Ухвала суду № 91203704, 19.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 серпня 2020 року Справа 160/7047/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕВРО СЕКОНД ГРУП” до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕВРО СЕКОНД ГРУП” до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Ухвалою суду від 01.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕВРО СЕКОНД ГРУП” було залишено без руху із встановленим строком для усунення її недоліків, шляхом надання до суду всіх додатків, зазначених в позовній заяві.

Ухвалою суду від 16.07.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС:

-№UA110000/2020/000276/2 від 30.06.2020, №UA110000/2020/000277/2 від 30.06.2020, №UA110000/2020/000282/2 від 01.07.2020, №UA110000/2020/000283/2 від 02.07.2020, №UA110000/2020/000284/2 від 02.07.2020.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС:

-№UA 110160/2020/00125 від 30.06.2020, №UA110160/2020/00126 від 30.06.2020, №UA110160/2020/00128 від 01.07.2020, №UA110160/2020/00131 від 02.07.2020, №UA110160/2020/00130 від 02.07.2020.

Збільшення позовних вимог обгрунтовано тим, що оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації та рішень про коригування митної вартості товарів за 2019 та відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які прийняті Дніпропетровською митницею ДФС, що є предметом спору у дані справі відповідають змісту ч.1 п. 1 ч. 2 та ч.3 ст. 172 КАС України, що передбачає можливість на законних підставах в одній позовній заяві об`єднати декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для задоволення клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, судом встановлено, що провадження у даній справі відкрито 16.07.2020 та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, таким чином заява про збільшення позовних вимог подана у строк визначений ч. 3 ст. 262 КАС, тобто протягом тридцяти днів з дати відкриття провадження по даній справі.

Крім того, суд зазначає, що до заяви про збільшення позовних вимог застосовуються норми ст. 160 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 16.03.20 у справі №1.380.2019.001962 сформулював правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, оскаржувані рішення порушують майнові права позивача в частині різниці митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, справа Щокін проти України) вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 гривні.

В порушення вищенаведених норм, позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про збільшення позовних вимог, які є майновими.

Недоліки заяви про збільшення позовних вимог мають бути усунуті шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення).

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України заяву про збільшення позовних вимог залишити без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про збільшення позовних вимог - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог з дня отримання ухвали про залишення без руху, шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення).

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко