Рішення № 91204171, 28.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2020 року Справа № 280/4661/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0021334-5002-0829 від 24.07.2018 та №0019672-50072-0829 від 07.06.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нараховані податкові зобов`язання по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за недобудовану нежитлову будівлю універмагу, Літ-2, загальною площею 4526,2 кв.м. є протиправними, оскільки об`єкт незавершеного будівництва не має статусу об`єкту нерухомого майна, а його власник є лише здобувачем матеріалів та обладнання, які були використані в процесі його будівництва. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 19.08.2020.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.08.2020. У відзиві відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно рішення Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30.10.2007 по справі № 2-1130/2007 за позивачем та ОСОБА_2 визнано в рівних частках право власності на обєкт нерухомого майна - недобудовану будівлю універмагу літ. А-2, розташовану в АДРЕСА_2 , загальною площею 4526,2 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого від 19.03.2020 №204773955 слідує, що 11.12.2007 державним реєстратором відповідно рішення Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30.10.2007 по справі № 2-1130/2007, проведено державну реєстрацію на 1/2 права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: «нежитлова будівля, універмагу Літ-2 недобудована», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4526,2 кв.м.

24 липня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017-2018 роки, про що прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: №0021334-5002-0829, яким визначення податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 36209,60 грн; №0019672-5007-0829, в якому визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на суму 42127,61 грн.

Вважаючи, що належний йому на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування згідно з п.п.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Крім того, відповідно до п.п.266.7.4 п.266.3 ст.266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п.п.266.6.1 п.266.1 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України встановлено порядок обчислення суми податку, за яким обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У відповідності з п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В розумінні п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПК України, об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Водночас, об`єкти нежитлової нерухомості, в силу приписів пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Визначення об`єкта незавершеного будівництва в переліку об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що закріплені підпунктами 14.1.129 і 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, які підлягають оподаткуванню згідно із підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України відсутнє.

Приписами частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Верховний Суд у постановах, зокрема від 30.01.2019 в справі №454/1678/16-ц, від 12.12.2018 в справі №682/1221/16-ц, від 28.11.2018 у справі №692/1190/13-ц, неодноразово, на основі аналізу чинного законодавства та з урахуванням характерних ознак об`єкта незавершеного будівництва, вказав, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Крім того, Верховний Суд указує, що об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном.

Зі змісту абзацу другого частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, слідує, що державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Пункт 1 частини першої статті 2 вказаного Закону встановлює, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вже зазначалося, позивач на підставі рішення Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30.10.2007 по справі № 2-1130/2007 набув в рівних частках з ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна - недобудовану будівлю універмагу літ. А-2, розташовану в АДРЕСА_2 , загальною площею 4526,2 кв.м.

Той факт, що спірне приміщення є об`єктом незавершеного будівництва підтверджено оціночним актом, зведеним актом вартості будівель та споруд.

Інформацією, яка міститься у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим від 19.03.2020 №204773955 також підтверджено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 об`єкту нерухомого майна - «нежитлова будівля, універмагу Літ-2 недобудована», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4526,2 кв.м.

За наведених обставин, а також ураховуючи те, що у п. 266.2 ст. 266 ПК України не визначено, що об`єкти незавершеного будівництва відносяться до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0021334-5002-0829 від 24.07.2018 та №0019672-50072-0829 від 07.06.2019, якими ОСОБА_1 визначені суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017-2018 роки є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, Головним управління ДПС у Запорізькій області, під час розгляду справи судом не надано суду жодних доказів правомірності винесення оскаржуваних повідомлень-рішень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд зазначає про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021334-5002-0829 від 24.07.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019672-50072-0829 від 07.06.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати в сумі 840,80 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.08.2020.

Суддя А.В. Сіпака