Вирок № 91207268, 28.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18539/18

Провадження №: 1-кп/752/574/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2020 рокум. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретарі Дем`янюк-Коваленко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100010005738 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, громадянин України, освіта середня, працює, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, і.к. НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шапанівка Крижопільського р-ну Вінницької обл., громадянин України, освіта вища, працює, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Попія А.С., Бондара Р., Віннікова В.М., Демиденка Л., Іванова К.Ю., Панащука А.Я., Люшненка Д., Ковченка Д., Машковського В.,

захисників Ждана В.В., Росавіцької В.П., Сидоренка В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Марченка В.М. ,

встановив:

13.06.2018 року приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 і двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, з метою незаконного викрадення ОСОБА_3 та позбавлення його волі з корисливих мотивів, на автомобілі Daimler-Benz 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 прибули слідом за ОСОБА_3 на автомобільну стоянку ТЦ «Епіцентр», що розташована за адресою: м. Київ, вул.Кільцева дорога, 1-Б. Реалізуючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дві невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, дочекавшись поки ОСОБА_3 вийде з приміщення ТЦ «Епіцентр», застосувавши фізичну силу, заштовхали останнього до салону вказаного вище автомобіля та, насильно утримуючи, при цьому застосовуючи до останнього насилля, яке виразилося в нанесені ряду ударів кулаками і ногами в різні частини тіла, чим заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки та гематом обох стегон, відвезли потерпілого до лісосмуги, що розташована поблизу с. Данилівка Васильківського району Київської області, де утримували приблизно до 21 год. 30 хв. 13.06.2018 року.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, 13.06.2018 року приблизно о 19 год. 20 хв. під час незаконного утримання потерпілого ОСОБА_3 в салоні автомобіля «Daimler-Benz 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , узгоджено застосовуючи до потерпілого фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, а саме зв`язали руки та почали наносити удари кулаками та ногами в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_5 , чим заподіяли останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, діючи узгоджено, коли потерпілий лежав обличчям до низу, руки його були зв`язані і він не міг чинити опір, в результаті раптово виниклого спільного умислу, безперешкодно заволодіти майном ОСОБА_3 , а саме витягнули з його лівої кишені грошові кошти у розмірі 15000 грн. 00 коп., якими в подальшому розпорядилися на власний розсуд, чим завдали матеріальної шкоди потерпілому на суму 15000 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та двома невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, без розподілу ролей 13.06.2018 року приблизно о 21 год. 30 хв. під час вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного утримання та застосування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_3 в лісосмузі, що розташована поблизу с. Данилівка, Васильківського району Київської обл., почали телефонувати рідним та знайомим останнього з метою незаконного отримання грошових коштів, шляхом вимагання. Так, останні спершу зателефонували сину потерпілого ОСОБА_6 , вимагаючи у останнього за не заподіяння життю та здоров`ю потерпілому шкоди, яке виразилося у погрозі відрізання пальців та надсилання їх близьким та родичам, грошові кошти у розмірі 20000 доларів США. Потім зателефонували дружині потерпілого ОСОБА_7 та знайомому ОСОБА_8 з аналогічними вимогами. Після того як останні пообіцяли, що знайдуть грошові кошти та обумовили час і дату передачі грошових коштів у розмірі 20000 доларів США, ОСОБА_3 відпустили, але отримати неправомірні кошти ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та двома невстановленими особами, матеріали відносно, яких виділені в окреме кримінальне провадження, не змогли так як на наступний день були затриманні працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст.146 КК України, а саме незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 187 КК України, а саме розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ч. 3 ст. 189 КК України, а саме вимагання у великих розмірах, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 146 КК України, а саме незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 187 КК України, а саме розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ч. 3 ст. 189 КК України, а саме вимагання у великих розмірах, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлялись від надання показів протягом судового розгляду. Під час дослідження письмових доказів сторони обвинувачення надавали відповіді на питання суду щодо обставин їх затримання та утримання в Голосіївському РУ ГУ, які, на їх думку, були незаконними, вказували на їх непричетність до вчинення інкримінованих злочинів.

В останньому слові 25.08.2020 року, для підготовки до якого судом було надано час за клопотанням обвинувачених ще в судовому засіданні 12.02.2020 року, після чого обвинувачені періодично по черзі не з`являлись до суду, обвинувачений ОСОБА_1 знову попросив час на підготовку до останнього слова, проте судом останньому було відмовлено у зв`язку із зловживаннями своїми процесуальними правами, та ще двічі запропоновано звернутися до суду з останнім словом, після чого суд визнав, що обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від останнього слова.

Обвинувачений ОСОБА_2 25.08.2020 року в останньому слові повідомив, що в 2015 році його добре знайомий на ім`я ОСОБА_9 , прізвища та адреси його проживання, він не знає, запропонував йому вкласти гроші у будівництво заводу. Він погодився і запропонував вкласти гроші і ОСОБА_10 . Він передав ОСОБА_11 10000 доларі США, а ОСОБА_12 - 5000 доларів США без будь-яких розписок на пів року під відсотки. Через пів року ОСОБА_9 повідомив, що гроші, які він передав іншій особі, яка, як потім йому стало відомо, передала їх під розписку потерпілому, не повертають, виникли проблеми, і та особа вирішує питання щодо повернення боргу в правовому полі. В подальшому ОСОБА_9 повідомив, що є судові рішення, відкрите виконавче провадження, але боржник переписав з себе все майно і забрати в нього гроші неможливо. Він хотів поговорити з даним боржником. 13.06.2018 року ОСОБА_9 запропонував йому проїхати до Епіцентру по Кільцевій дорозі в м. Києві, де буде боржник, щоб вони могли з ним поговорити. Він подзвонив ОСОБА_10 і ввечері вони втрьох на автомобілі Мерседес поїхали до Епіцентра. ОСОБА_9 знайшов машину боржника, ним виявився потерпілий ОСОБА_3 , вони запаркувались біля нього. Коли він підійшов до машини, вони втрьох посадили потерпілого до машини, він почав кричати, тому вони поїхали звідти в бік м. Василькова, проїхавши трохи, з`їхали в лісопосадку і почали питати чи розуміє потерпілий, що відбувається. Він сказав, що розуміє, що винен гроші, але в нього їх немає, може допомогти кум. Потерпілий зі свого телефону набрав кума і той сказав, що допоможе розрахуватись з боргом, тоді вони висадили потерпілого і поїхали додому.

У зв`язку із наданням фактично показів обвинуваченим ОСОБА_2 в останньому слові судом на підставі ч. 4 ст. 365 КПК України було відновлено судовий розгляд з метою допиту обвинувачених для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, проте судовий розгляд за клопотанням сторони захисту з метою участі у справі і третього захисника було відкладено.

На запитання сторін та учасників 26.08.2020 року обвинувачений ОСОБА_2 показав, що до ОСОБА_13 вони приїхали приблизно о 19 год., за кермом був ОСОБА_1 , також був ОСОБА_9 і він. Приїхали на місце лише з метою поговорити з потерпілим, але розмову так і не почали, бо коли потерпілого посадили в автомобіль, він сильно кричав. Вони його не зв`язували, не били, лише фізично примусили сісти в машину. Він наніс йому потім лише два удари ногою по сідницях. Потерпілий питав, чому вони його тримають. Проїхавши 15-20 хв., вони зупинились в лісопосадці і вже розмовляли. Потім, коли почули по гучномовцю телефона потерпілого, що його кум віддасть гроші протягом 1-2-х тижнів, вони висадили потерпілого біля села Данилівка, він був не побитий, в нормальному стані. Звідки у нього виникли всі тілесні ушкодження йому невідомо. Вони повернулись в Ірпінь приблизно о 21 год. Гроші чи інше майно у потерпілого вони не забирали. Останній не знав, що винен їм гроші, але розумів, що повинен віддати борг, як потім він вже дізнався, ОСОБА_14 . З іншими родичам потерпілого вони не говорили, їм не погрожували.

На питання суду ОСОБА_2 повідомив, що до вказаних подій він потерпілого не знав, останній оговорює його, у зв`язку із боргом, свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнає, цивільний позов визнає в частині понесених потерпілим витрат на лікування.

Обвинувачений ОСОБА_1 26.08.2020 року також надав показання аналогічного змісту, вказавши додатково, що будь-яких документів між ним та потерпілим з приводу грошей не укладалось, ОСОБА_9 також не показував їм документи з приводу наявності боргу та судових рішень по ним, він довіряв ОСОБА_15 , а той, в свою чергу - ОСОБА_11 . Затримали їх 14.06.2018 року на КП «Рубєж», він був з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , їхали на святкування. Їх незаконно затримали, відвезли до Голосіївського РУ ГУ, били, вимагали визнати свою вину, не давали можливості скористатись послугами захисника. Після офіційного затримання 15.06.2018 року їх помістили до ІТТ і два тижні били. На питання суду обвинувачений вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнає, позов визнає частково в частині витрат, понесених потерпілим на лікування.

Не дивлячись на показання обвинувачених, їх вина, на переконання суду, в повній мірі доведена зібраними та дослідженими в суді безпосередньо доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що 13.06.2018 року близько 18 год. 30 хв. виїхав на автомобілі Ланос до магазину Епіцентр на Кільцевій дорозі в м.Києві. На парковці поставив авто та пішов у магазин. Приблизно о 18 год. 45 хв. телефонував дружині та сину, хотів їх забрати після покупок. При собі він мав 15000 грн., які взяв вдома, що може підтвердити його дружина, для купівлі плитки. Коли повертався до автомобіля, побачив, що біля його авто стоїть білий мікроавтобус Мерседес, він стояв не рівно, затискаючи його авто та дверцята машини. За кермом сидів чоловік, на сьогодні він впізнає, що це був ОСОБА_18 . Коли він вставив ключ у дверний замок, ОСОБА_19 обійшов автобус з переду, почав заламувати йому руку, у мікроавтобусі відчинились з боку двері. ОСОБА_20 підійшов до нього ззаду та вони разом з ОСОБА_16 скрутили його, третій чоловік був в мікроавтобусі і вони разом запхнули його всередину вперед головою та поклали на підлогу. За кермом був ще один чоловік, ОСОБА_19 спочатку сів на переднє пасажирське сидіння, потім пересів в салон, а ОСОБА_21 і ще один чоловік зразу були з ним в салоні, сиділи зверху на ньому. В автобусі йому наносили тілесні ушкодження, він намагався чинити опір, але чоловіки казали, що буде гірше. Коли лежав, у нього забрали телефон, документи, гроші 15000 грн. та картки. Хто саме і що витягав, він не бачив, але його телефон був у ОСОБА_22 . Потім йому зв`язали ноги та руки назад, потім ноги розв`язали. Поки рухались йому наносили постійно удари. На питання за що, сказали йому згадувати кому і що він винен, поки їдемо. Їхали приблизно 20 хв., чув як вони комусь телефонували та питали, куди саме їм їхати. Коли прибули на перше місце, його вивели на вулицю, били по ногам, вимагали, щоб повернув гроші, казали згадувати, кому винен і як буде віддавати. До нього частіше говорили саме ОСОБА_19 та ОСОБА_21 . Потім вони знову говорили з кимось по телефону, сказали, що не туди приїхали, його знову погрузили в мікроавтобус і поїхали далі. Проїхавши приблизно 20 хв., знову зупинились, його вивели, був ліс, приєднались ще двоє осіб, які приїхали на іншому авто, вони всі знову його били приблизно 20-30 хв. по ногам, в тому числі дерев`яною битою, вимагали, що він віддав борг. Оскільки грошей в нього не було, згадав, що може попросити допомоги у брата своєї дружини, попросив дати йому телефон. Подзвонивши брату, просив йому допомогти віддати його борг, що складає 19500 доларів США, крім того, вони вимагали за їх роботу заплатити 10000 доларів США. Нападники теж з ним говорили, казали, що є тиждень, щоб знайти гроші. Родич погодився допомогти. В цей же час він говорив з сином, але хто йому дзвонив, не пам`ятає. Потім вони сказали набрати ОСОБА_23 , якому він був винен ці гроші згідно рішення судів та повинен їх сплатити. Він йому пообіцяв заплатити борг, аби вони його тільки відпустили. Тоді він віддав слухавку нападникам і вони ще самі з ОСОБА_24 поговорили. Потім вони посадили його знов в мікроавтобус, дали телефон, щоб подзвонив дружині і сказав, щоб забрала його біля ОСОБА_25 лісопосадки. Перед цим вони самі говорили з його дружиною, також вимагали гроші, погрожували. Коли вони його висадили, він сів, оскільки дуже погано себе почував, тоді нападники підвезли його до с. Данилівка та висадили, віддавши йому документи і картки, а гроші - ні. Він підійшов до охоронця кооперативу та чекав дружину. Приблизно о 21-21.30 хв. приїхала поліція, швидка, яку напевно викликав охоронець, потім приїхала на таксі його дружина, його відвезли в лікарню у м.Васильків, приблизно опівночі. Там його обстежували, робили узі, рентген, певний час був у реанімації.

В подальшому у присутності понятих йому показували фото, серед яких він впізнав обох обвинувачених, на скільки пригадує, це було 15.06., потім його ще тричі допитували і в лікарні, і в поліції в м. Києві.

Прізвище впізнаних ним осіб йому повідомив слідчий, на сьогодні як і в момент впізнання він переконаний, що це саме присутні в залі обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , він їх добре роздивився і запам`ятав. Тоді вони були одягнуті, на скільки пам`ятає, ОСОБА_21 у шорти та футболку, ОСОБА_19 - у спортивному костюмі, інші двоє - здається також були в спортивних костюмах.

Всі чотири особи одягали на себе чорні маски, коли виходили з авто, але в машині вони їх знімали. Також вони одягали йому на голову чорний пакет, коли виводили з машини.

Після лікарні місцевої, він ліг у військовий госпіталь в м. Києві. В нього були зламані ребра, побиті ноги, багато гематом на ногах та обличчі. Били його довго, всі четверо, хто і скільки наніс ударів, сказати не може, крім того, били битою.

З приводу взаємовідносин з ОСОБА_24 повідомив, що між ними склалися цивільно-правові відносини, було багато судових проваджень, згідно кінцевого рішення суду він повинен йому заплатити 500 000 грн., що складало 19 500 доларів США. Він вважає, що він йому не винен, але борг планує повернути, бо є рішення суду, проте грошей таких у нього немає Вважає, що останній неодноразово вчиняв відносно нього та його сім`ї, їх майна, неправомірні дії, але вироків суду не має. Так, в 2018 році його побили біля роботи, спалили автомобіль сина, підпалили кафе, яке в оренді у його дружини. Про всі ці факти вносити відомості до ЄРДР, але справи до суду не направлялись.

Крім того, потерпілий вказав, що ще одного нападника він впізнав і триває відносно нього слідство, четверту особу не знайшли. Він переконаний щодо участі та причетності ОСОБА_1 і ОСОБА_26 у його викраденні, побитті, вимаганні та заволодіння його грошима. Раніше він вказаних осіб не знав, будь-яких причин оговорювати їх у нього немає.

Свій цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить призначити обвинуваченим максимальну міру покарання, оскільки останні жодного разу навіть не вибачились перед ним.

Вказані показання потерпілого, на переконання суду, є послідовними та узгоджуються з іншим зібраними стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими судом доказами. Підстав вважати дані показання неправдивими, як про це просить сторона захисту, у суду немає. Стороною захисту не наведено обґрунтованих та вмотивованих підстав, які б дозволяли суду визнати такі показання неправдивими чи недопустимими. Слід вказати, що показання потерпілого узгоджуються і з показаннями, наданими обвинуваченими, зокрема, щодо обставин його викрадення, місця, куди його відвезли вперше, та місця, де його висадили, щодо одягу обох обвинувачених в момент їх першої зустрічі. Обвинувачені в суді підтвердили, що потерпілого не знали, про те, що він винен гроші саме їм, останній також не знав, оскільки боргові стосунки має із третьою особою. Судом не встановлено жодних підстав для оговору потерпілим обвинувачених.

Так, як вказано вище, показання потерпілого в повній мірі узгоджуються з іншими зібраними та безпосередньо дослідженими в суді доказами.

Зокрема, допитана в суді свідок ОСОБА_7 показала, що 13.06.2018 року дійсно передала своєму чоловіку ОСОБА_3 гроші в сумі 15 000 грн., оскільки він мав купити плитку і вони роз`їхались по роботам. Приблизно о 17 год. чоловік зателефонував їй та запитав чи не бажає вона з ним поїхати в магазин Епіцентр, проте вона відмовилась. В подальшому, значно пізніше, вже на вулиці темніло, з номеру мобільного чоловіка зателефонував невідомий чоловік, запитав чи вона дружина ОСОБА_3 та сказав, що якщо хоче побачити його живим, то згадуйте кому він винен гроші та робіть висновки, інакше надішлють відрізані пальці поштою. Після цього вона зателефонувала сину, вони зустрілися на ВДНГ, потім він поїхав до Епіцентру, оскільки сказали, що машина чоловіка лишилась там. Потім їй знову подзвонили і сказали їхати за чоловіком, вона взяла таксі та поїхала, куди їхати їй говорив її чоловік по телефону. Коли під`їхала на місце, було біля 22 год., там вже була швидка допомога, яка надавала допомогу на місці приблизно 20 хв., потім приблизно 30 хв. їхали до лікарні. З чоловіком вона поїхала до лікарні, він спочатку лежав в реанімації. В цій лікарні вони були два дні - 14-15.06.2018 року. Потім чоловіка перевезли у госпіталь. У чоловіка були сильно побиті ноги, скаржився на біль в боку.

Їй відомо про борг чоловіка ОСОБА_14 , інших боргів у чоловіка немає. ОСОБА_14 їм неодноразово погрожував. Крім того, мали випадки підпалу її кафе, автомобіля.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що 13.06.2018 року він був на роботі, приблизно о 19-19.20 год. йому зателефонував його батько ОСОБА_3 та запропонував забрати з роботи, на що він погодився. Батько був у Епіцентрі. Домовились зустрітися о 20 год. на ВДНГ. Коли він приїхав на місце, почав телефонувати батьку, але той не брав слухавку, так тривало приблизно 30-40 хв. Телефон був то виключений, то був відсутній зв`язок, то абонент розмовляв. Приблизно о 20 год. 40 хв. з номеру телефону його батька подзвонив невідомий чоловік, на задньому фоні він чув стогін. Чоловік запитав, чи знає він, що батько винен 20 000 доларів США, якщо хочеш, щоб він залишився живим, віддай гроші, інакше пришлють поштою відрізані пальці батька. Крім того, сказали ще віддати 10000 доларів США за їх роботу. Після цього він зателефонував мамі та в поліцію і повідомив про викрадення його батька. Приблизно о 21 год. він додзвонився до батька, голос в того був слабий, і сказав йому приїдьте і заберіть мене. В той вечір він говорив зі своїм дядьком ОСОБА_27 , який також сказав, що йому телефонували та вимагали гроші. Він з поліцією поїхав до Епіцентру, де знайшли батькову машину, ключі знаходились у замку дверцят. Огляд проводили приблизно о 22 год. В цей же час він вже знав, що батько знаходиться у лікарні. В лікарню він приїздив 15.06.2018 року до батька, з ним в той день проводили впізнання, він з палати виходив, в палаті була поліція і поняті. Батько був дуже побитий, ноги були майже чорного кольору від синців, руки побиті, пальці порізані.

Свідок також підтвердив факт наявності інших кримінальних проваджень, де їх сім`я є потерпілою, по факту підпалу його авто.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що 13.06.2018 року ввечері між 18-19 год. він знаходився у м. Кривий Ріг, до нього зателефонував ОСОБА_3 - це чоловік його сестри, по інтонації голосу, зрозумів, що щось трапилось. Він сказав йому, що сьогодні потрібні 20000 доларів США, на його питання що трапилось, де ти, він відповів, що він ( ОСОБА_8 ) все розуміє і знає. Він, знаючи про попередні події, коли підпалювали кафе, авто, напади на ОСОБА_28 , знову запитав де ти, що з тобою, на що потерпілий важко дихав і сказав з тобою зараз поговорять. Невідомий чоловік у телефон сказав йому, що він все знає і сьогодні мають віддати 20 000 доларів США. Він сказав, що сьогодні це неможливо, потрібен час, невідомий, в свою чергу, пригрозив проколоти ОСОБА_29 легені, відрізати пальці. Він намагався заспокоїти невідомого чоловіка та сказав, що знайде гроші, але треба час, на що невідомий повідомив, що час є до середини наступного тижня. Крім того, невідомий сказав, щоб до поліції не звертались, інакше буде гірше. Після цього зв`язок перервався. Потім він намагався дзвонити ОСОБА_29 , але декілька годин зв`язку не було. Він дзвонив племіннику, сестрі, питав що трапилось, та повідомив про розмову. Пізніше на його черговий дзвінок ОСОБА_30 відповів і сказав місце свого перебування, також повідомив, що йому дуже погано, просив його забрати. Йому також відомо що потім ОСОБА_28 відвезли до лікарні.

Йому було відомо про ситуацію між ОСОБА_31 та ОСОБА_14 і про цей спірний борг. ОСОБА_28 раніше вже били за цей борг. Про інші борги, йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_32 в суді показала, що 13.06.2018 року бачила ОСОБА_3 на роботі, оскільки вони спільно працювали, та також підтвердила факт наявності у нього того дня 15 000 грн., які він повинен був витратити на плитку у будівельному магазині. Ввечері вона з ним говорила по телефону приблизно о 18 год., радились з приводу різновиду плитки, але так і не визначились, вирішили, що він візьме акти на плитку з собою, порадяться з робітниками і коли визначаться, то придбають та оплатять безготівково.

Вказані показання свідків узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_28 щодо обставин його викрадення та вимагання грошових коштів, а також щодо факту наявності у нього 15 000 грн., які були викрадені. Свідки вказали, що раніше підсудних не знали, а тому підстав оговорювати у них немає. Обвинувачені також вказали, що до вказаної справи не знали свідків.

Свідок ОСОБА_33 в суді показав, що працює на ТОВ «Біак», автомобіль «Мерсекас Daimler-Benz 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить йому на праві власності, але використовується в роботі товариства. Зазвичай автомобіль знаходиться на території СТК Сон, за адресою: Буча, вул.Промислова, 3, територія огороджена. Авто беруть за потреби робітники, вказаний факт ніде не фіксується, взяти його можуть і в день і в ночі. Охоронець ідентифікує людей по обличчю, які виїжджають на авто. Техпаспорт та ключі знаходяться в авто. ОСОБА_19 та ОСОБА_21 також мали доступ до даного авто і мали право ним керувати.

13.06.2018 року дане авто також було на вказаній вище території, їздило на об`єкти будівництва, по місту. Чи брали автомобіль в той день обвинувачені, він не знає. ОСОБА_21 користується авто як працівник фірми, а ОСОБА_19 - як його давній друг.

13.06.2018 року ОСОБА_21 був на роботі, коли саме він його бачив, не пам`ятає, робочий день у них закінчується о 17-18 год. ОСОБА_34 того дня він не бачив.

Про те, що автомобіль затримали він дізнався, коли 15.06. не побачив на роботі ОСОБА_1 . Його родичі повідомили, що його затримали. Про затримання автомобіля, який належить йому, поліція його не повідомляла. Про те, що автомобіль на штраф майданчику дізнався від слідчих, писав заяву про його повернення. Авто повернули приблизно через місяць, в салоні були пошкоджені меблі, слідів крові не було. Державний номерний знак на автомобілі лишився лише один.

Вказане авто було вантажним, але його переобладнали для пасажирів. Є місця для водія та двох пасажирів - це один відсік, в салоні - другий відсік, обладнані два спальні місця, є тумби, шафки, розкладний стіл зліва за водієм, сидіти можна на тумбах, але зверху шафки, тому сидіти важко, стіл трансформується в ліжко, і третій відсік - вантажний. Дверцята з боку у другий відсік зсувні, а у вантажному відділенні відкриваються в різні боки. Переміститися з другого відсіку у третій через салон неможливо, стоїть перегородка.

Такі показання свідка підтверджують показання потерпілого щодо опису автомобіля, де його утримували, наносили тілесні ушкодження та на якому його возили. Крім того, вказані показання підтверджують причетність обвинувачених до інкримінованих їм злочинів, зокрема в тій частині, що останні мали вільний доступ до автомобіля та були у ньому затримані. Крім того, обвинувачені в останніх показаннях не заперечували факт використання ними даного автомобіля під час описаних ними подій за участі потерпілого ОСОБА_3 .

Крім того, вина обвинувачених в повній мірі підтверджена і дослідженими судом безпосередньою письмовими доказами сторони обвинувачення, зокрема, даними протоколу огляду місця події від 13.06.2018 року з фото таблицею (т. 2 а.с. 6-10), згідно якого на парковці за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1б виявлено автомобіль Део Ланос, в передніх лівих дверцятах якого вставлені ключі. Як встановлено судом, вказане авто належить потерпілому і підтверджує його показання в частині обставин його викрадення та незаконного позбавлення волі 13.06.2018 року.

Крім того, вина обвинувачених підтверджується даними протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від 14.06.2018 року від потерпілого ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 11-13). Вказівка сторони захисту на те, що відсутність у даній заяві даних про викрадення у потерпілого грошових коштів в розмірі 15000 грн. свідчить про неправдивість його подальших показань, є надуманою та безпідставною, враховуючи стан здоров`я потерпілого в момент написання заяв, а також із врахування наведених вище доказів.

Також вина обвинувачених підтверджується даними медичної довідки від 3.06.2018 року (т. 2 а.с. 15), даними виписних епікризів № 15490 (т. 2 а.с. 23, 24), даними висновку судово-медичної експертизи №1201/Е (т. 2 а.с. 16-22), згідно яких у ОСОБА_3 на момент звернення за медичною допомогою 13.06.2018 року о 22 год. 40 хв. мали місце закрита травма грудної клітки - перелом 6,7 ребер справа, підшкірна емфізема, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, та підшкірні обширні гематоми обличчя, поперекової ділянки справа, правого та лівого стегна, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок п`яти травматичних дій тупими предметами, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну травми. Можливість їх утворення при падінні потерпілого з вертикального чи близького до вертикального положення тіла на поверхню виключається.

Вказані вище докази є належними і допустимими. Вказівки сторони захисту на суперечливі дані у висновку експерта та відповідно суперечливість висновку експерта, зокрема, в частині наявності у потерпілого перелому ребер є безпідставними та надуманими. Допущена у висновку експерта в т. 2 на а.с. 22 неточність щодо різновиду переламаних ребер при описанні медичної карти №15490/256 є опискою, що підтверджується і долученою до справи копією виписного епікризу до даної карти. Крім того, наявність вказаних у висновку експерта переломів 6-7 ребер з права підтверджується і іншими проаналізованими медичними документами, а також проаналізованою експертом рентгенографією органів грудної порожнини потерпілого ОСОБА_35 . Посилання захисту на не відкриття їм медичної документації, покладеної в основу експертизи, як на ще одну підставу для визнання вказаного доказу недопустимим також є надуманою, оскільки сторона захисту не надала суду доказів того, що таке їх право було обмежено під час досудового розслідування, крім того, сторона захисту не використала своє право на ознайомлення з такими документами і під час судового розгляду. За таких обставин вказівки сторони захисту на недопустимість висновку експерта є голослівними та безпідставними.

Крім того, суд покладає в основу обвинувального вироку і дані протоколів впізнання від 15.06.2018 року (т. 2 а.с. 49-56), згідно яких потерпілий ОСОБА_3 впізнав на пред`явлених йому фотокартках обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_34 як осіб, які 13.08.2018 року о 19 год. 50 хв. за адресою м. Київ, вул. Кільцева дорога 1б із застосуванням сили посадили його до автомобіля. Суд покладає в основу вироку вказані докази із врахуванням того, що потерпілий в суді підтвердив факт проведення вказаних слідчих дій за його участі, вказавши, що перед впізнанням його допитували, все це відбувалось у лікарні в м. Васильків. Також потерпілий вказав, що як під час проведення вказаних слідчих дій, так і в суді він переконаний, що саме ОСОБА_21 та ОСОБА_19 вчинили інкриміновані злочини по відношенню до нього. Жодних підстав їх оговорювати в нього немає. Ще одну особу, яка була затримана з обвинуваченими, він не впізнав і його відпустили. В подальшому він впізнав і ще одного чоловіка, провадження відносно якого розслідується.

Із врахування показань потерпілого, які судом були сприйняті безпосередньо, суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість вказаних вище протоколів впізнання, оскільки судом не встановлено допущення істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час їх проведення. Судом не досліджувались протоколи допитів потерпілого, тому надавати їм оцінку, в тому числі щодо їх допустимості суд не вправі. Із врахуванням викладеного в цій частині клопотання сторони захисту про визнання недопустимими протоколів впізнання та допитів за участі потерпілого задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає належним та допустимими і надані та досліджені докази, а саме протокол огляду компакт-диску та перегляд відеозапису та речовий доказ - диск (т. 2 а.с. 58-61), який був безпосередньо досліджений судом. Згідно даних вказаних доказів чітко вбачається як відбулось незаконне позбавлення волі та викрадення потерпілого ОСОБА_3 13.08.2018 року о 19 год. 50 хв. на парковці Епіцентр в м. Києві по вул. Кільцева дорога 1б. Дані відображені на диску в повній мірі узгоджуються з показаннями потерпілого щодо обставин його незаконного викрадення та позбавлення волі і ще раз підтверджують відсутність у суду будь-яких підстав вважати показання потерпілого неправдивими. Стороною захисту не наведено переконливих доказів недопустимості вказаних доказів.

Вказані вище докази у своїй сукупності в повній мірі підтверджують причетність та винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, вказаних у обвинувальному акті та вироку суду.

Надані стороною обвинувачення та захисту документи, а саме: постанови, заява, квитанція, протоколи (т. 2 а.с. 1-5, 25-27, 34-36, 45-48, 57, т. 3 а.с. 179-180), які були досліджені судом, не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, тому в основу обвинувального вироку не покладаються.

Показання свідка захисту ОСОБА_23 суд до уваги не бере, оскільки зі слів останнього про події 13.06.2018 року йому нічого невідомо. В той день він розмовляв з потерпілим по телефону, проте розмова була ні про що, він подумав що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи зі своїми друзями. Обвинувачених він не знає. Пояснити, чому його номер записано у телефоні ОСОБА_1 і чому йому телефонував того дня ОСОБА_19 не зміг, вказавши, що йому часто телефонують невідомі номери. Крім того, свідок підтвердив факт неприязних стосунків між ним та потерпілим через борги останнього перед ним, та, що між ними тривають судові спори. Крім того, свідок вказав на те, що гроші, які він давав в борг ОСОБА_3 він отримав від різних незнайомих йому людей під його чесне слово, оскільки має гарну репутацію.

Враховуючи показання потерпілого та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і показання свідка ОСОБА_23 щодо неприязних стосунків між ними внаслідок боргових спорів, та те, що потерпілий фактично звинувачує свідка ОСОБА_23 у замовленні вчинених відносно нього злочинів, проте вказане виходить за межі пред`явленого в рамках даного кримінального провадження обвинувачення, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_23 в тій частині, що суперечить показанням потерпілого, та не бере їх до уваги. Крім того, показання свідка ОСОБА_23 жодним чином не підтверджують невинуватість обвинувачених в інкримінованих їм злочинах, враховуючи й те, як вже зазначалось вище, що у потерпілого відсутні будь-які підстави оговорювати обвинувачених, оскільки він їх раніше не знав та жодних неприязних стосунків до них не мав.

Судом було відмовлено у клопотанні захисту, пов`язаного із наданням показань обвинуваченими, про повторний допит свідка ОСОБА_23 та у одночасному допиті вказаного свідка та обвинувачених, оскільки питання, які захист мав намір з`ясувати були з`ясовані судом під час первинного допиту даного свідка, зокрема, щодо обставин отримання ним грошових коштів, які він в подальшому передав у борг потерпілому, та з приводу знайомства свідка і обвинувачених, крім того, в показах останніх відсутні протиріччя і розбіжності, які б було доцільно усунути під час одночасного допиту осіб відповідно до вимог ч.ч. 14, 15 ст. 352 КПК України. Слід відмітити, що взаємостосунки між обвинуваченими та даним свідком, про які, в тому числі, надавав показання потерпілий виходять за межі пред`явленого обвинувачення і тому судом не оцінюються.

Допитаний в суді свідок захисту ОСОБА_36 показав, що в червні 2018 року приблизно о 20 год. на КП по Житомирській трасі його, ОСОБА_1 та ОСОБА_34 затримали, коли вони їхали на автомобілі Мерседес, білий бус. Крім того, свідок показав про обставини їх затримання, умови тримання в поліції та застосування фізичного і психологічного тиску як на нього, так і на обвинувачених. Їх звинувачували у викраденні людини. В подальшому йому повідомили, що потерпілий його не впізнав і його відпустили, вилучені у нього речі, в тому числі гроші, повернули. Що саме вилучали в автомобілі та у обвинувачених точно не пам`ятає, були телефони, гроші. Протокол затримання відносно нього оформили лише 15.06., хоча затримали 14.06. В його присутності, а також за участі свідків, поліції, обвинувачених на території Голосіївського РУ ГУ проводили огляд Мерседес, це було 15.06.2018 року. Свідок також повідомив, що автомобіль мав три секції, в середній секції з боку є сидушка, газова плита, тумби зверху. На його переконання людина лягти у даному місці не може. Про події 13.06.2018 року йому нічого невідомо.

Враховуючи те, що свідку нічого невідомо про події 13.06.2018 року його показання в основу вироку судом не покладаються, крім того, показання останнього жодним чином не спростовують і доведеність вини обвинувачених у вчиненні викладених у вироку злочинів. Суд не бере до уваги суб`єктивну думку свідка щодо неспроможності показань потерпілого в тій частині, що останній лежав у автомобілі, коли його били та возили, оскільки вказані показання не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_33 , який є власником автомобіля і повідомив суд, що в даній секції передбачено два спальних місця, та показаннями потерпілого ОСОБА_3 . Судом не встановлено підстав для надання неправдивих показань свідком ОСОБА_33 та потерпілим, не встановлені підстави і для оговору останніми обвинувачених. Натомість свідок ОСОБА_36 знайомий з обвинуваченими і саме вказана обставина могла призвести до його суб`єктивної думки щодо неспроможності показань потерпілого у вказаній вище частині.

Разом з тим, показання свідка ОСОБА_36 узгоджуються з показаннями обвинувачених щодо обставин, зокрема, часу їх затримання, та проведення обшуку автомобіля Daimler-Benz 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було проведено 15.06.2018 року з 11 год. до 12 год. 30 хв. за адресою м. Київ, вул. Голосіївська, 15. Показання вказаних осіб та наданий суду протокол обшуку автомобіля від 15.06.2018 року, протоколи впізнання від 15.06.2018 року, не узгоджуються з наданим суду протоколом затримання обвинуваченого ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 64-67) від 15.06.2018 року. На переконання суду, аналіз наданих суду доказів свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_2 були затримані 14.06.2018 року приблизно о 20 год., а не 15.06.2018 року о 17 год. як про це вказано в протоколі затримання. Вказане було підтверджено опосередковано і показаннями свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_38 і ОСОБА_39 , які допитувались як свідки захисту та які, крім іншого, вказували, що втратили зв`язок з їх дітьми ОСОБА_40 і ОСОБА_16 відповідно 14.06.2018 року ввечері. Стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів на спростування вказаної версії сторони захисту під час судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає вказаний факт встановленим.

Враховуючи встановлений судом факт, протокол обшуку від 15.06.2018 року (т. 2 а.с. 28-33) суд визнає недопустимим доказом та не покладає в основу вироку, оскільки, по-перше зі змісту протоколу не можливо зрозуміти, на підставі чого останній було проведено, чи в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України чи на підставі ухвали суду, яку, суду стороною обвинувачення надано не було з метою спростування позицію захисту. Крім того, як вказано вище вказана слідча дія була проведена за участю ОСОБА_26 та ОСОБА_1 , які фактично були затримані, проте їх статус процесуально був не визначений, право захисту затриманих осіб на момент проведення обшуку, в тому числі і їх особистого обшуку, забезпечено не було, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, є незрозумілим де та яким чином зберігався предмет обшуку - автомобіль Мерседес з 14.06.2018 року до моменту його обшуку 15.06.2018 року. Також заслуговують на увагу і доводи захисту щодо відсутності підпису ОСОБА_1 у вказаному вище протоколі, незаконності проведення особистого обшуку обвинувачених без ухвали суду. Крім того, у протоколі обшуку вказано про здійснення фіксації даної слідчі дії, проте жодні фото таблиці чи відеозаписи суду не надані, що також вказує на недопустимість вказаного доказу. Слід вказати, що сторона обвинувачення жодним чином не спростувала таку позицію сторони захисту ні під час судових дебатів, ні під час відновленого судового розгляду та судових дебатів, проведених повторно.

Протоколи оглядів від 14.08.2018 року (т. 2 а.с. 37-44) також визнаються судом недопустимими доказами, оскільки оглянуті предмети, визнані речовими доказами, були здобуті під час проведення обшуку 15.06.2018 року, тобто під час проведення слідчої дії, яка визнана судом недопустимою з підстав вказаних вище. Слід вказати, що про недопустимість вказаних доказів свідчить, як вірно вказала сторона захисту, і те, що слідчі дії проведені не уповноваженою особою, за участю, як вказано у протоколі, понятих, дані про яких до протоколу в порушення вимог закону не внесені. Крім того, вказані протоколи містять виправлення дати їх складання, що ставить під сумнів дійсну дату їх складання та присутність при цьому понятих, вказаних у зазначених документах. Сторона обвинувачення на спростування вказаних фактів також будь-яких заперечень чи доказів не надала.

Питання щодо застосування недозволених методів слідства під час затримання, про які надавали показання обвинувачені, та на які звертали увагу захисники, виходять за межі обвинувачення, яке розглядається в рамках даного кримінального провадження, а тому надавати оцінку таким показанням та обставинам суд в даному кримінальному провадженні не вправі. Слід вказати, що суду не були надані будь-які докази, зокрема, медичні документи, на підтвердження вказаних фактів.

Стороною захисту, крім іншого, під час судового розгляду до моменту надання показів обвинуваченими, було заявлено клопотання про допит ряд свідків з метою підтвердження алібі обвинувачених, які були відкриті стороні обвинувачення у визначений законом порядок. Не дивлячись на зміну позиції обвинувачених, суд вважає за доцільне надати оцінку вказаним показанням.

Так, свідок захисту ОСОБА_38 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 , показала, що 13.06.2018 року її син повернувся додому приблизно о 21 год. та ліг відпочивати. Він завжди повертається додому між 20 год. та 21 год. 30 хв.

Свідок ОСОБА_39 , який є батьком обвинуваченого ОСОБА_26 , повідомив в суді, що 13.06.2018 року бачив сина приблизно о 19 год., вони обговорили певні моменти і останній поїхав з внучкою додому. В подальшому 15.06.2018 року дізнався, що його затримали.

Свідок ОСОБА_41 повідомила, що знайома з ОСОБА_16 давно, між ним гарні сусідські стосунки, крім того, він є керівником компанії, яка обслуговує їх житловий комплекс. 13.06.2018 року бачила ОСОБА_34 приблизно о 21 год., домовлялись завчасно зустрітись після 20 год. Той день запам`ятала, оскільки в неї в м. Луганськ померла собака. Одразу не повідомила, не може пояснити чому, через два роки захисник з нею зв`язався і вона все пригадала.

Свідок ОСОБА_42 показав, що ОСОБА_21 його друг з дитинства, бачить його щодня 13.06.2018 року домовився з ОСОБА_43 зустрітися, що взяти в нього в борг гроші у зв`язку із сімейними обставинами, і ввечері він дав йому в борг 5 000 грн., через декілька днів дізнався що ОСОБА_43 затримали. Зустріч вони мали приблизно між 18-19 год.

Свідок ОСОБА_44 повідомив, що працює головним бухгалтером на підприємстві, де керівником є ОСОБА_18 . В червні 2018 року в них було багато роботи. ОСОБА_19 зазвичай щодня з 8 до 17 год. на роботі. 13.06.2018 року вона теж скоріш за все його бачила, він підписував документи. Часто він їздить у справах, а потім повертається, іноді лишається і після робочого часу. 13.06.2018 року, на скільки пригадує, він теж затримувався, але на скільки часу, не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_45 повідомив, що ОСОБА_1 знає приблизно три роки, робочі стосунки, ОСОБА_34 знає наглядно. 13.06.2018 року він на замовлення реконструював плитку в м. Ірпінь. Між 17-18 год. ОСОБА_20 привозив йому матеріал. Куди він поїхав далі йому невідомо. В подальшому дізнався, що його затримали.

Свідок ОСОБА_46 в суді показав, що ОСОБА_19 його друг дитинства. 13.06.2018 року він в парку в м. Ірпінь святкував день народження своєї доньки. ОСОБА_34 він бачить щодня на території житлового комплексу, де він проживає, і який обслуговує фірма, яку очолює ОСОБА_19 13.06.2018 року скоріш за все він також бачив ОСОБА_34 в період з 19 до 21 год. і ймовірніше, що саме того дня він привітав його з днем народження доньки. Характеризує обвинуваченого виключно позитивно.

Проаналізувавши вказані показання, суд дійшов висновку, що останні не спростовують доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за викладених у вироку обставин, виходячи з наступних підстав.

В першу чергу слід вказати про те, що показання вказаних свідків були спростовані самими обвинуваченими під час надання показів. Крім того, слід вказати, що вказані свідки були заявлені стороною захисту більше ніж через рік з моменту інкримінованих обвинуваченим злочинів, що також викликає сумнів в їх достовірності та правдивості, враховуючи те, що обвинувачені не заявляли про наявність у них алібі під час як досудового розслідування, так і судового розгляду справи. Лише після дослідження всіх доказів сторони обвинувачення та заявлених першочергово доказів сторони захисту, остання заявила про наявність додаткових свідків на підтвердження алібі обвинувачених.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , оскільки останні є близькими родичами обвинувачених, і такі їх показання, надані більше ніж через рік після подій спрямовані виключно на допомогу своїм синам уникнути кримінальної відповідальності.

Показання інших свідків, зокрема, щодо часу зустрічі з обвинуваченими є приблизними, крім того, більшість з них не відноситься до часу вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів. Крім того, вказані свідки також знаходяться в дружніх стосунках з обвинуваченими, що може вказувати на їх бажання допомогти своїм друзям, враховуючи й те, що про події 13.06.2018 року вказані особи повідомили лише зі сплином тривалого терміну часу. Судом з метою перевірки показань свідків ставились питання щодо подій, які мали місце до та після 13.06.2018 року, при цьому свідки, посилаючись на сплив часу, повідомляли, що точно пригадати тих подій не можуть.

За таких обставин суд, дослідивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінивши їх із врахуванням вимог ст. 94 КПК України, вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих, достовірних, та у їх сукупності достатніх та взаємопов`язаних доказів, покладених в основу вироку, для прийняття рішення про вчинення відносно ОСОБА_3 вказаних у вироку злочинів, а також наявність і доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів, а саме передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України.

Підстав для перекваліфікації дій обвинувачених суд не вбачає, вважає, що кваліфікація їх дій є вірною та відповідає встановленим судом фактичним обставин вчинених ними злочинів.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати про наступне. В судовому засіданні 27.08.2020 року судом було закінчено проведення судових дебатів та надано обвинуваченим право звернутися до суду із останнім словом. Разом з тим, обвинувачені, в черговий раз зловживаючи своїми процесуальними правами просили суд надати час для підготовки до останнього слова, не дивлячись на те, що такий час у них був в період з 12.02.2020 року, коли клопотання аналогічного змісту було задоволено судом. Крім того, судом 26.08.2020 року було задоволено клопотання сторони захисту про надання часу для підготовки до судових дебатів та останнього слова у зв`язку із наданням обвинуваченими показів і засідання було відкладено до 27.08.2020 року. Із врахуванням вказаного, визнаючи такі дії сторони захисту, в тому числі, обвинувачених як зловживання своїми процесуальними правами судом було відмовлено у надані часу для підготовки до останнього слова та визнано такі дії обвинувачених після декількох пропозицій звернутися до суду із останнім словом як відмова від останнього слова. Слід вказати, що після оголошення у справі перерви 12.02.2020 року за клопотанням обвинувачених, останні протягом шести місяців ухилялись від явки до суду, не надавши суду при цьому беззаперечних доказів неможливості взяти участь в даних засіданнях. Надані лікарняні листи та медичні довідки, які, крім іншого, містять діагнози обвинувачених, у вказаний період підтверджували лише факт перебування осіб на амбулаторному лікуванні та звільненні їх від роботи, проте жодним чином не підтверджували факт неможливості фізично, зокрема, за станом здоров`я взяти участь в судових засідання, та скористатись своїм правом на останнє слово.

В судовому засіданні 25.08.2020 року обвинувачені також намагались ухилитись від закінчення судового розгляду, посилаючись на погане самопочуття та неможливість виступити з останнім словом, проте згідно висновків наданих суду медичними працівниками швидкої медичної допомоги, викликаної судом, їх стан здоров`я був задовільний і останні могли брати участь в засіданнях. Після встановлення даних фактів судове засідання було продовжено і обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду із останнім словом, після чого судовий розгляд було відновлено.

За таких обставин, із врахуванням принципу верховенства права, який включає права не лише обвинувачених, а і потерпілих у кримінальних провадженнях, рівності перед законом і судом як сторін, так і інших учасників процесу, в тому числі потерпілого, принципу розумних строків розгляду справи, суд вважає, що під час розгляду справи не було допущено порушень права на захист обвинувачених, в тому числі, не було порушено вимог ст. 365 КПК України.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_10 покарання як основного, так і додаткового суд враховує тяжкість вчинених ними злочинів, обставини вчинення злочинів, позицію потерпілого як під час судового розгляду, так і в судових дебатах, який просив призначити найсуворіше покарання, враховуючи те, що обвинувачені навіть не вибачились перед ним, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинувачених. Крім того, суд враховує дані про особу обвинувачених, зокрема, те, що останні працюють, мають постійне місце проживання та реєстрації, характеризуються позитивно, раніше згідно вимог ст. 89 КК України не судимі, одружені, мають міцні соціальні зв`язки, батьків похилого віку, які потребують підтримки та допомоги, враховуючи їх вік та стан здоров`я, обставину, що пом`якшує покарання обох обвинувачених - наявність у них малолітніх дітей. Із врахуванням викладеного суд, вважає за доцільне призначити ОСОБА_10 та ОСОБА_2 за вчинені злочини основне покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, та додаткове покарання, передбачене санкціями ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, та враховуючи наявність сукупності злочинів остаточно визначити обвинуваченим покарання із врахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченим реальної міри покарання, з урахуванням порушення обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків та зловживання своїми процесуальними правам під час судового розгляду, з метою запобігти можливим ризикам ухилитися від суду та перешкодити виконанню вироку після набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне змінити обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід із застави на тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_20 та ОСОБА_2 частково визнали заявлений до них цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 в розмірі понесених ним витрат на лікування.

Судом з метою розгляду та вирішення заявленого у справі цивільного позову відповідно до вимог ст. 129 КПК України згідно встановленого порядку та обсягу дослідження доказів в цій частині було заслухано обвинувачених, потерпілого, досліджено цивільний позов.

Потерпілий просив задовольнити позов в повному обсязі, а саме в розмірі 22 616 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 500 000 грн. на відшкодування моральних збитків, з підстав відображених у позовній заяві.

Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_3 просить відшкодувати йому 15000 грн., які в нього були викрадені під час вчинення злочину, 7616 грн. кошти, витрачені ним згідно наявних у нього чеків на лікування. Крім того, вказав, що внаслідок вчинення відносно нього злочинів йому було завдано фізичні, душевні, психічні страждання та моральні переживання, порушено активне громадське життя. Вказані злочини змінили його життя. Постійні спогади про події, страх перед можливим повторенням аналогічних злочинів відносно нього. Життя сім`ї також було змінено, у зв`язку із його лікування, подальшим розслідування та судовим розглядом справи. Також потерпілий звертає увагу, що обвинувачені не вибачились перед ним та не відшкодували жодних збитків.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши цивільний позов, суд вважає за необхідне задовольнити його частково.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує надані потерпілим копії чеків щодо понесених ним витрат на лікування, позицію обвинувачених в цій частині позову. Крім того, суд враховує встановлений під час судового розгляду факт незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого в розмірі 15000 грн. під час здійснення нападу на нього обвинуваченими. Із врахування вказаного цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, стягнувши його розмір з обвинувачених солідарно.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_3 суд враховує обставини вчинення злочинів, ступінь фізичного болю, який відчував потерпілий внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень, біль, страх, страждання як в момент вчинення відносно нього злочинів, так і після цього. Також, суд бере до уваги порушення звичайного ритму потерпілого, ступінь тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень, ступінь його психічних страждань. На підставі викладеного, суд вважає, що, заявлений потерпілим розмір моральної шкоди підлягає до задоволення в розмірі 80 000 грн. з обох обвинувачених солідарно.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання

за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

за ч. 3 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна,

за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання

за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

за ч. 3 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна,

за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна.

Строк основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_10 обчислювати з 28.08.2020 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь потерпілого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) 22 616 (двадцять дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень на відшкодування матеріальних збитків та 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі:

автомобіль марки Daimler-Benz 316 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_33 , залишити за належністю власнику ОСОБА_33 ,

грошові кошти, вилучені під час обшуку 15.06.2018 року, в розмірі 23800 грн., які знаходяться на зберіганні в УФ ЗБО ГУ НП в м. Києві, повернути за належністю власникам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

предмети та мобільні телефони, вилучені під час обшуку автомобіля від 15.06.2018 року (т. 2 а.с. 131), які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Голосіївського УП (квитанція № ФП-011420), повернути за належністю власникам,

компакт-диск з записами з магазину «Епіцентр», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в загальному розмірі 1796 грн. 90 коп. (по 898 грн. 45 коп. з кожного).

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу змінити із застави на тримання під вартою.

Взяти обвинувачених ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Заставу, внесену 7.06.2019 року у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, призначення платежу застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесену на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 - повернути заставодавцю.

Заставу, внесену 7.06.2019 року у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, призначення платежу застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесену на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 - повернути заставодавцю.

Зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк призначеного основного покарання строк досудового тримання їх під вартою з 14.06.2018 року (дата фактичного затримання, встановлена вироком суду) по 7.06.2019 року включно.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Г. В. Бондаренко