Рішення № 91205157, 28.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3018/20

РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

I. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову від 21.02.2020 №2200-0301-8/5895 головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ) та рішення про відмову головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.12.2019 №222030005757;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби роботу в період з 30.03.1993 року по 16.12.2019 рік, коли ОСОБА_1 були присвоєні персональні та спеціальні звання;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити виплату для ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до ч. 1 та 18 статті 37 Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ) в розмірі 60% суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з дня подання заяви до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- постанову суду в межах суми платежу за 1 місяць звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем всупереч вимогам ст. 37 Закону України «Про державну службу» відмовлено у проведенні перерахунку та призначенні пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про державну службу» через відсутність стажу на відповідних посадах державної служби. На думку позивача, відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи на державній службі період її роботи з 30 березня 1993 року по 16 грудня 2019 року на посадах в органах митної та податкової служби, а тому відмова відповідача перевести її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству.

06.02.2020 до суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просило відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказали, що згідно з пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 мають, зокрема, чоловіки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, позивач набуде право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" при досягненні пенсійного віку. Крім того, вказали, що період роботи позивача з 30 березня 1993 року по 16 грудня 2019 року на посадах в органах митної та податкової служби не відносяться до посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу», і не зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Вказали, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2020 позовну заяву було залишено без руху. Вимоги вказаної ухвали виконані позивачем.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачу з червня 2018 року призначена пенсія по втраті годувальника.

16.12.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митної та податкової спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС відповідно до пункту 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

17.12.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про переведення її з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723.

Листом від 21.02.2020 №2200-0301-08/5895 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви, оскільки право на переведення з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» у позивача відсутнє. Вказали, що до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби не зараховано період роботи на посадах в органах митної та податкової служби, оскільки відсутні відомості про прийняття позивачем присяги державного службовця.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася в суд з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Згідно з статтею 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу"№889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтями 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 4 Порядку про обчислення стажу державної служби № 229 від 25 березня 2016 року стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу". До стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання

Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Пунктом 1 статті 588 Митного кодексу України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних та податкових органах має зарахуватися до стажу державної служби , який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 у справі К/9901/5405/17 (№351/1792/17).

Тобто, відповідачем безпідставно не зараховано до стажу позивача період роботи з 30 березня 1993 року по 16 грудня 2019 року на посадах в органах митної та податкової служби і відповідно, дії відповідача в цій частині є протиправними.

Оскільки позивач досягла пенсійного віку, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно з статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII. Тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по втраті годувальника, призначеної їй відповідно до Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII.

Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Справа, яка розглядається є типовою та за всіма ознаками, відповідає зразковій справі №Пз/9901/23/18 за позовом ОСОБА_2 до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, а тому суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в рішенні від 13.02.2019.

Так, у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 зроблено правові висновки про необґрунтованість доводів відповідача, щодо визначення законодавцем правил, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, а саме застосування у сукупності норм, визначених пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, і норм, передбачених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, відповідно до яких умовами для призначення пенсії державного службовця є: вік, стаж державного службовця і страховий стаж.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Виходячи із викладеного, неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, за яким розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині 3 статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 22 Конституції України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до частини 7 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення, судом повністю відновлюються права позивача, а тому підстав для визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладеної листом від 21.02.2020 №2200-0301-8/5895, немає. Тому в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

За змістом наданих до пенсійного органу документів, наявних у матеріалах справи та наведених норм законодавства у сукупності, слідує, що позивач має право на переведення на інший вид пенсії з дня звернення до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

Отже, для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити та здійснити виплату для ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до ч. 1 та 18 статті 37 Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ) в розмірі 60% суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з дня подання заяви до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Щодо позовної вимоги у якій позивач просить допустити до негайного виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що позовні вимоги, заявлені позивачем є зобов`язального характеру, та стосуються виключно встановлення наявності чи відсутності підстав для врахування стажу роботи для переведення з одного виду пенсії на інший, підстави для застосування приписів пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено протиправність дій відповідача, а тому, наявні підстави для їх часткового задоволення.

Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 21.12.2019 №222030005757 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби роботу в період з 30.03.1993 року по 16.12.2019 рік, коли ОСОБА_1 були присвоєні персональні та спеціальні звання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити виплату для ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до ч. 1 та 18 статті 37 Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ) в розмірі 60% суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з дня подання заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 серпня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Д. Гнап