Ухвала суду № 91204231, 28.08.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"28" серпня 2020 р. справа № 300/2149/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства Залучанський спиртовий завод до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про арешт майна боржника від 24.09.2015 та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Власюк Дмитро Васильович в інтересах Державного підприємства Залучанський спиртовий завод 26.08.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції від 24.09.2015 ВП № 48398492 про арешт майна боржника Державного підприємства Залучанський спиртовий завод; зобов`язати відповідача вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження від 25.09.2015 № 37270047, вид обтяження арешт нерухомого майна, який внесений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції від 24.09.2015 ВП № 48398492 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З`ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Окрім цього, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина 6 статті 160 КАС України).

В даному випадку, в позовній заяві не зазначено відомості про представника позивача – Власюка Дмитра Васильовича, який підписав позовну заяву, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист. Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Відповідно до статті 8 Закону України, «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

В даному випадку, представник позивача зазначив, що Державне підприємство Залучанський спиртовий завод дізналося про існування оскаржуваної постанови лише після отримання 17.08.2020 відповіді відповідача на запит позивача від 05.08.2020.

Вказана постанова від 24.09.2015 була реалізована шляхом накладення арешту на все нерухоме майно відповідача з відповідними правовими наслідками такого обтяження.

Отже виглядає дивним, що позивач весь цей час не тільки не знав, але й не міг дізнатися про підстави арешту його майна.

Натомість суд звертає увагу на те, що з часу прийняття оскаржуваної постанови від 24.09.2015 ВП № 48398492 про арешт майна боржника минуло близько п`яти років. Зокрема позивач мав можливість ознайомлюватись із виконавчим провадженням через автоматизовану систему виконавчого провадження чи відомостями, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у будь-який зручний для нього час або звернутися до відповідача в інший спосіб.

Водночас, незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити додатково обґрунтування щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом та докази його дотримання або поважності пропуску строку звернення до суду, з огляду на вищевказані обставини.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Одночасно в позовній заяві представник Державного підприємства Залучанський спиртовий завод заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, з тих мотивів, що позивач перебуває в стані припинення та не має фінансової можливості сплатити судовий збір.

Суд, дослідивши заявлене клопотання та матеріали адміністративного позову, відповідні норми Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України “Про судовий збір” зазначає таке.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Виходячи із змісту частини 2 статті 132 КАС України, суд повинен керуватися приписами спеціального закону при визначенні можливості зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи із вказаних приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд наділений правом вирішувати питання щодо звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної особи, якою є позивач в цій адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов`язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров`ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.

З огляду на вищенаведене в суду відсутні правові підстави, які б надали можливість відстрочити Державному підприємству Залучанський спиртовий завод сплату судового збор за позовною заявою до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про арешт майна боржника від 24.09.2015 та зобов`язання до вчинення дій.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2020 складає 2102 гривні.

Положенням підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку, в позовній заяві зазначено дві позовні вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем, становить 4204,00 грн.

При цьому, за змістом частини 1 статті 9 Закону України “Про судовий збір” суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Державного підприємства Залучанський спиртовий завод про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Державного підприємства Залучанський спиртовий завод до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про арешт майна боржника від 24.09.2015 та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій зазначити:

- відомості про представника позивача – Власюка Дмитра Васильовича, який підписав позовну заяву, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- зазначити додатково обґрунтування щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом та докази його дотримання або поважності пропуску строку звернення до суду;

- документ про сплату судового збору в розмірі 4204,00 грн. або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.