Ухвала суду № 91205570, 27.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про вихід з письмового провадження

27 серпня 2020 року м. Київ № 640/15753/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за

час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (адреса: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28, ідентифікаційний код 40381452) (надалі - відповідач або НАЗК), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 квітня 2020 року № 346-к/тр про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на аналогічній посаді (головного спеціаліста) у Національному агентстві з питань запобігання корупції з 08.04.2020;

- стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10.04.2020 по дату винесення рішення по даній справі;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на аналогічній посаді (головного спеціаліста) та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;

- стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 25000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В якості підстав позову зазначено, що відповідачем прийнято протиправний наказ про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу аналітичної та роз`яснювальної роботи Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя у зв`язку зі скороченням посади.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

13.08.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання № 112-02/40433/20 від 11.08.2020 представника Національного агентства з питань запобігання корупції - Любченка Я.П. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що характер спірних правовідносин вимагає дослідження ряду питань як зі сторони позивача так і НАЗК, які можуть бути поставлені лише при безпосередній участі у судовому засіданні.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо критерію "малозначності", суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З наведеного вбачається, що для сторін застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад та кількість учасників у даній справі не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не зумовлюють необхідність зміни виду провадження, враховуючи, що будь-яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в підготовчому провадженні не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін у судовому засіданні.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Національного агентства з питань запобігання корупції № 112-02/40433/20 від 11.08.2020 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

2. Розглядати справу № 640/15753/20 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. Призначити справу до розгляду у судове засідання на 15.10.2020 о 11:30 год.

4. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, блок А, 1-ий поверх, зал судового засідання № 9.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко