Ухвала суду № 91204324, 28.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/221/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження електронне вкладення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України “Про звільнення” №4169/к від 23.12.2019. Поновити ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019;

- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ – 43314918) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.12.2019.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В подальшому ухвалою суду від 02.03.2020 року вирішено подальший розгляд даної справи № 340/221/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні 05.08.2020 року позивачем заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання за його участі в режимі відеоконференції. Організувати проведення відеоконференції доручити Печерському районному суді міста Києва.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції – задоволено та зобов`язано Печерський районний суд міста Києва організувати проведення відеоконференції за участі позивача. Цією ж ухвалою суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив дану справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 серпня 2020 року о 14:00 год.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року розгляд справи було відкладено за клопотання позивача у зв`язку з перебуванням останнього на лікуванні в хірургічному відділенні.

Також необхідно зазначити, що як зазначено вище, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції – задоволено, натомість у зв`язку з його хворобою засідання в режимі відеоконференції за участі позивача не відбулось. В подальшому ухвалою суді від 12.08.2020 року суд вирішив наступне судове засідання, а саме 26.08.2020 року, провести в режимі відеоконференції за участі ОСОБА_2 у Печерському районному суді міста Києва.

В судове засідання, призначене на 26.08.2020 року, позивач знову не з`явився, до канцелярії суду від представника позивача подане клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні позивач зазначає, що до 25.08.2020 року він не отримував повідомлення про дату, час і місце судового засідання у даній справі, а про існування якого він дізнався з веб-сайту «Судова влада». Також зазначає, що повісткою про виклик його зобов`язано з`явитись 26.08.2020 року об 09:30 год за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, б.2, каб.524 до старшого оперуповноваженого в ОВС ДСР НП України майора поліції Расюка Я.М. для участі у допиті у кримінальному провадженні в якості свідка.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року з огляду на виникнення технічної проблеми, що в свою чергу унеможливлює Печерський районний суд міста Києва провести судове засідання в режимі відеоконференції за участі позивача, а останнім іншого суду для проведення відеоконференції не вказано, відкладено розгляд даної справи на 01.09.2020 року об 14:30 год.

На електронну адресу суду 28.08.2020 року надіслано електронне вкладення, яке має назву клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Суд убачає, що вказане вкладення (роздруківка з PDF файлу) підписане позивачем.

Надаючи правову оцінку надісланому електронному вкладенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів врегульовані Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг” №851-IV від 22.05.2003 року (далі – Закон №851-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №851-IV відносини, пов`язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про обов`язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно статті 5 Закону №851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 8 Закону №851-IV визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.02.2019 року в рамках справи №9901/43/19 (П/9901/43/19) (провадження № 11-112заі19) зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Так, згідно з частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, зокрема, в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною 10 статті 44 КАС України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Водночас, за змістом абзацу 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

При цьому, відповідно до абзацу 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Станом на 28.08.2020 року Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття вказаного клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в електронній формі без наявності електронного підпису та без відповідної реєстрації в електронному кабінеті

Таким чином роздруківка електронного вкладення без ЕЦП не може бути використана як доказ у справі, оскільки таке не відповідає вимогам Закону №851-IV та КАС України та не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції закріплені в статті 195 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з частини 2 статті 195 КАС України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Згідно з частиною 7 статті 195 КАС України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

За приписами вказаної норми клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь, пропуск строку може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Встановлений законодавством п`ятиденний строк необхідний для організації видеоконференційного зв`язку з іншим судом.

В супереч наведеному електронне вкладення, яке має назву клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло на адресу суду за три календарні дні, два з яких вихідні, тобто поза межами п`ятиденного строку, як то визначено вищенаведеною нормою КАС України.

Крім того, суд зауважую, що позивачем самостійно було обрано суд для проведення відеоконференції, як Печерський районний суд, про що ним було заявлено у судовому засіданні та відображено у журналі судового засідання.

З огляду на те, що судове засідання призначено на 14 год. 30 хв. 01 вересня 2020 року, а електронне вкладення (клопотання) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло до суду 28 серпня 2020 року о 13 год. 07 хв. (за 2 години 40 хвилин до кінця робочого дня), тобто з порушенням строку звернення з зазначеним клопотанням передбаченого частиною 7 статті 195 КАС України, що унеможливлює проведення судового засідання призначеного на вищевказану дату в режимі відеоконференції.

Керуючись статтями 195, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Копію ухвали суду направити сторонам та особі, яка подала клопотання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук