Ухвала суду № 91215164, 26.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

26.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1345/20за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

про визнання недійсним правочину у вигляді заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-12191219

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Астраханцева Л.Т., довіреність 007-1Др-931-1219 від 26.12.2019, адвокат; Рудницька Ю.О., довіреність 007-1Др-930-1219 від 26.12.2019, адвокат

Від третьої особи: Васільєв В.О., довіреність 007-1Др-223-1219 від 27.12.2019, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду про задоволення у повному обсязі позовних вимог НАК "Нафтогаз України" до АТ "Дніпропетровськгаз" шляхом визнання недійсним правочину, оформленого заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219 на суму 8 786 661,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 у справі №904/4724/19 задоволені позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 8 786 661,13 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором №13-137-В (за період з 28.02.2018 по 31.12.2018). Разом з тим, на адресу НАК "Нафтогаз України" надійшла заява АТ "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219 з підстав, передбачених ст. 601 ЦК України.

Позивач вважає вимогу відповідача від 22.11.2019 №490007.1-Сл-19283-1119 про сплату 8 786 661,13 грн. безпідставною та такою, що не створює для НАК "Нафтогаз України" будь-яких прав та обов`язків, оскільки заперечує наявність боргу перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", право вимоги якого на підставі договору про відступлення права вимоги №06/11-19 від 06.11.2019 передано відповідачу, тому позивач не визнає і заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак просить визнати її недійсною.

Відповідач проти позову заперечує, вважає заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству. Також відповідач наголошує на тому, що заперечення однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Від третьої особи надійшли пояснення на позов, в яких проти задоволення позову заперечує, зазначає про наявність переплати на користь позивача у розмірі 1 756 256 489,16 грн. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" відступило право вимоги АТ "Дніпропетровськгаз" на суму 8 786 611,13 за договором про відступлення права вимоги від 06.11.2019 №06-11/19. Таким чином, третя особа вважає правомірною заяву відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У відповіді на відзив та на пояснення третьої особи позивача не погоджується із запереченнями відповідача та третьої особи. Позивач заперечує наявність боргу перед третьою особою, а відповідно вважає заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог безпідставною. Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить визнати поважними причини незаявлення клопотання про зупинення провадження у справі в підготовчому провадженні та зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9617/20.

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (третя особа у справі №904/1345/20) звернулося з позовною заявою до АТ "НАК "Нафтогаз України" з вимогами:

- зобов`язати АТ "НАК "Нафтогаз України" виконати вимоги абз. 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 "Питання споживання природного газу";

- визнати протиправними дії АТ "НАК "Нафтогаз України" з повернення ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" коригуючих актів листом від 25.04.2019 №26-3525/1.17-19;

- зобов`язати АТ "НАК "Нафтогаз України" визнати переплату ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" у сумі 1 756 256 489,16 грн. за договорами купівлі-продажу газу від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н та оформити первинні документи на підтвердження її визнання.

- стягнути з АТ "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти.

Господарським судом міста Києва 08.07.2020 відкрито провадження у справі №910/9617/20 за вказаним позовом ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до АТ "НАК "Нафтогаз України". Розгляд справи призначено на 10.08.2020 о 10:40.

Пов`язаність вищевказаних справ, а також об`єктивна неможливість розгляду справи №904/1345/20 до вирішення іншої справи №910/9617/20 відповідач обґрунтовує тим, що у справі №904/1345/19 розглядаються позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, оформленого заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019№490007.2-Сл-20086-1219 на суму 8786661,13 грн. Заборгованість у АТ "НАК "Нафтогаз України" перед АТ "Дніпропетровськгаз" в розмірі 8786661,13 грн. виникла на підставі договору відступлення права вимоги від 06.11.2019 року №06-11/19.

В свою чергу, в листах від 28.02.2019 №49703-Сл-3292-0219 та від 11.04.2019 №49703-Сл-5589-0419 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" просило АТ "НАК "Нафтогаз України" здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати підприємства за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року у розрізі вищевказаних договорів.

Правовими підставами таких коригувань були вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу".

Позивач проти зупинення провадження у справі заперечує, зазначає, що предметом доказування у справах 904/1345/20 та 910/9617/20 є абсолютно різні факти, що становлять підставу позову. Важливою умовою для зарахування зустрічних вимог є безспірність цих вимог. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку. Предметом позову у справі №910/9617/20 є вимоги ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до НАК "Нафтогаз України" на підставі ст. 1212 ЦК України повернути кошти отримані за договорами від 30.06.2015 №15/709, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17/404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н на суму 1756256489,16 грн. Дана сума вимог відображена в позовній заяві, як сума, що випливає з вимоги коригування заборгованості за спірними договорами відповідно до листа від 11.04.2019 №49703-Сл-5589-0419 та ряду листів аналогічного змісту. Наведені договори, акти приймання-передачі за ними, докази оплати, вимоги про коригування обсягів заборгованості за договорами, відповіді на такі вимоги та документи про операції по договорах є в матеріалах даної справи, тому, обставини, пов`язані з укладенням та виконання таких договорів можуть бути встановлені судом самостійно.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із об`єктивних підстав.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що предметом доказування у справах є абсолютно різні факти, що становлять підстави позову.

Так, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" у справі №910/9617/20, серед іншого містять вимогу про зобов`язання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визнати переплату Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у сумі 1 756 256 489,16 грн. за договорами купівлі-продажу газу від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н та оформити первинні документи на підтвердження її визнання.

Тобто, предметом доказування у справі №910/9617/20 є, зокрема, дійсність зобов`язання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" у сумі 1 756 256 489,16 грн. за договорами від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н, право вимоги за якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" відступило Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", яке, в свою чергу, повідомило Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219 на суму 25 037 462,70 грн., що є предметом спору у справі №904/1345/20.

Стосовно заперечення позивача про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог повинно бути визнане недійсним лише у зв`язку з відсутністю безспірності, суд звертає увагу на наступне.

Так, сам позивач просить визнати односторонній правочин (зарахування зустрічних однорідних вимог) не лише з підстав відсутності безспірності, але і, зокрема, у зв`язку з недійсністю самої вимоги відповідача.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, положення статті 601 ЦК України прямо не вмістять такої ознаки правомірності зарахування як "безспірність" зустрічних однорідних вимог. Критерій безспірності приймається до уваги з точки зору доведення дійсності вимоги. Так, зокрема, при розгляді спорів про стягнення заборгованості у випадку наявності заяви про зарахування і заперечення позивача проти неї, суд може відмовити в прийнятті до уваги такої заяви саме в аспекті недоведення дійсності вимоги (підстав, розміру тощо).

При цьому необхідно звернути увагу на правовий підхід до визначення поняття "безспірності", приймаючи до уваги ієрархію правових висновків Верховного Суду. Так, зокрема, Велика Палата Верховного Суду у справі № 305/2082/14-ц (постанова від 15 січня 2020 року) зазначила, що при визначенні "спірності" заборгованості потрібно виходити не з суб`єктивного ставлення кредитора чи боржника до неї.

Особа, яка заявила про зарахування, має право звернутися до суду з самостійним позовом про задоволення такої вимоги. Інша сторона має право оскаржити таке зарахування шляхом подання позову про визнання недійсним одностороннього правочину. Саме цим правом і скористався позивач.

При цьому суд звертає увагу, що підставами позову, зокрема, є як спірність зарахування, так і недійсність вимоги відповідача до АТ "НАК "Нафтогаз України".

Вказана вимога була передана відповідачу третьою особою.

У той же час необхідно звернути увагу, що АТ "НАК "Нафтогаз України" не оскаржує договір відступлення права вимоги між відповідачем та третьою особою.

Отже, предметом судового розгляду є, зокрема, дійсність вимоги. При цьому позивач, обмежившись лише оскарженням наступного правочину (зарахування), не заявляє вимогу про визнання недійсним первісного правочину - відступлення права вимоги.

Таким чином, з однієї сторони, питання дійсності вимоги є підставою позову і тим питанням, на яке повинен дати відповідь суд при розгляді спору; а з іншої сторони, позивач не оскаржує первісний правочин - відступлення права вимоги, що обмежує суд у дослідженні даних обставин дійсності вимоги.

При цьому питання дійсності вимоги (наявності переплати) є безпосереднім об`єктом дослідження у справі №910/9617/20, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Поставивши перед судом вимогу про визнання недійсним зарахування як з підстав безспірності так і з підстав недійсності вимоги, суд не має повноважень, як вважає позивач, визнати недійсним оскаржуване зарахування лише з підстав відсутності безспірності (на думку позивача) без надання оцінки дійсності вимоги.

Також суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі у даній ситуації є необхідним. Так, якщо суд прийме рішення по даній справі про визнання недійсним зарахування з підстав недоведення дійсності права вимоги та її спірності, на чому наполягає позивач, а в подальшому Господарським судом міста Києва буде встановлено дійсність вимоги, то відповідач буде фактично позбавлений судового захисту, оскільки проведення повторного зарахування не відновить права відповідача, оскільки зобов`язання припиняється з моменту вчинення зарахування. Відповідно, основне зобов`язання буде визнане припиненим не з 2019 року, а з моменту нового зарахування, що вплине на можливість здійснення подальших нарахувань.

Суд в аспекті заперечень позивача вважає необхідним звернути увагу, що позивачем фактично наводяться заперечення проти позовних вимог, що розглядаються Господарським судом міста Києва у справі №910/9617/20. Вказаним запереченням буде надано оцінку саме при розгляді вказаної справи.

У запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі позивач наводить судову практику про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог. Суд зазначає, що дані правові позиції можуть бути релевантними саме для розгляду справи по суті.

Також позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції при перегляді справ №904/5740/19 та 904/5347/19 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. З цього питання суд звертає увагу, що в даних справах не розглядалася вимога позивача про визнання недійсними зарахування зустрічних однорідних вимог (заяву позивача, подану відповідно до ст. 237 ГПК України залишено без розгляду судом І інстанції). У цьому і полягає принципова різниця між розглядуваними спорами, що впливає не необхідність зупинення провадження у справі.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі в подібних випадках є сталою судовою практикою (щодо зупинення провадження у справі про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог до набрання законної сили рішенням у справі про дійсність чи недійсність такої вимоги - зокрема ухвала господарського суду міста Києва від 16.10.2014 у справі №910/13986/14 від 21.07.2016 у справі №910/25493/15, ухвали Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі №919/2348/15 та від 07.06.2016 у справі №914/2246/15). При розгляді даних справ, суди зазначили, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

При цьому господарський суд зазначає, що під об`єктивною неможливістю розгляду справи є неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду (справа №910/9617/20 підсудна Господарському суду міста Києва). Також, встановлення даних обставин не охоплюється предметом судового розгляду у даній справі.

З урахуванням викладеного справи №904/1345/20 та №910/9617/20 є пов`язаними, розгляд справи №904/1345/20 є неможливим до розгляду справи №910/9617/20.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/1345/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про визнання недійсним правочину у вигляді заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-12191219 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9617/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 28.08.2020.

Суддя О.М. Крижний