Рішення № 91204823, 18.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2020 року м. Рівне №460/906/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката В.С. Шевчука; представника відповідача - Т.М. Шангрик; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000443304 від 22.01.2020 про застосування штрафу у розмірі 510,00 грн., №0000453304 від 22.01.2020 про визначення податкового зобов`язання за платежем «військовий збір» у розмірі 17928 грн. 45 коп., №0000463304 від 22.01.2020 про визначення податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 215141 грн. 39 коп.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02.01.2020 на адресу позивача надійшов Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань подання до органів ДПС декларації про майновий стан та доходи за звітний період з 01.01.2016 по 31.12.2016, своєчасності та повноти сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору» від 21.12.2019 №629/17-00-33-04/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення норм Податкового кодексу України щодо не нарахування та несплати сум податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору внаслідок не відображення в річній декларації за 2016 рік сум доходу - додаткового блага за ознакою « 126», отриманого як прощену (анульовану) суму кредиту за кредитним договором. На підставі Акта перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є протиправними. Позивач вказує, що про факт прощення боргу банківською установою йому не було відомо взагалі: жодних повідомлень про прощення боргу не отримував, жодних договорів про прощення боргу не укладав та не підписував. Вказує, що у контролюючого органу були відсутні будь-які правові підстави для визначення сум грошових зобов`язань, оскільки під час перевірки фіскальний орган не встановив дійсні обставини, та в основу своїх висновків поклав лише лист банківської установи без перевірки первинних документів. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами перевірки Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України від 28.11.2019, листа АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312 та Декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік від 31.01.2017 №9268604968, в ході перевірки встановлено, що позивачем отримано у I кварталі 2016 року дохід у загальній сумі 956183,95 грн., як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк» - ознака доходу « 126», що в силу норм Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування. Відповідач вказує, що позивач подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік - 31.01.2017 №9268604968 не у повному обсязі: до декларації не включено дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк», що оподатковується, в сумі 956183,95 грн., що свідчить про порушення платником податків норм податкового законодавства та є безумовною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.03.2020; витребувано у ПАТ «Укрсоцбанк» (вулиця Ковпака, 29, місто Київ, 03150): Угоду про прощення боргу та/або інші докази про вручення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомлення про прощення боргу у першому кварталі 2016 року; інформацію про те, чи є прощена (анульована) сума боргу курсовою різницею між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 підготовче засідання відкладене на 09.04.2020 за клопотанням представника позивача.

Підготовче засідання, призначене на 09.04.2020, не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному у період з 30.03.2020 по 11.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 витребувано у АТ «Альфа-Банк» (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, 100) наступні докази: оригінал Договору №1 від 19 лютого 2016 року про внесення змін до Договору кредиту №641Д від 21 грудня 2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); підготовче засідання відкладене на 07.07.2020.

Ухвалою суду від 07.07.2020 підготовче засідання відкладене на 04.08.2020 за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою суду від 04.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника позивача про призначення експертизи залишене без задоволення, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18.08.2020.

У судове засідання 18.08.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях на адміністративний позов, правову позицію щодо предмета спору та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 18.08.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу керівника Головного управління ДПС у Рівненській області від 29.11.2019 №797 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб та самозайнятих осіб Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за результатами якої складений Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань подання до органів ДПС декларації про майновий стан та доходи за звітний період з 01.01.2016 по 31.12.2016, своєчасності та повноти сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору» від 21.12.2019 №629/17-00-33-04/ НОМЕР_1 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 8).

Позивачем подані до контролюючого органу письмові Заперечення на Акт перевірки від 08.01.2020 (вх. від 09.01.2020), в яких позивач вказував на відсутність будь-яких підстав для висновків про порушенням платником податків норм податкового законодавства; вказував, що не отримував від кредитора жодних повідомлень про анулювання (прощення) кредиту, а тому не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді нарахування сум грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та штрафу за неподання декларації (а.с. 21).

Контролюючим органом сформована Відповідь на заперечення від 17.01.2020, у якій вказано про незмінність висновків Акта перевірки (а.с. 22).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020:

№0000443304 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. (а.с. 14) (далі іменується - ППР №0000443304);

№0000453304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» у загальному розмірі 17928 грн. 45 коп., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 14342,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3585,69 грн. (а.с. 56) (далі іменується - ППР №0000453304);

№0000463304 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 215141 грн. 39 коп., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 172113,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43028,28 грн. (а.с. 16) (далі іменується - ППР №0000463304).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - ППР №0000443304, №0000453304 та №0000463304, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

У Розділі III «Висновки» Акта перевірки зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення:

(1) абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі іменується - ПК України), а саме: не оподаткування доходу в сумі 956183,95 грн., отриманого у I кварталі 2016 року як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк», в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 172113,11 грн.;

(2) підпунктів 1.2 та 1.6 пункту 16-1 статті 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме: не оподаткування доходу в сумі 956183,95 грн., отриманого у I кварталі 2016 року як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк», в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір за 2016 рік в сумі 14342,76 грн.;

(3) пункту 44.1 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та / або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Актом перевірки встановлено, що позивач подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік - 31.01.2017 №9268604968 не у повному обсязі: до декларації не включено дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк», що оподатковується, в сумі 956183,95 грн.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що висновки контролюючого органу базувалися на підставі наступних даних (документів):

1) Відомості з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України від 28.11.2019;

2) Запит до АТ «Укрсоцбанк» від 30.10.2018;

3) Відповідь АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312;

4) Декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік від 31.01.2017 №9268604968.

Контролюючий орган вказує, що відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України від 28.11.2019 та інформації, отриманої від АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312, встановлено, що позивачем отримано у I кварталі 2016 року дохід у загальній сумі 956183,95 грн., як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «Укрсоцбанк» - ознака доходу «126»:

сума доходу, як додаткове благо, що підлягає включенню до загального річного декларування за 2016 рік становить: 956183,95 (956872,95 - 1378х50%); податок на доходи за ставкою 18%: 956183,95 грн. х 18% = 172113,11 грн. (ППР №0000463304);

ставка військового збору складає 1,5% об`єкта оподаткування 956183,95 грн. та становить - 14342,76 грн. (ППР №0000453304).

Відповідно до підпункту 14.1.47. пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За правилами пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

За правилами підпункту «д» підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №821/707/17 (адміністративне провадження №К/9901/40853/18) міститься розділ «Позиція Верховного Суду», де зазначено:

«11. Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

12. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

13. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

14. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

15. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

16. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Отже, кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Натомість, позивач вказує, що жодного повідомлення про прощення боргу від банківської установ не отримував та не укладав жодної угоди (договору) про таке прощення.

Так, зі змісту Акта перевірки вбачається, що позивачу нараховані суми податку з доходів фізичних осіб та військовий збір виключно на підставі листа АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312.

В матеріалах справи міститься такий лист АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312, в якому зазначено, що АТ «Укрсоцбанк» підтверджує, що вказаній у запиті особі банком у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) протягом 2016 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу «126» у вигляді «основної кредитної заборгованості» прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (а.с. 54).

В даному листі у формі таблиці наведені такі дані: ПІБ - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сума доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості - 956872,95 грн., сума доходу, що не підлягає оподаткуванню - 689,00 грн., сума нарахованого та виплаченого доходу, відображена в 1-ДФ - 956183,95 грн., період включення - 1 квартал 2016 року, повідомлення клієнта - шляхом підписання відповідного договору.

Банк у листі від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312 також повідомив про неможливість надання підтверджуючих документів щодо анулювання боргу, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Рівненський окружний адміністративний суд, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.02.2020, витребував у АТ «Укрсоцбанк» (вулиця Ковпака, 29, місто Київ, 03150): Угоду про прощення боргу та/або інші докази про вручення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомлення про прощення боргу у першому кварталі 2016 року; інформацію про те, чи є прощена (анульована) сума боргу курсовою різницею між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року; зобов`язав АТ «Укрсоцбанк» подати витребувані докази до суду у строк до 10 березня 2020 року.

10 квітня 2020 року до суду надійшов лист АТ «Альфа-Банк» від 01.04.2020 №08425/БТ-26-б/б, в якому повідомляється: відповідно до умов Договору про внесення змін №1 від 19.02.2016 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006, що укладений з фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) не відбулося зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню; АТ «Альфа-Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», про що підписаний відповідний передавальний акт (а.с. 62).

До листа від 01.04.2020 №08425/БТ-26-б/б АТ «Альфа-Банк» надано копію Договору від 19.02.2016 про внесення змін №1 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006, відповідно до якого визначено, що у разі неналежного виконання Позивальником умов пункту 3.2 цього Договору, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту - 36159,92 доларів США, заборгованість за процентами - 20221,13 доларів США підлягає анулюванню (прощенню); датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання Позичальником умов пункту 3.2 цього Договору про внесення змін (а.с. 63).

У даному Договорі також вказано, що шляхом укладення цього Договору про внесення змін Позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах та про свій обов`язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податкові декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Після ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, з копією Договору від 19.02.2016 про внесення змін №1 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006, представник позивача заявив про те, що позивач категорично заперечує факт підписання такого Договору та вказав, що жодних договорів не укладав, про прощення боргу не повідомлявся жодним чином.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частимна перша статті 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 КАС України).

За правилами частини першої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З метою дослідження змісту оригіналу Договору від 19.02.2016 про внесення змін №1 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006, ухвалою суду від 12.05.2020 витребувано у АТ «Альфа-Банк» (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, 100) наступні докази: оригінал Договору №1 від 19 лютого 2016 року про внесення змін до Договору кредиту №641Д від 21 грудня 2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язано АТ «Альфа-Банк» надати витребувані докази до Рівненського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії даної ухвали.

05 червня 2020 року до суду надійшов лист АТ «Альфа-Банк» від 22.05.2020 №12754/БТ-26-б/б, де вказано, що АТ «Альфа-Банк» надає наявну копію запитуваного Договору, отриману з архіву електронного документообігу АТ «Укрсоцбанк», так як оригінал такого Договору не було передано працівниками відповідного структурного підрозділу до архіву банку; на теперішній час відповідальні працівники за передачу запитуваного Договору до архіву банку, в АТ «Альфа-Банк» не працюють (а.с. 112).

Тобто, наявна в матеріалах справи копія Договору від 19.02.2016 про внесення змін №1 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006 не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки така копія отримана з архіву електронного документообігу АТ «Укрсоцбанк»; не засвідчена у порядку, встановленому законом, щодо копій електронних документів; така копія Договору не є копією письмового доказу - оригіналу Договору (у паперовому вигляді).

Тобто, факт належного повідомлення позивача про прощення боргу не встановлено та відповідачем не доведено.

Через відсутність оригіналу Договору від 19.02.2016 про внесення змін №1 до Договору кредиту №641Д від 21.12.2006 судом залишене без задоволення клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки відповідно до Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» №53/5 від 08.10.1998 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних текстів і підписів надаються оригінали документів.

В свою чергу, відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки та оформлення Акта перевірки),документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2. статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

За правилами пункту 85.4. статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право отримати від платника податків необхідну інформацію та документи згідно запиту, з метою встановлення дійсних обставин.

Судом встановлено, що контролюючий орган не звертався до позивача в межах проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з проханням (запитом) надати відповідні документи та відомості, що стосуються питання наявності чи відсутності факту прощення (анулювання) боргу.

Позивач фактично не мав можливості надати відповідну інформацію щодо анулювання боргу під час проведення перевірки, і лише після отримання Акта перевірки мав можливість подати письмові заперечення із зазначенням про те, що платнику податків жодним чином не повідомлялося про факт прощення боргу.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що ревізором не перевірялися жодні первинні документи щодо прощення боргу, натомість в основу Акта перевірки лягли виключно відомості з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України від 28.11.2019 та лист АТ «Укрсоцбанк» від 10.12.2018 №05.6-12/79-1312.

Таким чином, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 172113,11 грн. за ППР №0000463304 та про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» у розмірі 14342,76 грн. за ППР №0000453304.

Вказаними ППР №0000463304 та ППР №0000453304 також до позивача застосовані штрафні санкції у порядку пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на попередній висновок суду про неправомірність визначення позивачу сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскаржувані ПП №0000463304 та ППР №0000453304 підлягають скасування в цілому: в частині основних зобов`язань та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Щодо ППР №0000443304 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

Акт перевірки (Розділ III Висновки) містить посилання щодо порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та / або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пункт 44.1 статті 44 ПК України:

«Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу».

Пункт 44.3. статті 44 ПК України:

«Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву».

Пункт 85.2. статті 85 ПК України:

«Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту. Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі. Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Опис такого порушення міститься в Акті перевірки (підпункт 2.1.11 Акта перевірки), де зазначено, що позивачу направлено повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки від 29.11.2019, яке отримане ним 06.12.2019; у даному повідомленні вказано, що для проведення перевірки позивачу необхідно надати документи, що стосуються отримання у 2016 році доходу у вигляді анулювання заборгованості за кредитом: книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального оподатковуваного доходу, та документи щодо неподання декларації про майновий стан за 2016 рік, сплати до бюджету податків і зборів з такого доходу, договору про прощення боргу. Однак, таких документів не надано.

Відповідно до пункту 121.1. статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що у даному випадку контролюючий орган не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції відповідно до пункту 121.1. статті 121 ПК України з посиланням на порушення норм пункту 85.2. статті 85 ПК України.

Так, зі змісту Акта перевірки вбачається, що вимога про надання документів була викладена у повідомленні про проведення документальної позапланової перевірки від 29.11.2019, яке отримане платником податків 06.12.2019. Натомість, початок проведення перевірки мав місце 10.12.2019, про що зазначено в самому Акті перевірки.

Тобто, така вимога щодо надання документів сформована до моменту початку проведення перевірки, що не відповідає припису пункту 85.2. статті 85 ПК України: «Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки».

Таким чином, обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, у порядку пункту 85.2. статті 85 ПК України, виникає виключно після початку проведення перевірки.

Таким чином, оскаржуване ППР №0000443304 є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2335 (дві тисячі триста тридцять п`ять) 81 (вісімдесят одна) коп., сплачена відповідно до квитанції від 17.02.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2020 року №0000443304, №0000453304 та №0000463304.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2335 (дві тисячі триста тридцять п`ять) 81 (вісімдесят одна) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 серпня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська