Рішення № 91203795, 28.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 р. Справа№200/6790/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суду складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.06.2019 головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було винесено наказ № 2645-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів. Позивач зазначає, що 12.07.2019 року вона уклала договір з ТОВ «ДОНБАСГЕОЗЕМЛЕУСТРІЙ» на виконання робіт № 3-12/07-15, який у подальшому виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після виготовлення проекту землеустрою вона звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою, однак наказом № 7012-СГ від 21.12.2019 року «Про відмову у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки». Позивач вказує на те, що відповідач повідомив її про відмову у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність: поданий на розгляд проект землеустрою не в повній мірі відповідає закону та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а саме: згідно зі ст. 25 Закону України «Про землеустрій» відповідність документації із землеустрою положенням нормативно - технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника, назва проекту землеустрою не відповідає наказу Головного управління Держгеокадастру від 14.06.2019 року № 2645-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою». Позивач зазначила, що вона усунула визначені відповідачем недоліки у проекті землеустрою та подала заяву про затвердження проекту землеустрою, однак наказом № 1797-СГ від 23.03.2020 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка частково формується за рахунок земель комунальної власності, а відповідно до статті 122 Земельного кодексу України розпорядження землями комунальної власності не належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Позивач звертає увагу суду на те, що статтею 123 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Крім того позивач зазначає, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1407122642020 від 18 лютого 2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 1422088800:06:000:0576 відносить до земель державної власності. Також позивач зазначає, що відповідач у наказі № 2645-СГ від 14.06.2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» зазначав, що дана земельна ділянка державної власності, тобто при прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач не вбачав, що земельна ділянка частково нібито формується за рахунок земель комунальної власності, та в межах своїх повноважень розглянув дане питання, а при розгляді вже заяви про затвердження проекту землеустрою відповідач приходить до висновку, що суперечить викладеному ним же самим у іншому наказі. На думку позивача відповідач необґрунтовано та протиправно відмовив йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який було погоджено згідно ст. 186-1 ЗК України, та діяв всупереч положенням чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладене позивач просив суд зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою та затвердити проект землеустрою, оскільки вважає, що такий спосіб захисту у повній мірі захистить її порушені права, свободи та інтереси.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву або клопотання про продовження процесуальних строків для надання відзиву суду не надав.

Відповідно ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8).

07.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 18)

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 2645-СГ прийнято «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» від 14.06.2020 року надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір 2,0000га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 19).

На замовлення ОСОБА_1 та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою ТОВ «ДОНБАСГЕОЗЕМЛЕУСТРІЙ» у 2019 році розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с. 11-62)

19.09.2019 року експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Харківській області надано висновок №15381/82-19 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області (а.с. 63).

11.10.2019 року посадовою особою відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1422088800:06:000:0576, про що видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку(а.с. 66).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Донецій області про затвердження документації із землеустрою.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 21.12.2019 року № 7012-СГ, позивачу відмовлено у затвердженніпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність: поданий на розгляд проект землеустрою не в повній мері відповідає законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою , а саме: згідно зі ст.. 25 Закону України «Про землеустрій» відповідність документації із землеустрою положенням нормативно - технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника, назва проекту землеустрою не відповідає наказу Головного управління Держгеокадастру від 14.06.2019 року № 2645-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» (а.с. 64).

Позивач у позовній заяві зазначила, що нею булу усунуті визначені відповідачем невідповідності, у зв`язку з чим вона повторно звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо затвердження проекту землеустрою.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області № 1797-СГ від 23.03.2020 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка частково формується за рахунок земель комунальної власності. Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України розпорядження землями комунальної власності не належить до повноважень Головного управління Дердгеокадастру у Донецькій області (а.с. 65).

Не погодившись із наказом відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В силу ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в ч. ч. 1-3 цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 Земельного Кодексу України)

Частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише не відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Положеннями ч. 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у ч. ч. 1-3 цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.

Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області позивачем подано погоджений висновком №15381/82-19 від 19.09.2019 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1422088800:06:000:0576), то цей проект в силу положень статті 186-1 Земельного кодексу України вважається таким, що відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

У зв`язку з чим відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою з підстав того, що частково земельна ділянка формується із земель комунальної власності є безпідставною, оскільки законодавець визначає, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Також суд зазначає, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2020 року НВ-1407122642020 встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1422088800:06:000:0576, що розташована на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області належить до земель державної власності, що спростовує доводи відповідача стосовно того що земельна ділянка частково формується за рахунок земель комунальної власності (а.с. 66).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд дійшов висновків, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Головне управління Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Судом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2020 року НВ-1407122642020, який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області разом із проектом землеустрою.

Отже, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23.03.2020 не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідно до чинного законодавства належить до виключної компетенції відповідного органу, тобто є дискреційними повноваженнями Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов`язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб`єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб`єкта на користь позивача, окрім випадків, коли для прийняття такого рішення виконані всі умови, визначені законом.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів з урахуванням висновків суду.

Відповідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 420,20 грн.

Керуючи Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 - задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1797-СГ від 23 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 1422088800:06:000:0576 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39767332, адреса: бул. Машинобудівників, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область, 84313) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 28 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська