Ухвала суду № 91212533, 27.08.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3498/20

Провадження № 6/740/81/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк», товариство) про видачу дубліката виконавчого листа,

встановив:

Представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-667/09, виданого 03 червня 2009 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ВАТ «Універсал Банк» у розмірі 433 656,53 грн та 1700,00 грн судових витрат.

Подану заяву представник товариства мотивував тим, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк», яке в подальшому змінило найменування на АТ «Універсал Банк», та стягнуто з ОСОБА_1 вказану суму боргу. За цим рішенням видано виконавчий лист, який неодноразово пред`являвся стягувачем і перебував на виконанні в Ніжинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі – Ніжинський МВ ДВС). У подальшому стягувач отримав відповідь Ніжинського МВ ДВС про те, що 11 липня 2019 року постановою державного виконавця закрито виконавче провадження № 48387497 та повернуто виконавчий лист стягувачу на адресу: м. Київ, вул. Автозаводська, 55,19. Однак даний документ на адресу товариства не надійшов. При перевірці інформації про рух кореспонденції за вказаним номером установлено, що дане поштове повідомлення не відстежується. Крім того при направленні виконавчого листа на адресу товариства виконавцем допущено помилку в написанні адреси, а саме неправильно вказано номер будинку: 55/19 замість 54/19. У зв`язку з викладеним, вважаючи виконавчий документ втраченим при пересиланні, представник АТ «Універсал Банк» просить суд видати дублікат виконавчого листа.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 червня 2009 року у справі № 2-667/09 задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 433 656,53 грн та 1700,00 грн судових витрат.

Відповідно до статуту АТ «Універсал Банк» (а. с 10) товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Універсал Банк».

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

У той же час обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Такий висновок зробив Верховний Суд у постановах від 10 вересня 2018 року у справі № 5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08, від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі № 922/6111/15 та від 21 січня 2019 року у справі № 916/215/15-г.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу в межах строку його пред`явлення до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як убачається з копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11 липня 2019 року, у зв`язку з невиявленням майна у боржника в рахунок погашення боргу державним виконавцем постановлено повернути документ стягувачу. При цьому встановлений строк для повторного пред`явлення виконавчого документа – 11 липня 2020 року (а. с. 4).

Вказану постанову направлено АТ «Універсал Банк», що підтверджується фіскальним чеком (а. с. 5).

З огляду на вищенаведену норму закону строк пред`явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлений лише у разі визнання судом поважними причин його пропуску.

Представник заявника стверджує, і це узгоджується з доказами, наявними у матеріалах справи (а. с. 3, 10 – 12), що адреса товариства при поверненні виконавчого листа, була вказана неправильно.

При цьому слід звернути увагу, що інформацію про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа товариство отримало 30 березня 2020 року (а. с. 3).

Матеріалами справи не підтверджується, що стягувач вживав заходів щодо належного контролю задля виконання рішення суду, що вказує на незацікавленість стягувача в реалізації своїх прав.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено на підставі відповідної заяви.

Такої заяви чи клопотання від представника стягувача до суду не надходило, що свідчить про незацікавленість кредитора в реалізації свого права стягнення в межах визначених законом строків.

У пунктах 44 – 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, у зв`язку із закінченням строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та відсутністю заяв про його поновлення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 11, 512, 513, 514, 516 ЦК України, статтями 4, 11, 12, 76-81, 433, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. М. Шевченко