Рішення № 91204691, 28.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3523/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14 квітня 2020 року №58; зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01 квітня 2020 року в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , яке становить 90 % від суми суддівської винагороди згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06 квітня 2020 року №01-46/78/2020 без обмеження її максимальним розміром; зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01 квітня 2019 року в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , яке становить 90 % від суми суддівської винагороди згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11 березня 2019 року №01-46/50/2019 без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 (суддя - Довгопол М.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, передано адміністративну справу № 440/3523/20 для визначення іншого складу суду в порядку частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 440/3523/20 розподілено судді Удовіченку С.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії прийняти до провадження (суддя - Удовіченко С.О.).

Обґрунтуванням позову є порушення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі внаслідок прийняття протиправного, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.04.2020 №58 про відмову ОСОБА_3 у перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника з 01.04.2020 в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яке становить 90 % від суми суддівської винагороди згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020 без обмеження її максимальним розміром, а також відмови ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_4 здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , яке становить 90 % від суми суддівської винагороди згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 №01-46/50/2019 без обмеження її максимальним розміром.

24.07.2020 до суду відповідачем подано відзив на позов в якому вказано про відсутність в чинному законодавстві правових підстав для перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на загальних підставах.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судовими рішенням від 11 червня 2018 року по справі 816/1420/18 та від 28 литсопада 2019 року по справі №440/4193,19 встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.11.1981 ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років, про що 29.12.2017 складено відповідний актовий запис №1853 та зазначено у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 29.12.2017.

З 06.11.2009 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському ОУ ПФУ Полтавської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 та протоколом № НОМЕР_4 від 02.12.2009.

03.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді.

Розпорядженням Полтавського ОУ ПФУ Полтавської області №800523 від 23.01.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 у розмірі 50 % пенсії за віком померлого годувальника.

Не погодившись із встановленим розміром пенсії у зв`язку з втратою годувальника, позивач звернулася до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 у справі № 816/1420/18 позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження і зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника; визнано протиправним та скасовано розпорядження Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23.01.2018 №800523 у частині встановлення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 % пенсії за віком померлого годувальника; зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 03.01.2018; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до розпорядження Полтавського ОУ ПФУ Полтавської області №800523 від 14.11.2018 ОСОБА_1 перераховано пенсію у зв`язку з втратою годувальника на виконання рішення суду.

09.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського ОУ ПФУ Полтавської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії в якій просила у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 04.12.2018 у справі № 11-р/2018 здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 03.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 № 01-46/50/2019.

У рішенні Полтавського об`єднаного УПФУ (Шевченківський район) від 10.04.2019 № 12 зазначено, що пенсію у зв`язку з втратою годувальника гр. ОСОБА_1 призначено з 03.01.2018 згідно з Законом № 1058 у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду 11.06.2018 у справі № 816/1420/18. ОСОБА_1 звернулася 09.04.2019 із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 № 01-46/50/2019 про суддівську винагороду станом на 04.12.2018 управлінням прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно з заявою від 09.04.2019 на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 № 01-46/50/2019 у зв`язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових підстав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі №440/4193/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасувано рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Шевченківський район) від 10.04.2019 №12. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , яке становить 90% від суми суддівської винагороди, з урахуванням довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 № 01-46/50/2019 та з урахуванням проведених виплат.

На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 ГУПФУ в Полтавській області 31.03.2020 проведено перерахунок, однак максимальний розміром пенсії обмежено з 01.04.2019 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн та 3 01.12.2019 16380,00 грн.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

11.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.04.2020 №58 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю в чинному законодавстві пенсійному законодавстві правових підстав для перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю в чинному законодавстві правових підстав для перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеною на загальних підставах, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та з обмеженням максимального розміру пенсі призначеної згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від від 28.11.2019 по справі №440/4193/19, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі №440/4193/19, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з цим, зазначені норми законів введено Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Частиною першою статі 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системно аналізуючи наведенні положення законів, приходимо до висновку, що призначення пенсії відбувається лише під час першого звернення за її призначенням після виникнення у особи право на пенсії в перше. У випадку коли у особи виникало право на інший вид пенсії після вже призначення їй пенсії відбувається переведення з одного виду пенсії на інший.

Позивачу пенсія вперше призначена у листопаді 2009 року, що не заперечується відповідачем по справі.

В подальшому, після смерті годувальника ( ОСОБА_2 ) у позивача виникло право на перехід на пінсію по втраті огодувальника, яким він і скористався, отже в цьому випаду відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п`ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п`ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;

пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Встановлено наступний порядок виконання цього рішення:

частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання";

абзаци перший, другий, третій, четвертий та перше, друге речення абзацу шостого частини п`ятої статті 141 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Підлягає застосуванню перше речення частини п`ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку";

не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також вказано, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв`язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Пунктом 13-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи те що на цей час судді у відставці отримують довічне утримання без обмеження його максимального розміру то і померлий чоловік ОСОБА_1 , будучи живий на цей час, як суддя у відставці мав би право на отримання довічного грошового утримання без обмеження його максимального розміру. Враховуючи, те що ОСОБА_1 отримує пенсію з листопада 2009 року, тобто перше призначення пенсії відбулось до 1 січня 2016 року, а у подальшому відбулось її переведення на пенсію по втраті годувальника (положення Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу пункту 2 Прикінцевих положень цього закону), а розрахунковою величиною пенсії позивача по втрат годувальники є розмір довічного грошового утримання, який згідно вказаного рішення Конституційного Суду України не може бути обмеженим то і розмір пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника не підлягає обмеженню.

Враховуючи викладене позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 №01-46/50/2019 без обмеження її максимальним розміром підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.04.2020 №58 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України/.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним, елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень, так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці.

Положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно зі статтею 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону №1058-IV з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (надалі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону № 1402-VIII) /у реакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин/ незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Положеннями частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Так, згідно із пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки - "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".

Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Так, рішенням ГУПФУ в Полтавській області від 14.04.2020 №58 відмовлено гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно з заявою від 11.04.2020 на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020 у зв`язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Водночас суд зазначає, що ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) зауважив таке: "Гарантії незалежності суддів встановлено у ст.48, 52 розд. III, ст.117 розд. VII, розд. IX, X Закону України "Про судоустрій і статус суддів у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією гарантій незалежності суддів".

У рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 Конституційний Суд України констатував, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі щодо неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до розпорядження Полтавського ОУ ПФУ Полтавської області №800523 від 14.11.2018 ОСОБА_1 перераховано пенсію у зв`язку з втратою годувальника на виконання рішення суду.

В подальшому на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2020 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 № 01-46/50/2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана ОСОБА_2 станом на 14.12.2018.

06.04.2020 Апеляційним судом Полтаської області ОСОБА_1 видано довідку від 06.04.2020 №01-46/78/2020 про розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Процес призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 №5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/1489 (далі - Порядок №3-1).

Зазначений порядок передбачає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Також, Порядком 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивач з 03.01.2018 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, обчислену як 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував її чоловік, маючи статус судді у відставці.

Отже, Порядком №3-1 передбачено право на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці особі, яка має статус судді у відставці та отримує гарантоване державою матеріальне забезпечення за здійснення правосуддя, тобто, враховуючи, що позивач отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме її чоловіка, розмір якої залежить від щомісячного довічного грошового утримання, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для перерахунку розміру пенсії позивача.

Враховуючи те, що пенсія по втраті годувальника призначена ОСОБА_1 виходячи з розміру довічного грошового утримання померлого судді у відставці ОСОБА_2 то підставою для її перерахунку є зміна розміру грошового утримання померлого судді у відставці.

Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі заяви від 11.04.2020 з урахуванням довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020.

З огляду на викладене, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.04.2020 №58.

Також з метою захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2020 у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з урахуванням довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020 з урахуванням проведених виплат та без обмеження граничного розміру.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.04.2020 №58.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2020 у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , з урахуванням довідки Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2020 №01-46/78/2020 з урахуванням проведених виплат та без обмеження її максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 11.03.2019 №01-46/50/2019 без обмеження її максимального розміру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко