Ухвала суду № 91204116, 27.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27 серпня 2020 року ЧАС Справа № 280/6383/19 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у адміністративній справі

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до – Головного управління ДПС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмуту спору на стороні відповідача – Василівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №280/6383/19 позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмуту спору на стороні відповідача – Василівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області (юридична адреса: 71600, Запорізька область, Василдівський район, м. Василівка, бульвар Центральний, буд. 9) про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 21.08.2020.

25.08.2020 через канцелярію суду (вх. №39004) надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5175,60 грн.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У позовній заяві позивачем заявлялись наміри про стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача заявляв клопотання про надання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу у порядку ст. 139 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У позовній заяві, позивачем було зазначено про намір стягнення розміру правничих витрат.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, Позивачем було укладено договір про надання правової допомоги з Фізичною особою – підприємцем, адвокатом Луньовим Сергієм Миколайовичем від 21.12.2018 б/н.

Предмет договору визначений у Розділі 1 Договору від 21.12.2018. Додатковою угодою №1 до Договору б/н від 01.11.2019 предмет договору був змінений.

Відповідно до п 3.2 Розділу 3 Договору, сума гонорару за надану правову допомогу становить 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня кожного календарного року, за годину участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (складання процесуальних документів) та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, вартість юридичної допомоги визначається у розмірі 1000 (одна тисяча) грн за одну годину наданої юридичної допомоги, крім представництва адвокатом інтересів клієнта в розгляду позову в суді.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін (п. 3.6 Договору).

На виконання умов Договору, сторонами був складений та підписаний акт здачі – прийняття наданих правової допомоги та юридичних послуг від 17.08.2020.

З матеріалів справи встановлено, що згідно рахунків- фактур №44 від 02.12.2019 та №31 від 17.08.2020 позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5175,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням №103 від 02.12.2019 на суму 3270,00 грн та банківською квитанцією №54 від 21.08.2020 на суму 1905,60 грн.

Дослідивши остаточний розрахунок на правничу допомогу по справі щодо захисту прав та інтресів ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що така послуга, як адвокатський запит щодо здійснення корегувань грошових зобов`язань з ЄСВ, на яку адвокатом витрачено 60 хв та заявлено 768,40 грн, є складовими частинами підготовки та направленні позову до суду, тому суд вважає їх надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Підготовка клопотання про примирення та зупинення провадження по справі, на яку адвокатом витрачено 15 хв та заявлено 210,20 грн; відповідь на відзив, на яку адвокатом витрачено 60 хв та заявлено 840,80 грн; клопотання до судових дебатів щодо додаткового часу для подачі додаткових доказів щодо судових витрат на правову допомогу, на яку адвокатом витрачено 15 хв та заявлено 210,20 грн; клопотання про компенсацію судових витрат за яку адвокатом витрачено 30 хв та заявлено 420,40 грн за приписами КАС України не є обов`язковими, а тому ці витрати також суд вважає такими, що не підлягають відшкодуванню.

Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг та значенню для справи, суд вважає, що такі послуги як підготовка позовної заяви та участь у судовому засіданні (17.08.2020) безумовно є необхідними для справи, однак вартість за таку послугу як складання позовної заяви у розмірі 2305,20 грн, на думку суду є неспівмірною зі складністю справи.

Таким чином, суд вважає, що відшкодуванню підлягають витрати за складання позовної заяви у розмірі 1500 грн та участі у судовому засіданні у розмірі 420,40 грн. Разом сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за понесені витрати на правничу допомогу становить 1920,40 грн.

Зважаючи на викладені обставини, клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл вказаних судових витрат слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252 та 255 Кодексу адміністративного України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адвоката Луньова Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано суддею 27.08.2020.

Суддя Р.В. Сацький