Ухвала суду № 91215187, 27.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"27" серпня 2020 р.Справа № 922/2712/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Фермерського господарства "Крот" про забезпечення позову по справі

за позовом Фермерського господарства "Крот", с. Веселе до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод тракторного устаткування", м. Харків про розірвання договору, стягнення коштів та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернувся позивач - Фермерське господарство "Крот" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод тракторного устаткування" (відповідач), в якому просить суд:

- розірвати договір надання послуг від 16 січня 2017 року, укладений між Фермерським господарством "Крот" в особі Васильєва Володимира Васильовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод транспортного устаткування" в особі Костіна Олега Олександровича ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод транспортного устаткування" на користь Фермерського господарства "Крот" 41 000 (сорок одну тисячу) грн., попередньо сплачених згідно договору;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод транспортного устаткування" на користь Фермерського господарства "Крот" суму сплаченого судового збору 2102 грн. (дві тисячі сто дві) грн.;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод транспортного устаткування" повернути до Фермерського господарства "Крот" навантажувальне обладнання до навантажувача Т-156 пальці до навантажувача Т-156, гідророзподільник Р-160, гідроцилі

Ухвалою суду від 27.08.2020 позовна заява залишена без руху.

Разом з позовною заявою, Фермерським господарством "Крот" до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій останнє просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 41000,00 грн., 2102,00 грн. та 1051,00 грн. судового збору, які обліковуються на розрахунковому рахунку (на розрахункових рахунках) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод транспортного устаткування".

Необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від досудового врегулювання спору (не відповідає на претензію та телефонні дзвінки, не виходить на контакт під час відвідування його підприємства представником Фермерського господарства "Крот", ухиляється від виконання умов договору, не виходить на контакт". Заявник вважає, що не вжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Фермерського господарства "Крот" про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фермерського господарства "Крот" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 27 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова