Вирок № 91203082, 28.08.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2314/20

Номер провадження 1-кп/629/376/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О., Фалькової І.М.,

прокурора - Черкаса О.О.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Марченка Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

07.12.2019 року близько 22:00 години ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110308 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Володимира Сосюри в м. Лозова Харківської області, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 7/68СЕ-20 від 19.05.2020 року у порушення вимог п. 12.3 Правил Дорожнього руху України, згідно яких «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який рухався прямолінійно у попутному напрямку руху водія автомобіля ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/18-ЛЗ/20 від 28.01.2020 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньо-нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому верхньої третини лівої малогомілкової кістки із зміщенням, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Потерпілим ОСОБА_1 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням велосипеда у розмірі 5200 гривень, матеріальної шкоди у розмірі 55000 гривень, та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно 07.12.2019 року близько 22:00 години, за вищевказаних обставин, керуючи автомобілем ЗАЗ 110308 «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Володимира Сосюри в м. Лозова Харківської області, здійснив наїзд на велосипедиста, якого він побачив безпосередньо перед ударом, внаслідок чого велосипедист ОСОБА_1 впав. В той день на вулиці стояла мряка, була погана видимість, на дорозі був сніг, що розтанув. Цивільний позов визнав в частині відшкодування матеріальної шкоди на лікування, яка підтверджена квитанціями про придбання ліків, отримання медичних послуг. Вказав, що добровільно передав 40000 гривень у відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Прокурор просив визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Враховуючи покази обвинуваченого ОСОБА_2 , а також те, що він, потерпілий не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, та потерпілого тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, який винним себе визнав повністю, дослідженням даних, які характеризують його особу, досудової доповіді щодо обвинуваченого, доказів щодо речових доказів, витрат на проведення судових експертиз, виписок із медичної картки стаціонарного хворого № 3372 від 16.12.2019 року та № 7993 від 24.12.2019 року, згідно яких потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні з 07.12.2019 року по 16.12.2019 року та з 16.12.2019 року по 24.12.2019 року у зв`язку із закритим уламковим перелому середньо-нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритим переломом верхньої третини лівої малогомілкової кістки із зміщенням, струсом головного мозку, забійними ранами голови, рапорту ст. інспектора-чергового СРПП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, зареєстрованого в журналі єдиного обліку № 12856 від 07.12.2019 року, за яким 07.12.2019 року о 22-08 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.12.2019 року о 22:07 год. автомобіль збив велосипедиста, який живий, у свідомості, було викликано швидку допомогу, автомобіль поїхав у бік міста, висновку щодо результатів медичного огляду № 108 від 08.12.2019 року, за яким оглянутий 08.12.2019 року о 01:30 год. ОСОБА_2 перебуває у тверезому стані.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, передбачений ст. 12 КК України, дані про особу обвинуваченого, згідно яких обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працює, працює неофіційно різноробочим на будівництві, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, не одружений, дітей не має, проживає за постійним місцем проживання де характеризується формально позитивно, та висновок досудової доповіді, за яким ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства у т.ч. для окремих осіб, оцінені як середні, і відділ з питань пробації вважав, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, а також бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, та визнає обставинами, які пом`якшують покарання, - щире каяття у скоєному, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, щирого каяття обвинуваченого, який висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, приніс вибачення потерпілому, добровільно часткового відшкодував завданий збиток, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює неофіційно різноробочим на будівництві, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально позитивно, за висновком органу пробації виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, беручи до уваги обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України немає.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає.

Потерпілим ОСОБА_1 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням велосипеда, у розмірі 5200 гривень, матеріальної шкоди у розмірі 55000 гривень, та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, який обвинувачений визнав частково, в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди 40000 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як вбачається з виписки № 3372 та № 7993 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області з 07.12.2019 року по 16.12.2019 року та Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня» з 16.12.2019 року по 24.12.2019 року.

Наданими суду фіскальними чеками та квитанціями підтверджено, що для проведення комп`ютерної томографії, придбання рентгенівських плівок, набору титанових пластин, медичних ліків та препаратів, ОСОБА_1 було витрачено 31580,26 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Заявлена сума щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням велосипеда, як пояснив позивач, який купувався позивачем 3 роки тому, і сума визначена у розмірі коштів для купівлі нового велосипеда 5200 грн., сума щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням куртки, як пояснив позивач, яка купувалася позивачем 5 років тому, - 1450 грн., сума щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням штанів, як пояснив позивач, які купувалися позивачем 2-3 роки тому, - 300 грн., кошти, які як вказав позивач були сплачені ним у якості подяки санітарам 320 грн., медсестрам 800 грн., няні 280 гр., лікарям 1500 грн., хірургу 8000 грн., анестезіологу 3000грн., реаніматологу 1000 грн., реабілітологу 200 грн., за УЗД 250 грн., за послуги з перев`язування 300 грн., зі зняття швів 100 грн., з надходження до лікарні 200 грн., з транспортування до м. Лозова 1700 грн., швидкою допомогою 200 грн., за зйомку рентгенівським апаратом 50 грн., за проїзд до лікарні в м. Харків родичів 800 грн, маршрутним таксі 200 грн., за таксі 130 грн. стягненню з обвинуваченого не підлягає з огляду на відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджували б вказані витрати та їх належність до предмета спору. Доказів придбання позивачем велосипеда, куртки, штанів у вказаних сумах у останнього немає, оцінка пошкодження ним не проводилася, клопотань до суду не заявлялося. Інші витрати позивачем здійснювалися добровільно, на власний розсуд, будь-яких даних, на підставі яких суд міг би встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача у цій частині та які мають значення для вирішення цивільного позову, суду надані не були, будь-яких клопотань до суду не заявлялося. Суд зауважує на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає на таке.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з яких, вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При таких обставинах суд доходить висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка відповідно до вимог ч. 3 ст.23 ЦК України, повинна бути відшкодована одноразово грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, розмір грошового відшкодування потерпілого в розмірі 100000 гривень, суд знаходить завищеним, а справедливим і відповідним обставинам справи і матеріальним можливостям винного суд вважає розмір 30 000 гривень.

Враховуючи, що обвинуваченим було сплачено потерпілому у рахунок відшкодування шкоди 40000 гривень, а судом визначена у відшкодування матеріальної шкоди сума у розмірі 31580,26 гривень та моральної шкоди сума у розмірі 30000 гривень, стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає сума моральної шкоди - 21580,26 гривень.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових автотехнічних експертизи № 7/424СЕ-2019 від 23.03.2020 року в сумі 3768 гривень 24 копійки, № 7/587СЕ-20 від 23.04.2020 року в сумі 980 гривень 70 копійок, № 7/686СЕ-20 від 19.05.2020 року у сумі 1307 гривень 60 копійок.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ строком на ДВА роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк ОДИН рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 21580 /двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят/ гривень 26 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: автомобіль ЗАЗ 110308 реєстраційний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, повернути ОСОБА_2 ;

-велосипед синього кольору, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, повернути ОСОБА_1 ;

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2019 року, на автомобіль ЗАЗ 110308 реєстраційний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, велосипед синього кольору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на проведення автотехнічної експертизи № № 7/424СЕ-2019 від 23.03.2020 року в сумі 3768 гривень 24 копійки, № 7/587СЕ-20 від 23.04.2020 року в сумі 980 гривень 70 копійок, № 7/686СЕ-20 від 19.05.2020 року у сумі 1307 гривень 60 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: К.Ш.Харабадзе