Рішення № 91204448, 27.08.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 р. № 400/3048/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, вул. Златоустівська, 55, оф. 61, 62, м. Київ, 01135

треті особи:Акціонерне товариство "Банк Форвард", вул. Саксаганського, 105, м. Київ 32, 01032

про:визнання протиправним та скасуваняя у ВП № 60605342 арешту коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі - відповідач, приватний виконавець), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача у ввиконавчому провадженні ВП № 60605342 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на заробітну плату ОСОБА_1 на зарплатному рахунку НОМЕР_1 (номер картки НОМЕР_2 ) відкритому в AT «ПриватБанк».

Третьою особою у справі позивач вказала - АТ "Банк Форвард".

Ухвалою від 12.08.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням вимог ст.287 КАС України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно наклав арешт на кошти (заробітну плату), що знаходиться на зарплатному рахунку відкритому в АТ «ПриватБанк» таким чином позбавив позивача можливості отримувати на всі 100% нараховану заробітну плату, чим порушив право позивача на належне існування передбачене Конституцією України та іншими Законами України. Заробітна плата перебуває на рахунку в AT «ПриватБанк», який передбачений для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання, на який виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. Оскаржувану позивачем постанову приватний виконавець виніс на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що арешт майна (копштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. У постанові про накладення арешту на кошти боржника від 26.06.2019 року зазначено наступне: «накласти арешт на кошти, крім коштів, що містяться на

рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику». Тобто, приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують постанови виконавця порядок виконання зазначених постанов з урахуванням обмежень, визначених законодавством. Таким чином, обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення, на які заборонено законом. У зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови про арешт коштів боржника, у рамках виконавчого провадження № 60605342, картковий рахунок N" НОМЕР_1 не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідач вказав, що постанову про арени коштів боржника приватним виконавцем винесено у відповідності до Закону України «Прo виконавче проваджений» задля забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт з коштів боржника.

Від третьої особи пояснень щодо позову не надходило.

Представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 працює в пологовому будинку № 3 в м.Миколаєві на посаді акушерки з 1996 року та отримує заробітну плату на рахунок НОМЕР_1 (номер картки НОМЕР_2 в AT «ПриватБанк»), на який не здійснюються інші надходження, крім заробітної плати позивача.

14.11.2019 року приватним виконавцем Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 60605342 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь AT «Банк Форвард», відповідно до виконавчого напису нотаріуса КМНО Разумової О.І.

Приватним виконавцем Павелків Т.Л. 26.12.2019р. в межах виконавчого провадження № 60605342 винесено о постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банківських установах, тобто накладено арешт на кошти (всю заробітну плату - 100%) позивача, що знаходиться на зарплатному рахунку НОМЕР_1 (номер картки НОМЕР_2 ), відкритому в AT «ПриватБанк».

Як вказала позивач в позові, ані постанову про відкриття виконавчого провадження № 60605342, ані постанову про накладення арешту на кошти боржника, а також інші документи з виконавчого провадження № 60605342 ОСОБА_1 не отримала.

Позивач дізнавшись про те, що відповідач протягом певного проміжку часу, а саме з 30.01.2020 по 16.07.2020 (більш ніж п`ять місяців) позбавляє ОСОБА_1 можливості отримувати всі 100 % нараховану заробітну плату, позбавляє позивача необхідних коштів для існування, чим порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України, звернулась до суду з відповідним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі - Закон України № 1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України № 1403).

Пунктом 4 ч. 2 ст. 23 Закону України № 1403 передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч. 1 - 3, 6 ст. 25 Закону України № 1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України № 1404 і Закон України № 1403 визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України № 1403 право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому зі змісту наведеної норми ч. 2 ст. 24 Закону України № 1404 слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

У ч. 4 ст. 24 Закону України № 1404 передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 Закону України № 1404).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 3 ст. 26 Закону України № 1404 встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 26 Закону України № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Судом встановлено, що приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи та з оскаржуваних постанов, ОСОБА_1 на дату прийняття оскаржуваної постанови зареєстрована, постійно проживає та працєю в м.Миколаєві Миколаївської області.

Отже, місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП № 60605342 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

У відповідності до ч. 6.1 та 6.2 ст. 6 вказаного Закону, банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має відкритий банківський рахунок в АТ «КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 (номер картки НОМЕР_2 ), який передбачений для виплати заробітної плати та який відкритий в філії банку в м.Миколаєві.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

При цьому, виходячи з положень ч. 1 ст. 177, 179 ЦК України одним із різновидів майна є гроші.

Але стягувачем, при поданні заяви про примусове виконання рішення, не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно має власні грошові кошти (майно) на зазначеному вище рахунку, а відповідачем при прийнятті виконавчого документа до виконання це не перевірено.

Також, згідно ч. 7 ст. 26 Закону України № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Приватним виконавцем не здійснювалося звернення стягнення на кошти на рахунку № НОМЕР_3 , а було здійснено звернення стягнення лише на заробітну плату позивача. Крім того, суд зазначає, що фактично виконавче провадження відповідачем відкрито за місцезнаходженням стягувача, яким є Банк, оскільки зазначена у заяві про відкриття адреса знаходження рахунку боржника є юридичною адресою, за якою зареєстрований і розташовується сам Банк, проте це суперечить принципу, який закладений у ст. 24 Закону України № 1404.

За таких обставин вбачається, що оскаржувана постанова про від 26.12.2019р. ВП № 60605342 прийнята відповідачем з порушенням приписів ст. 24 Закону України № 1404, а отже підлягає скасуванню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Златоустівська, 55, оф. 61, 62, м. Київ, 01135, РНОКПП НОМЕР_5 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП № 60605342 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на заробітну плату ОСОБА_1 на зарплатному рахунку НОМЕР_1 (номер картки НОМЕР_2 ) відкритому в AT «ПриватБанк».

3. Стягнути з Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Златоустівська, 55, оф. 61, 62, м. Київ, 01135, РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов