Ухвала суду № 91206786, 28.08.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 703/561/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Михальченко Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Чмих І.С.,

прокурора – Шепотіна В.В.,

захисників – Пятіна Є.В., Дяченко В.М., Цвіркун О.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

До Придніпровського районного суду міста Черкаси із Кропивницького апеляційного суду після скасування вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 квітня 2017 року надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 25 червня 2020 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В ході судового розгляду провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів. Клопотання мотивував тим, що наразі ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України не припинили існувати і в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, є підстави спрогнозувати неправомірну поведінку обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Дяченко В.М. проти задоволення клопотання прокурора , щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – заперечила. Звернулася до суду з клопотанням щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на останнього обов`язків передбачених чинним законодавством. Клопотання мотивує тим, що стороною обвинувачення суду не надано жодних доказів, які б свідчили, про те що ОСОБА_2 має намір ухилятися від органів суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. При вирішенні клопотання просила врахувати той факт, що її підзахисний тривалий час а саме з 24.09.2015 року перебуває під вартою, а той час як відносно інших фігурантів в даному кримінальному провадженні обрано взагалі не обрано будь-якого запобіжного заходу. Вважає, що всі зазначені вище доводи, дають підставу суду для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 , підтримав думку захисника. Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього заперечив та просив суд змінити на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. При вирішенні даного клопотання просив врахувати факти зазначені його захисником, та той факт, що він з 2015 року утримується під вартою, а два інших фігуранта перебувають на волі. Крім того, за такий тривалий час розгляду кримінального провадження, ризики передбачені ст.177 КК України, перестали існувати, а тому будь-якого впливу на свідків він не вчинить.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисник - адвокат Пятін Є.В. та Цвіркун О.В. підтримали клопотання заявлене адвокатом Дяченко В.М.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, Суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Згідно ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи норми ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, головуючий колегії приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 одноособово.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 діб, головуючий суддя, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.

Судом встановлено, що підставою для продовження застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливати на свідків, матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2020 року включно.

Керуючись ст.ст. 314-316,331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня постановлення ухвали, тобто до 25 жовтня 2020 року, включно.

Копію ухвали направити прокурору та начальнику слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси 28.08.2020 року о 10 год. 30 хв.

Головуючий: Ю. В. Михальченко