Ухвала суду № 91204941, 28.08.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

Справа № 500/2039/20

28 серпня 2020 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» через представника - адвоката Щербатюка Олега Дмитровича звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100, від 19.09.2019 №1283170/42781100, від 09.09.2019 №1271861/42781100, від 16.09.2019 №1280437/42781100, від 16.09.2019 №1280436/42781100, від 16.09.2019 №1280435/42781100, від 17.10.2019 №1309200/42781100, від 18.12.2019 №1355861/42781100, від 05.12.2019 №1345414/42781100, від 18.12.2019 №1355860/42781100;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2»: №1 від 20.06.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 04.07.2019, №6 від 28.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 13.09.2019, №2 від 10.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 14.08.2019, №3 від 11.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 29.08.2019, №4 від 12.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 29.08.2019, №5 від 13.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 29.08.2019, №7 від 16.09.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 26.09.2019, №9 від 05.11.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 27.11.2019, №10 від 13.11.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 29.11.2019, №11 від 25.11.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 11.12.2019.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує десять рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнятих податковим органом у період з 11.07.2019 по 18.12.2019, однак, з позовом до суду звернувся лише 04.08.2020 (цією датою здано позов на пошту), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Разом із тим, позивач у позовній заяві посилається на карантинні обмеження як на підставу продовження строків звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який в подальшому продовжено до 31.08.2020.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі Закон № 540-ІХ), яким розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Вказаний закон набрав чинності 17.07.2020, отже, перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020. Позивач звернувся до суду з даним позовом 04.08.2020 (позов здано на пошту).

Таким чином, у зв`язку із встановленням з 12.03.2020 на території України карантину, суд вважає поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду по позовних вимогах щодо скасування рішень суб`єкта владних повноважень, строк на оскарження яких закінчувався у період з 12.03.2020 по 06.08.2020. Так, суд визнає поважною вказану причину пропуску позивачем строку звернення до суду щодо оскарження рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 19.09.2019 №1283170/42781100, від 16.09.2019 №1280437/42781100, від 16.09.2019 №1280436/42781100, від 16.09.2019 №1280435/42781100, від 17.10.2019 №1309200/42781100, від 18.12.2019 №1355861/42781100, від 05.12.2019 №1345414/42781100, від 18.12.2019 №1355860/42781100.

Що стосується рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100, то строк для їх оскарження минув до встановлення карантинних обмежень. При цьому, позивач не вказав причин пропуску строку звернення до суду до моменту встановлення в Україні карантину.

У зв`язку з цим ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Так, позивачу (представнику позивача) необхідно було усунути недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів на обґрунтування таких підстав. Крім того, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 21020,00 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру, несплачений при поданні позовної заяви.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11.08.2020 до суду 25.08.2020 поштовим зв`язком від представником позивача надійшло платіжне доручення №12 від 12.08.2020 про сплату судового збору у розмірі 21020,00 грн, а також заява про поновлення строку звернення до суду, у якій представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду, який пропущено, на його думку, з поважних причин.

Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована наступним.

Статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу). Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Таким чином, вказані вище положення ПК України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Проте, у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладених у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.2019 (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС України, а не ПК України, тобто строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ТОВ «Агро-Ланка-2» в адміністративному порядку рішення контролюючого органу від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100 не оскаржувало, тому строк звернення до суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. ТОВ «Агро-ланка-2» звернулось із позовом до суду 04.08.2020, відтак позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

З урахуванням викладеного, покликаючись, серед іншого, на пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на те, що у даному випадку зміна Верховним Судом правової позиції є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду й поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог та визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду та наявності підстав для поновлення такого строку, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 ПК України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення ПК України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У спірному випадку з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, заяви на усунення недоліків позовної заяви вбачається, що позивач не скористався досудовим порядком вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

У постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 (на яку посилається представник позивача) Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.2019 (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС України, а не ПК України.

Таким чином, колегія суддів сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірним є питання дотримання строку щодо оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100.

З огляду на наведені положення КАС України та правові висновки Верховного Суду, строк звернення до суду по цих позовних вимогах становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовними вимогами про оскарження рішень податкового органу від 11.07.2019 та 09.09.2019 позивач звернувся до суду лише 04.08.2020, в той час коли строк оскарження спірних рішень закінчився 13.01.2020 та 10.03.2020 відповідно (з огляду на те, що останній день припадав на вихідний чи святковий день).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач з позовом до суду про скасування вищевказаних двох рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100 звернувся 04.08.2020, тому Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Причина пропуску строку звернення до суду, яку наводить позивач – зміна Верховним Судом правової позиції, на переконання суду, не є поважною причиною пропуску такого строку. Крім того, з правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, і наведена вище, вбачався аналогічний підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доводи представника позивача із посиланням на практику Європейського суду з прав людини не спростовують факт пропуску строку звернення до суду, оскільки Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

За практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Щодо правової позиції Верховного Суду у постанові від 30.03.2020 у справі №826/10808/18, на яку посилається позивач як аналогічну, то вона стосується інших, відмінних ніж у цій справі, обставин.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

При цьому, представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено будь-яких поважних причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100 без поважних причин.

Частиною другою статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадку, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (частина шоста статті 169 КАС України).

Відтак позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100 та від 09.09.2019 №1271861/42781100 та похідних від них позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2»: №1 від 20.06.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 04.07.2019, №2 від 10.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 14.08.2019, слід повернути позивачу.

При цьому, суд зазначає, що повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суд після усунення обставин, які послугували підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом другим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відтак, позивачу слід роз`яснити, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору за дві позовні вимоги, щодо яких постановлена ухвала про повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100, від 09.09.2019 №1271861/42781100 №52132172 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2»: №1 від 20.06.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 04.07.2019, №2 від 10.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 14.08.2019, наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100, від 09.09.2019 №1271861/42781100 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2»: №1 від 20.06.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 04.07.2019, №2 від 10.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 14.08.2019, відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.07.2019 №1219898/42781100, від 09.09.2019 №1271861/42781100 та похідних від них позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ланка-2»: №1 від 20.06.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 04.07.2019, №2 від 10.08.2019 датою її подання для реєстрації, а саме - 14.08.2019, повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви в частині позовних вимог невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Суддя Чепенюк О.В.