграрні розписки» №5479-VI від 06.11.2012 (в редакції станом на 22.03.2018) у разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. виконавчого провадження ВП №60690527 з примусового виконання виконавчого напису №1195 від 15.11.2019 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу про стягнення з ПП «Агрофірма «Старт» на користь ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» на підставі фінансової аграрної розписки від 22.03.2018 суми в розмірі 635037грн.31коп.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60690527 від 21.11.2019 вимоги кредитора на суму 635037грн.31коп. повинні були задоволені за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави - зерна соняшника врожаю 2018 в кількості 118,82тон. У випадку відсутності або недостатності - за рахунок врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватись на земельних ділянках, перелічених в постанові.

Приватним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №60690527 було винесено постанову від 21.11.2019 про арешт майна боржника (зерно соняшника врожаю 2018 в кількості 118,82тон), від 25.11.2019 про опис та арешт майна боржника (зерно пшениці врожаю 2018 в кількості 30тон).

Постановою про опис та арешт майна боржника (зерно пшениці врожаю 2018 в кількості 30тон) відповідальним зберігачем визначено представника ТОВ «Агроскоп Інтернешнл».

Щодо твердження відповідача про подвійне стягнення за договором від 27.02.2018 суд зазначає наступне.

По-перше, аграрною фінансовою розпискою забезпечено виконання грошових зобов`язань за специфікаціями №1 НК від 27.02.2018, №2 ЗК від 27.02.2018, №3 ЗК від 27.02.2018, №4 ПК від 27.02.2018.

Позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 699651грн.96коп. ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару за специфікаціями №1 НК від 27.02.2018, №2 ЗК від 27.02.2018, №3 ЗК від 27.02.2018, №4 ПК від 27.02.2018, №6 ЗК від 02.05.2018.

Тобто фінансовою аграрною розпискою від 23.03.2018 забезпечено виконання відповідачем грошових зобов`язань лише відносно декількох специфікацій до договору від 27.02.2018.

По-друге, звернення стягнення на заставлене майно не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення заставлене майно не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

За приписами статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України) не пов`язує припинення зобов`язання з відкриттям виконавчого провадження.

В матеріалах справи відсутні докази реалізації арештованого заставного майна відповідача в межах виконавчого провадження ВП №60690527 та спрямування отриманих коштів на погашення заборгованості за фінансовою аграрною розпискою від 23.03.2018. Відповідач таких доказів не надав.

Разом з цим питання щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли такий обов`язок боржника за таким виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому статтею 328 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №361/7543/17 (провадження №14-546 цс 19)

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконане зобов`язання з оплати вартості отриманого товару, доказів припинення відповідного зобов`язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимог про стягнення суми боргу в розмірі 699651грн.96коп. підлягають задоволенню.

Статтями 530, 610-612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.1 договору від 27.02.2018 за порушення строків оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 125189грн. з 16.11.2018 по 16.05.2019 та 20% річних в розмірі 165232грн.за період з 16.11.2018 по 20.01.2020.

Згідно з пунктом 6.2 договору купівлі-продажу №18 НХ 011 ДНКС від 27.02.2018 позивач нарахував та заявив до стягнення суму штрафу в розмірі 69965грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 44777грн. за період з грудень 2018 - грудень 2019.

За результатами перевірки правильності складених позивачем розрахунків пені, штрафу, 20% річних, суд не виявив порушень чинного законодавства.

Разом з тим, розрахунок інфляційної складової за період з грудня 2018 по грудень 2018 складений з помилкою. Зазначаючи про нарахування інфляційної складової за період грудень 2018-грудень 2019, позивач помилково не врахував при розрахунку місяці з дефляцією (червень-серпень 2019, грудень 2019).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Тому позовні вимоги про стягнення інфляційної складової в розмірі 317грн.19коп. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За порушення відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 125189грн., 20% річних в розмірі 165232грн., штраф в розмірі 69965грн. Загальний розмір цих вимог дорівнюватиме 360386грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд також виходить із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу.

Пунктом 6.1 договору від 27.02.2018 змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 20% річних від несплаченої загальної вартості товару.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом пункту 6.1 укладеного сторонами договору, положень статті 611, 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц сформульовані висновки, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження 12-79гс19) вказано, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на матеріали справи та з метою дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд зменшує розмір штрафу на 40% з 69965грн. до 27986грн., розмір 20% річних на 50% з 165232грн. до 82616грн.

Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України відповідного права.

Частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Судом враховано, що згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 6.1 договору від 27.02.2018 сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення із загального правила, встановленого статтею 232 Господарського кодексу України).

Отже, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій встановлене ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача в частині сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених вимог. При цьому зменшення судом розміру сум штрафу та 20% річних не впливає на розмір судового збору, який покладається на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про аграрні розписки», ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» м. Київ до Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» Павлоградський район, с. Кочережки про стягнення суми боргу в розмірі 699651грн.96коп., пені в розмірі 125189грн., суми 20% річних в розмірі 165232грн., штрафу в розмірі 69965грн., інфляційної складової в розмірі 44777грн.-задовольнити частково.

Зменшити розмір штрафу на 40% з 69965грн. до 27986грн., розмір 20% річних на 50%з 165232грн. до 82616грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Старт» Павлоградський район, с. Кочережки (Ідентифікаційний код 31761369, місцезнаходження: 51450, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки, вул. Жовтнева, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» м. Київ (Ідентифікаційний код: 38948033; місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Смольна, буд. 9 Б) суму боргу в розмірі 699651грн.96коп., пеню в розмірі 125189грн., суму 20% річних в розмірі 82616грн., штраф в розмірі 27986грн., інфляційну складову в розмірі 44459грн.81коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 16567грн.47коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/786/20, нарахувати пеню на залишок основного боргу з дня винесення рішення до моменту виконання рішення суду у даній справі за наступною формулою: сума основного боргу х подвійна облікова ставка Національного банку України,що діє на момент нарахування пені/ кількість днів у відповідному році х кількість днів прострочення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31.08.2020.

Суддя Р.Г. Новікова