
Справа № 487/3774/20
Провадження № 3/487/1432/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Домніцької Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст.130 КпроАП України
ВСТАНОВИВ:
28.06.2020 року о 05:00 год. в м. Миколаєві, по вул. Залізничній, 13, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ2105» (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не зрозуміле мовлення. У присутності двох свідків водій на місці зупинки пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Алкотестер Драгер». Покази приладу становлять 2,00‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.9 «а» ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, зі змінами внесеними Постановою КМУ №883 від 10.11.2017 року, передбачає заборону водіям на керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.
Стаття 130 КпроАП України (в редакції яка діяла на момент вчинення правопорушення) встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст.266 ч.ч.2,3 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають, зокрема у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Згідно розділу ІІ п.12, зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України.
Наведене підтверджується належними та допустимим доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 289911 від 28.06.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, поясненнями ОСОБА_2 від 28.06.2020 року, поясненнями ОСОБА_3 від 28.06.2020 року, довідкою УПП в Миколаївській області від 30.06.2020 року.
Дотримання уповноваженим працівником УПП у м. Миколаєві процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який був досліджений під час судового засідання, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків на місці зупинки пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Алкотестер Драгер». Покази приладу склали 2,00‰ проміле.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, яким внесено зміни до ст.130 КУпроАП, якою встановлювалась адміністративна відповідальність за Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналогічні дії за керування транспортним засобом було віднесено до кримінальної відповідальності, зокрема Кримінальний кодекс України доповнено ст.286-1.
Відповідно до частини 2 ст. 8 КУпАП, закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідальність за дії передбачені ч.1 ст. 130 КпроАП України в редакції чинній на момент скоєння адміністративного правопорушення, була не скасована, а навпаки посилена.
При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КпроАП України яке було вчинено до 01.07.2020 року, слід проводити відповідно до редакції чинній на час вчинення таких дій.
З урахуванням встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпроАП України, а саме керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно довідки Управління патрульної поліції в Миколаївської області від 30.06.2020 року, за наявними даними облікових даних АІС МВС України громадянин ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
З огляду на викладене покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до ОСОБА_1 застосуванню не підлягає у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 такого права на момент розгляду справи.
Суд, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність вважає за необхідність накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, без позбавлення права користування транспортним засобом.
Відповідно до ст.40-1КпроАПУкраїни у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 10200,00 (десять тисяч двісті) грн. (отримувач ГУК/ Миколаївська обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача (ДКСУ): казначейство України (ЕАП), номер рахунку:UA438999980313010149000014001 код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок) у доход держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача (ГУДКСУ) казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя: С.В. Щербина
Судове рішення № 91210416, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 17.08.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/3774/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: