Ухвала суду № 91209633, 25.08.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3391/20

Провадження № 1-кп/461/446/20

УХВАЛА

25.08.2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.В.,

прокурора Грицишина В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Гретченка П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки такий закінчується 07.09.2020 року. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, покази якого було взято за основу при оголошенні підозри; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Відтак, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків, передбачених та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Вказали, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, вину у вчиненому правопорушенні визнає.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надане прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, встановив, що в межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 15.04.2020 року під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Згідно ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження (яке включає в себе підготовче судове засідання) не було завершене до спливу 2-х місячного строку.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України, а саме: в пособництві відкритого викрадення чужого майна (грабежу), з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненного за попередньою змовою группою осіб, поєднаного з проникненням в житло, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду клопотання. Зокрема, ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, покази якого було взято за основу при оголошенні підозри; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Згідно вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням особи обвинуваченого, який має міцні соціалні зв`язки, місце реєстрації та проживання, його процесуальної поведінки протягом розгляду справи, визнання вини, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді цылодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст.ст.194, 199, 331, 369, 371-372 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задоволити частково.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 25 жовтня 2020 року включно з обмеженням права покидати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першим викликом;

2)не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (у разі наявності), що дають право на виїзд з України.

Негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що на підставі ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Грицишина В.С.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мисько Х.М.