Рішення № 91204706, 28.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1937/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Засульської сільської ради, Сільського голови Засульської сільської ради - Голови Виконавчого комітету Засульської сільської ради Бондаренка Сергія Івановича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, стягнення заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сільського голови Засульської сільської ради - Голови Виконавчого комітету Засульської сільської ради Бондаренка Сергія Івановича (відповідач-1), Виконавчого комітету Засульської сільської ради (відповідач-2), в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Сільського голови Засульської сільської ради № 61-к від 13 березня 2020 року про притягнення виконуючого обов`язки старости виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Сільського голови Засульської сільської ради № 63-к від 17 березня 2020 року про позбавлення виконуючого обов`язки старости виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_1 стимулюючих виплат у вигляді премій та скасування надбавки за високі досягнення в праці;

стягнути з Виконавчого комітету Засульської сільської ради на користь позивача надбавку за високі досягнення в праці за березень 2020 року в розмірі 3017,14 грн. та премію за березень 2020 року в розмірі 3600,00 грн., відрахування із заробітної плати за березень 2020 року в сумі 1944,00 грн.,

зобов`язати Виконавчий комітет Засульської сільської ради здійснити нарахування та виплату у складі заробітної плати на користь позивача надбавку за високі досягнення у праці згідно з розпорядженням Сільського голови Засульської сільської ради № 05-к від 02 січня 2020 року, премії згідно із Положенням про порядок преміювання працівників Виконавчого комітету Засульської сільської ради № 63-к від 17 березня 2020 року та інших передбачених законодавством грошових виплат, що затверджені Рішенням чергової 20 сесії Засульської сільської ради 7 скликання від 16 січня 2017 року за період з 01 квітня 2020 року до дня ухвалення судом рішення у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем-1 видано спіні розпорядження з порушенням норм чинного законодавства України та перевищенням своїх повноважень, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Наголошує, що староста, як виборна посадова особа місцевого самоврядування, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності як спеціальний суб`єкт без наявності спеціального закону, як це передбачено статтею 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Внаслідок протиправних дій позивач недоотримав заробітну плату (надбавка та премія) за березень 2020 року на суму 6617,14 грн, а також були протиправно здійсненні відрахування із заробітної плати в розмірі 1944,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 27 травня 2020 року справу № 440/1937/20 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, у відповідача витребувано додаткові докази у справі.

05 червня 2020 року до суду надійшов відзив, у якому відповідачі просили відмовити в задоволені позовних вимог з тих підстав, що прийняття спірних розпоряджень зумовлено порушенням позивачем трудової дисципліни. Так, на виконання розпорядження сільського голови Засульської сільської ради від 28 лютого 2020 року № 28 "Про проведення перевірки використання службового транспорту та дотримання трудового законодавства на віддалених робочих місцях" здійснено виїзд на старостинські округи. За результатами перевірки встановлено, що в.о. старости ОСОБА_1 28 лютого 2020 року без поважних причин був відсутнім на робочому місці понад три години. Вимоги в частині стягнення надбавки за високi досягнення у працi та премiї, що не виплачені позивачу у складi заробiтної плати за березень 2020 року вважає безпідставними, оскільки згідно положення про преміювання працівників виконавчого комітету Засульської сільської ради відсоток премії не є фіксованим і встановлюється кожного місяця в залежності від фонду оплати праці.

09 червня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у відповідача-1 відсутні повноваження у розумінні КЗпП України притягати до дисциплінарної відповідальності та накладати дисциплінарне стягнення на старосту, виконуючого обов`язки старости чи тимчасово виконуючого обов`язки старости, оскільки така посадова особа не є органом, якому надано право приймати (призначати) позивача на посаду виконуючого обов`язки старости.

17 червня 2020 року до суду надійшли заперечення, у яких відповідачі зазначили, що відповідно до положень частини третьої статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю. Відповідно до статті 1471 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Оскільки документально підтверджені факти порушення позивачем трудової дисципліни не спростовані, до позивача правомірно застосовано дисциплінарні стягнення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 та представник відповідача-2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та запереченнях.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд 26 серпня 2020 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Рішенням 29 сесії 7 скликання Засульської сільської ради від 29 грудня 2016 року "Про виконання обов`язків старости" передбачено, що до проведення перших виборів старости на території юрисдикції Засульської сільської ради обов`язки старости виконує ОСОБА_1 , який здійснював повноваження сільського голови Литвяківської сільської ради. Повноваження розповсюджуються на територію сіл: Литвяки, Покровське, Червоні Пологи /а.с. 108/.

Згідно розпорядження сільського голови Засульської сільської ради № 85-К від 30 грудня 2016 року "Про покладення обов`язків" на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків старости в межах Литвяківського старостинського округу /а.с. 109/.

28 лютого 2020 року відповідачем-1 видано розпорядження № 28 "Про проведення перевірки використання службового транспорту та дотримання трудового законодавства на віддалених робочих місцях" /а.с. 116/.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв`язку із порушенням трудової дисципліни керуючись статтями 147, 1471, 148, 149 КЗпП України, підпунктом 6.1 пункту 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку трудового колективу працівників виконавчого комітету Засульської сільської ради, відповідачем-1 13 березня 2020 року прийнято розпорядження № 61-к "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (відсутність на робочому місці більше трьох годин). Пунктами 2, 3 вказаного розпорядження визначено відділу організаційно-кадрової роботи та юридичного забезпечення виконавчого комітету Засульської сільської ради внести відповідні зміни до табелю обліку використання робочого часу за лютий 2020 року. Відділу обліку та звітності виконавчого комітету Засульської сільської ради врахувати відповідні зміни до табелю обліку використання робочого часу за лютий 2020 року /а.с. 126/.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв`язку із порушенням трудової дисципліни, керуючись пунктом 3 статті 151 КЗпП, підпунктом 4 пункту 8 Правил внутрішнього трудового розпорядку трудового колективу працівників виконавчого комітету Засульської сільської ради, відповідачем-1 17 березня 2020 року прийнято розпорядження № 63-К, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення в.о. старости ОСОБА_1 протягом дії дисциплінарного стягнення стимулюючих виплат у вигляді премій та скасувати надбавку за високі досягнення в праці /а.с. 128/.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем-1 розпоряджень, звернувся до суду з цим позовом.

На обґрунтування протиправності спірних розпоряджень зазначає, що сільський голова не наділений повноваженнями одноособово приймати рішення про накладення дисциплінарного стягнення на старосту, оскільки зазначена посада є виборною і відповідне рішення повинно прийматися сільською радою.

Відповідачі в свою чергу зазначають, що відповідно до частини п`ятої статті 141 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою, а відтак староста у відповідності до приписів законодавства та Положення про старосту Засульської сільської ради перебуває у підпорядкуванні сільського голови як член виконавчого комітету сільської ради. Згідно зі статтею 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, виконує обов`язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об`єднаної територіальної громади поточного скликання, а відтак виконуючий обов`язки старости не обирається під час виборів, а здійснює свої повноваження на підставі розпорядження сільського голови і, відповідно, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності як член виконавчого комітету сільської ради.

Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (далі - Закон № 157-VIII) об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою (частина друга статті 8 Закону № 157-VIII).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 83 Закону № 157-VIII повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об`єднаної територіальної громади (абзац 3 частини першої статті 83 Закону № 157-VIII).

Згідно з абзацом 4 частини першої статті 83 Закону № 157-VIII сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, виконує обов`язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об`єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

Пунктом 3 Розділу ІV Прикінцевих положень Закону № 157-VIII визначено, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання.

Таким чином, наведеними вище положеннями чинного законодавства визначено, що на період до обрання на перших виборах старости, його обов`язки виконує сільський голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Судом встановлено, що на підставі рішення 29 сесії 7 скликання Засульської сільської ради від 29 грудня 2016 року "Про виконання обов`язків старости" встановлено, що до проведення перших виборів старости на території юрисдикції Засульської сільської ради обов`язки старости виконує ОСОБА_1 , який здійснював повноваження сільського голови Литвяківської сільської ради. Повноваження розповсюджуються на територію сіл: Литвяки, Покровське, Червоні Пологи /а.с. 108/.

Розпорядженням сільського голови Засульської сільської ради від 30 грудня 2016 року № 85-К "Про покладення обов`язків" на позивача покладено виконання обов`язків старости в межах Литвяківського старостинського округу /а.с. 109/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Статтею 2 Закону № 2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно з положеннями статті 141 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. Староста обирається жителями села, селища (сіл, селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до статті 541 Закону № 280/97-ВР при здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, селища, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою. На старосту поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", якщо інше не встановлено законом.

Рішенням 20 сесії 7 скликання Засульської сільської ради затверджено "Положення про старосту Засульської сільської ради", підпунктом 3.2.1 глави 3.2 розділу ІІІ якого визначено, що при здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним перед сільською радою та територіальною громадою відповідних сіл /а.с. 111-115/.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що староста є відповідальним за належне виконання покладених на нього повноважень та обов`язків перед Засульською сільською радою та територіальною громадою відповідних сіл, а не перед сільським головою.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із порушенням трудової дисципліни.

Відповідно до статті 23 Закону № 2493-III особи, винні у порушенні законодавства про службу в ОМС, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Таким чином, вище наведеними положеннями Закону не встановлено дисциплінарної відповідальності осіб, які займають посаду старости, як і не передбачено повноважень сільського голови приймати рішення щодо притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності.

Зі змісту спірних розпоряджень встановлено, що відповідачем-1 такі рішення прийнято на підставі положень статей 147-149 КЗпП України.

У свою чергу положеннями статті 147 КЗпП України врегульовано, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

У відповідності до статті 1471 дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Проаналізувавши наведені положення КЗпП України, суд дійшов висновку, що староста не є суб`єктом притягнення до дисциплінарної відповідальності з боку сільського голови. Сільський голова не має повноважень щодо призначення старости, а відтак і повноважень одноосібно притягати старосту до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначалось вище, староста підзвітний, підконтрольний, відповідальний перед громадою, а також відповідальний - перед сільською радою.

Отже, безпосередньої відповідальності старости перед головою сільської ради законом не передбачено.

Зрештою, за наявності вичерпних підстав, визначених положеннями Закону № 280/97-ВР передбачається дострокове припинення повноважень старости за рішенням сільської, селищної, міської ради.

Так, згідно з частиною другою статті 791 Закону № 280/97-ВР повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Наведене додатково свідчить про те, що вирішувати питання про притягнення старости до відповідальності належить відповідній раді.

Статтею 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

В ході розгляду справи встановлено, що питання щодо порушення позивачем як старостою Литвяківського старстинського округу трудової дисципліни на сесії Засульської сільської ради не розглядалось.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи одноособово спірні розпорядження сільський голова Засульської сільської ради діяв з перевищенням наданих йому законом повноважень.

Доводи відповідача-1 про те, що ОСОБА_1 не перебуває на виборній посаді, оскільки був призначений виконуючим обов`язки старости на підставі розпорядження сільського голови та, відповідно, підзвітний останньому, суд не знаходить такими, що змінюють правовий статус учасників спору, адже питання щодо підзвітності та підпорядкування позивача прямо визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Положенням про старосту Засульської сільської ради.

Таким чином, суд доходить висновку, що прийняті відповідачем-1 розпорядження, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та накладення дисциплінарного стягнення у формі позбавлення протягом його дії стимулюючих виплат у вигляді премій та скасування надбавки за високі досягнення у праці є неправомірними та такими, що прийняті не у визначений Законом спосіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірності спірних розпоряджень, у зв`язку із чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Надаючи оцінку іншій частині позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР передбачено, що структура заробітної плати включає:

основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 13 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 2493-ІІІ умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 1 пункту 2 та підпункту 2 пункту 2 Постанови № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується; здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Відповідно до "Положення про порядок преміювання працівників виконавчого комітету Засульської сільської ради та інші грошові виплати, передбачені законодавством", затвердженого сільським головою Засульської сільської ради, преміювання працівників апарату та структурних підрозділів виконавчого комітету Засульської сільської ради здійснюється на підставі всебічного аналізу виконання ними посадових обов`язків /а.с. 56-58/.

Пунктом 4.2 зазначеного Положення обумовлено, що встановлення премії працівникам апарату та структурних підрозділів виконавчого комітету Засульської сільської ради зазначаються у розпорядженні про преміювання на підставі рішення голови або доповідної записки керуючого справами виконавчого комітету, секретаря сільської ради та начальників відділів (завідувачів секторів) на ім`я сільського голови.

Згідно з абзацом 3 пункту 6 Постанови № 268 преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Отже, суд приходить до висновку, що премія за своїм змістом є засобом заохочення посадових осіб місцевого самоврядування та не є обов`язковою складовою заробітної плати, хоча і входить до її структури.

При цьому визначення розміру премії є правом, а не обов`язком сільського голови та виплачується у межах фонду оплати праці.

Так само, визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи є правом, а не обов`язком сільського голови та виплачується у межах затвердженого фонду оплати праці.

Таким чином, відповідач-1, приймаючи рішення про встановлення надбавки та про виплату премії та визначаючи їх розмір, діє з певною свободою розсуду, може приймати таке рішення, яке він вважає найкращим за фактичних обставин, тобто діяти на "вільний розсуд".

Суд вважає, що повноваження сільського голови Засульської сільської ради в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії та надбавки.

Проте, як слідує із завдань адміністративного судочинства, закріплених, зокрема у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при наданні оцінки рішенню, прийнятому суб`єктом владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити, чи прийнято (вчинене) воно, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Розпорядженням сільського голови Засульської сільської ради від 17 березня 2020 року № 63-к (яке в ході розгляду даної справи судом визнано протиправним та скасовано) прийнято рішення про позбавлення позивача протягом дії дисциплінарного стягнення стимулюючих виплат у вигляді премій, а також скасовано надбавку за високі досягнення в праці.

Як свідчать матеріали справи, у березні 2020 року позивачу не виплачувалась надбавка за високі досягнення у праці та не здійснювалось преміювання.

Оскільки, рішення відповідача-1 про накладення дисциплінарного стягнення та позбавлення позивача стимулюючих виплат у вигляді премій та надбавки за високі досягнення в праці скасовані судом; враховуючи право відповідача-1 діяти з певною свободою розсуду при прийнятті рішення про встановлення надбавки та про виплату премії, а також визначати їх розмір, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача шляхом зобов`язання відповідача-1 вирішити питання про встановлення позивачу премії за березень 2020 року та надбавки за високі досягнення у праці за березень 2020 року, з урахуванням Постанови № 268 та "Положення про порядок преміювання працівників апарату та структурних підрозділів виконавчого комітету Засульської сільської ради та інші грошові виплати, передбачені законодавством".

Що стосується відрахування із заробітної плати за березень 2020 року суми в розмірі 1944,00 грн, суд зазначає наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося відповідачами, відрахування в розмірі 1944,00 грн. були здійснені за один робочий день - 28 лютого 2020 року, в який позивач на думку відповідача-1 здійснив прогул, та у зв`язку з чим було прийнято оскаржуване Розпорядження № 61-к від 13 березня 2020 року.

В зв`язку з тим, що судом дане розпорядження в ході розгляду справи визнано протиправним, суд вважає зобов`язати Виконавчий комітет Засульської сільської ради здійснити нарахування і виплатити позивачу у складі заробітної плати суму в розмірі 1944,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на часткове задоволення позовних, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

В заяві про стягнення судових витрат на правничу допомогу зазначено, що позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.

У свою чергу, відповідачі наполягали на необґрунтованості та умисному завищенні вищевказаної суми витрат позивача.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги, додаткову угоди до нього, акт про приймання-передачу наданої правової допомоги, звіт про виконання доручення з надання правової допомоги у справі № 440/1937/20 робіт (наданих послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордера на надання правничої допомоги, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, виписку з банку, а також квитанцію банківської установи на підтвердження оплати позивачем наданих послуг /а.с. 180-195/.

Надаючи оцінку наданим доказам, суд виходить з такого.

Факт надання зазначених в пункті 1 Акта від 21 серпня 2020 року про приймання-передачу наданих послуг не підтверджені жодними доказами, а відтак надання адвокатом усних правових консультацій на суму 700,00 грн. суд вважає недоведеним.

Що стосується зазначених в пункті 2 Акта від 21 серпня 2020 року послуг, то суд зважає на те, що докази вивчення нормативно-правової бази, судової практики, опрацювання правової позиції, в матеріалах справи відсутні. Принагідно варто зауважити, що первинна позовна заява залишалась судом без руху через неналежну її підготовку адвокатом, а відтак послуга адвоката з підготовки позовної заяви не підлягає обґрунтованому включенню до складу наданих адвокатом послуг. Так само в матеріалах справи відсутні докази щодо збирання доказів адвокатом (запити, адвокатські запити, заяви, клопотання, тощо). За викладених обставин визначені в пункті 2 Акта від 21 серпня 2020 року послуги підлягають зменшенню до 1400,00 грн.

З аналогічних викладеним міркувань суд не вважає обґрунтованим включення до складу наданих адвокатом послуг сум, визначених пунктами 3-4 Акта від 21 серпня 2020 року, за підготовку заяви про усунення недоліків позовної заяви, а також за аналіз відзиву на позов та включення до складу представництва Клієнта в суді, включаючи час на підготовку до розгляду справи (09.06.20 -судове засідання підготовче провадження), визначене в п.6 Акту.

Що стосується суми, зазначеної в пункті 7 Акта від 21 серпня 2020 року, то одна з чотирьох заяв адвокатом не складалась, а саме: заява від 21 серпня 2020 року про часткову відмову від позову, а була помилково включена до зазначеної графи, що було підтверджено в судовому засіданні позивачем, крім того, суд вважає необґрунтованим розмір 700 грн за складання заяв, які містять клопотання про відкладення розгляду справи, про розгляд справи без участі позивача та про розподіл судових витрат на правову допомогу, а тому, зазначена в ній сума не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що обґрунтовано понесені позивачем витрати на правничу допомогу складають 2100,00 грн.

Відтак, з урахуванням положень частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Засульської сільської ради підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1050,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Засульської сільської ради (вул. Молодіжна, 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, ЄДРПОУ 04381335), Сільського голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області - Голови Виконавчого комітету Засульської сільської ради Бондаренка Сергія Івановича (вул. Молодіжна, 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, стягнення заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сільського голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області № 61-к від 13 березня 2020 року про притягнення виконуючого обов`язки старости виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сільського голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області № 63-к від 17 березня 2020 року про позбавлення виконуючого обов`язки старости виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_1 стимулюючих виплат у вигляді премій та скасування надбавки за високі досягнення в праці.

Зобов`язати сільського голову Засульської сільської ради - голову виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) вирішити питання про встановлення виконуючому обов`язки старости Литвяківського старостинського округу Засульської сільської ради ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) премії та надбавки за високі досягнення у праці, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", згідно з Розпорядженням Сільського голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 02 січня 2020 року № 05-к "Про встановлення надбавки у 2020 році" та "Положення про порядок преміювання працівників апарату та структурних підрозділів виконавчого комітету Засульської сільської ради та інші грошові виплати, передбачені законодавством", затвердженим Рішенням чергової 20 сесії Засульської сільської ради 7 скликання від 16 січня 2017 року за період з 01 березня 2020 року по 28 серпня 2020 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Засульської сільської ради (вул. Молодіжна, 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, ЄДРПОУ 04381335 здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у складі заробітної плати суму в розмірі 1944,00 грн (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) гривні 00 копійок.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Засульської сільської ради (вул. Молодіжна, 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, ЄДРПОУ 04381335) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 судові витрати в сумі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова