Вирок № 91212351, 27.08.2020, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 730/934/19

Номер провадження 1-кп/728/113/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участі:

секретарів судового засідання - Горбач Н.Д., Петренко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270090000118 від 22 березня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, інвалід 3 групи, раніше судимий вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року за частиною першою статті 125, частиною першою статті 146, статтею 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до 2 (двох) років обмеження волі, на підставі статті 75 КК встановлено іспитовий строк в 1 (один) рік 6 (шість) місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 125, статтею 126-1 КК,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - Кононця Ю.А., Богуславської М.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. 18 березня 2019 року близько 13-14 години ОСОБА_1 , знаходячись у будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та в погрозах їй фізичною розправою, через що, побоюючись за своє здоров`я та життя, остання втекла з будинку до сусідки ОСОБА_3 .

2. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 зазнала психологічних страждань та погіршення якості життя, оскільки була змушена залишити місце свого проживання на тривалий час, покинувши свій будинок.

3. Продовжуючи свої умисні протиправні дії, направлені на вчинення домашнього насильства, цього ж дня, близько 17 години, ОСОБА_1 знаходячись у будинку за місцем свого проживання, за вищевказаною адресою, та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, повторно, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне та фізичне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та нанесенні одного удару кулаком руки в область тулуба потерпілій, через що, побоюючись за своє здоров`я та життя, остання втекла з будинку до сусідки ОСОБА_3 .

4. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 зазнала психологічних страждань та погіршення якості життя, оскільки була змушена залишити місце свого проживання на тривалий час, покинувши свій будинок.

5. Крім цього, 21 березня 2019 року близько 13-14 години (в обідній час) ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку за місцем свого проживання, що за зазначеною вище адресою, та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, повторно, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та в погрозах їй фізичною розправою, через що, побоюючись за своє здоров`я та життя, остання втекла з будинку до сусідки ОСОБА_3 .

6. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 зазнала психологічних страждань та погіршення якості життя, оскільки була змушена залишити місце свого проживання.

7. Продовжуючи свої умисні протиправні дії, направлені на вчинення домашнього насильства, цього ж дня, близько 18 години, ОСОБА_1 знаходячись у будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, повторно, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне та фізичне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої, в погрозах їй фізичною розправою та нанесенні одного удару кулаком руки потерпілій в область обличчя, через що, побоюючись за своє здоров`я та життя, остання втекла з будинку до сусідки ОСОБА_3 .

8. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 зазнала психологічних страждань та погіршення якості життя, оскільки була змушена залишити місце свого проживання на тривалий час, покинувши свій будинок.

9. 21 березня 2019 року близько 18 години 30 хвилин останній, знаходячись у будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар рукою в область обличчя, а саме, підборіддя ОСОБА_2 , чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді синця підборіддя, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткотривалий розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

10. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що, він неодноразово за місцем свого проживання вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне та фізичне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої, в погрозах їй фізичною розправою та нанесенні ударів кулаком руки їй в область обличчя та тулуба.

У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, зазначив, що більше подібного не вчинить.

ІІІ. Позиція потерпілого.

11. Потерпіла в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини справи і пояснила, що обвинувачений вигнав її із хати та побив. В подальшому потерпіла надіслала заяву в якій просила призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі.

ІV. Оцінка Суду.

12. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

13. Враховуючи показання обвинуваченого, потерпілої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані:

13.1. за частиною першою статті 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження;

13.2. за статтею 126-1 КК, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

14. Вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання.

15. Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 66 КК є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

15.1. При цьому Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_1 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

15.2. Активне сприяння розкриттю злочину виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Так, учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 розповів про час, місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні.

16. Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 67 КК є вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах при вчиненні злочину за частиною першою статті 125 КК.

Проте при вчиненні злочину передбаченого статтею 126-1 КК така обставина передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, у зв`язку із чим Суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує (частина четверта статті 67 КК).

17. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_1 . Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК враховує:

17.1. ступінь тяжкості вчинених злочинів, що згідно із статтею 12 КК є нетяжкими злочинами;

17.2. наслідки та обставини вчинених злочинів (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

17.3. особу винного - його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

17.4. наявність постійного місця проживання разом з потерпілою та негативної характеристики за таким;

17.5. наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання;

17.6. зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

18. За таких обставин, Суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для обрання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, що пояснюється характером правовідносин, які стосуються домашнього насильства, а тому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання:

18.1. за частиною першою статті 125 КК у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

18.2. за статтею 126-1 КК у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

19. Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочини, за жоден з яких його не було засуджено необхідно застосувати до нього положення частини першої статті 70 КК і призначити покарання за сукупністю злочинів.

20. При вирішенні питання про те, який із передбачених статтею 70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), Суд враховує крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності і вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

21. Додатково обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з позбавленням волі Суд бере до уваги, що обвинувачений систематично, протягом тривалого часу вчиняє домашнє насильство і притягується до адміністративної відповідальності, до нього застосовувався заборонний припис, який не сприяв уникненню ситуації по вчиненню домашнього насильства.

22. Існуюча ситуація свідчить про небезпеку для потерпілої, яка проживає разом з обвинуваченим, є жертвою домашнього насильства, а тому в даному випадку єдиним дієвим заходом зі сторони держави буде позбавлення волі для ОСОБА_1 , що унеможливить більш негативні наслідки для потерпілої.

23. Потерпіла в своїй заяві наполягала на позбавлені волі ОСОБА_1 (див. пункт 11), на цьому наголошувала і сторона обвинувачення.

24. Далі говорячи про особливості домашнього насильства, Суд підкреслює, що наприклад у справах, які стосувались домашнього насильства, Європейський Суд з прав людини досліджуючи проблему порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод звертав увагу на те, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питанням, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також вказав, що недостатньо мати закони, щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їх реалізації (рішення по справі «Опуз проти Туреччини», яка стосувалась багаторічного насильства в сім`ї відносно жінки та її матері і в якій було констатовано порушення статей 2, 3 та 14 Конвенції).

25. В свою чергу Комітет з ліквідації дискримінації по відношенню до жінок підкреслював, що домашнє насильство є грубим порушенням прав людини до такої міри, яка виправдовує необхідність кримінального переслідування в публічному порядку, і звернувся до держави-учасниці з закликом в рамках її прерогатив організувати свій внутрішній правовий порядок з урахуванням міжнародних стандартів. Принцип належної обачності вимагає, щоб держава-учасниця створила систему ефективного і оперативного розслідування випадків домашнього насильства, з тим щоб забезпечити кримінальне переслідування і покарання винних і надання постраждалим адекватного відшкодування шкоди (пункт 9.8. Міркування щодо повідомлення No 100/2016, за зверненням X. и Y. проти Російської Федерації).

26. Із наведених прикладів можна побачити існування позитивного обов`язку держави щодо створення ефективних механізмів по захисту від домашнього насильства, одним із елементів яких на думку Суду є відповідальність винних осіб за вчинення домашнього насильства і як Суд зазначав вище, для даних правовідносин ефективним і дієвим засобом захисту саме потерпілої від домашнього насильства буде позбавлення волі для обвинуваченого.

27. Інші більш м`які заходи в даній ситуації не будуть ефективними, вони вже вживались до ОСОБА_1 , а тому можуть створити ситуації по загрозі для життя та здоров`я потерпілої.

28. Також Суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочини до ухвалення вироку Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року, згідно із яким його на підставі статті 75 КК було звільнено від відбування покарання з випробуванням.

29. В такому випадку підлягає застосуванню пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7. Так, Верховний Суд України звернув увагу на те, що у випадку коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

30. А тому вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року необхідно виконувати самостійно.

31. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

32. Цивільний позов по справі не заявлявся.

33. Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

34. Запобіжний захід ОСОБА_1 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_1 визнати винуватим за частиною першою статті 125 та статтею 126-1 Кримінального кодексу України і призначити покарання:

1.1. за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

1.2. за статтею 126-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

2. На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

3. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

4. Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року виконувати самостійно.

5. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко