Рішення № 91205116, 28.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1699/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державна установа "Північна виправна колонія (№90)" до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

01 липня 2020 року Державна установа "Північна виправна колонія" (№90) (надалі - позивач, ДУ "Північна виправна колонія" (№90) ( надалі - позивач, ДУ "Північна виправна колонія" (№90) до суду з позовом до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( надалі - відповідач, Суворовський РВДВС у м. Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), яким просить:

- визнати протиправною постанову старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Вікторії Олегівни ВП 62274196 від 10.06.2020 р. про стягнення з Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Вікторії Олегівни ВП 62274196 від 10.06.2020 р. про стягнення з Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 р. по справі № 540/1630/19 містить вимогу тривалого характеру (стягнення періодичних платежів), тому його виконання підлягає в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та відповідно до положень статті 27 ч. 5 п. 3 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 від 02.06.2016 р. виконавчий збір при виконанні такого рішення не підлягає стягненню. Вказані обставини за позицією позивача свідчать про протиправність постанови відповідача про стягнення з ДУ " Північна виправна колонія (№ 90) " виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн.

27.08.2020 р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки до Суворовського РВДВС у м. Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 540/1630/19, виданим 14.04.2020 Херсонським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано ДУ " Північну виправну колонію (№ 90) " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період проходження строкової військової служби, починаючи з 01.05.2019 р. Після чого, державним виконавцем 09.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62274196 та 10.06.2020 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн. Враховуючи, що вищезазначене виконавче провадження носить немайновий характер та боржником є юридична установа, тому виконавчий збір стягується у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, що на момент відкриття виконавчого провадження складав 4 723,00 грн., а виконавчий збір відповідно 18 892,00 грн. При цьому, відповідач вказує, що рішення Херсонського окружною адміністративного суду по справі № 540/1630/19 від 12.11.2019 боржником не виконується та не надані державному виконавцю документи, що підтверджують сплату. Враховуючи вказані обставини, відповідач вважає доводи позивача щодо протиправності та скасування постанови ВП 62274196 від 10.06.2020 р. про стягнення з Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. надуманими, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами, встановленими ст. 287 КАС України, призначено судове засідання на 28.08.2020 р. о 10-00 год.

В судове засідання учасники справи не прибули, при цьому, представники сторін надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП 62274196, на примусовому виконанні Суворовського РВДВС у м. Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист № 483 2020 р., виданий Херсонським окружним адміністративним судом 14.04.2020, яким зобов`язано ДУ" Північну виправну колонію (№ 90) " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період проходження строкової військової служби, починаючи з 01.05.2019 р.

09.06.2020 постановою старшого державного виконавця Суворовського РВДВС у м. Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко В.О. відкрито виконавче провадження № 62274196 з примусового виконання вказаного виконавчого документу.

10.06.2020 постановою старшого державного виконавця Суворовського РВДВС у м. Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко В.О. стягнуто з боржника Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" виконавчий збір в розмірі 18 892,00 грн.

Не погоджуючись з постановою відповідача про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України ( п.1 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Згідно з частиною першою ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частинами п`ятою та шостою ст. 26 цього Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Так, відповідно до частин 1 та 3 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Відповідно до ст. 2 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень » від 05.06.2012 № 4901-VI ( надалі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 440, в якому терміни вживаються в такому значенні, зокрема, рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою ст. 2 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб`єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

VI. Оцінка суду

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону № 1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 27 Закону № 1404 передбачено випадки, у яких виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів та якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України " Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

З наведених вище норм Закону випливає, що за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, виконуються рішення про стягнення коштів з державного органу, і такі рішення виконуються органом Державного казначейства.

Разом з тим, судом встановлено, що виконавчий лист № 483 2020 р., виданий Херсонським окружним адміністративним судом 14.04.2020, яким зобов`язано ДУ" Північну виправну колонію (№ 90) " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період проходження строкової військової служби, починаючи з 01.05.2019 р. /2701/14-а носить зобов`язальний характер, а тому його виконання не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

При цьому, суд вважає помилковою позицію позивача щодо віднесення вказаного зобов`язання до стягнення періодичних платежів (заробітної плати) на період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби, оскільки в даному випадку вимога за виконавчим листом № 483 2020 р. передбачає одноразовий характер виконання шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за певний період проходження військової служби, а не стягнення періодичних платежів.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 3 ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до приписів якого, виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Щодо інших доводів позивача та відповідача, викладених у змісті позову та відзиву на позов, у тому числі, надані позивачем із супровідним листом докази нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за липень та серпень 2020 року, то суд вважає їх такими, що не впливають на правильність вказаних висновків суду, а тому суд не бере їх до уваги.

Крім того, при вирішенні даних спірних правовідносин судом враховано правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 25 червня 2020 року, справа № 286/84/17, адміністративне провадження № К/9901/18224/18, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КА України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи дані спірні правовідносини в межах заявлених вимог та доводів сторін, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат суб`єкту владних повноважень у разі відмови в задоволенні позову позивачу - юридичній особі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволені позову Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" (місцезнаходження: 73032, м. Херсон, вул. Некрасова, 234, код ЄДРПОУ 08564699) до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 7300, м.Херсон, вул. Б.Мозолевського, 2, код ЄДРПОУ 34906703) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 28 серпня 2020 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 105000000